ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року місто Київ К/800/27570/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Акула" до Ягодинської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Акула" звернулось до суду з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 06.02.2013 №205070000/2013/000006/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00008 та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених платежів в сумі 22 444, 34 грн. та судовий збір в розмірі 307, 58 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Ягодинською митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування, у зв'язку з чим позивачеві спричинено збитки у вигляді надмірно сплачених митних платежів у розмірі 22 444, 34 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 06.02.2013 №205070000/2013/000006/2; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2013/00008; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Акула" надмірно сплачених платежів в розмірі 22 444 (двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 34 копійки; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Ягодинська митниця із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.01.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Акула" та закритим акціонерним товариством "Едога" (Литва) укладено контракт №1801/2013, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати товар покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - заморожену рибу та морепродукти.

05.02.2013 товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Акула" через декларанта подано для митного оформлення чергову партію товару - скумбрія звичайна свіжозаморожена вагою 19 500 кг, за ціною 1, 64 доларів США за 1 кг на загальну суму 31 980 доларів США, що надійшли згідно з контрактом купівлі-продажу від 18.01.2013 №1801/2013.

Позивачем через декларанта в електронному вигляді для митного оформлення вказаного товару подано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 205/2012/0000238 від 14.11.2012 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 29.01.2013 року, книжку МДП (Carnet TIR) ХЕ 71928327 від 29.01.2013 року, рахунок-фактуру (інвойс) ЕКС92 від 29.01.2013 року, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (контракт) №1801/2013 від 18.01.2013 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікацію №1 від 18.01.2013 року, міжнародний ветеринарний сертифікат 082063/L2-1496 від 29.01.2013 року, ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 ВРД-00 №131058 від 05.02.2013 року, довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна 9084496123 від 14.01.2013 року, сертифікат відповідності (орган із сертифікації) UA 1.038.Х001241-13 від 05.02.2013 року, декларацію виробника б/н від 30.01.2013 року, підтвердження законності вилучених водних біоресурсів із середовища їх існування NO-854-130114-037340 від 14.01.2013 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 29.01.2013 року, сертифікат про походження товару загальної форми б/н від 25.01.2013 року, інші некласифіковані документи (якісне посвідчення №0029 від 29.01.2013 року), вантажно-митну декларацію 205070000/2013/006340 від 05.02.2013 року.

В графах 12, 45 вантажно-митної декларації №205070000/2013/006340 від 05.02.2013 року вказано митну вартість у розмірі 255 616, 14 грн., що складає 31 980, 00 доларів США, визначену за ціною контракту відповідно до зазначених документів, а також підтверджену рахунком-фактурою (інвойс) №ЕКС92 від 29.01.2013 року та Специфікацією №1 до контракту №1801/2013 від 18.01.2013 року та іншими поданими декларантом документами.

Посадовою особою митного поста "Луцьк" Ягодинської митниці здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено заниження рівня митної вартості товару, митна вартість якого перевірялася, в порівнянні із загальним рівнем цін на подібні товари.

Так, при здійсненні митного оформлення вантажу за митною декларацією №205070000/2013/006340 Ягодинською митницею встановлено, що згідно з ціновою інформацією ЄАІС Державної митної служби України митна вартість товару "скумбрія звичайна свіжоморожена" становить 2,36 доларів США за 1кг.

05.02.2013 посадовою особою Ягодинської митниці Сидун Н.Є. декларанту позивача надіслано електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а саме: фактури на закупівлю товару виробника; прайс-лист виробника; калькуляцію собівартості товару; платіжне доручення на оплату товару; декларацію країни відправлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем через декларанта цього ж дня в електронному вигляді подано Ягодинській митниці витребовувані прайс-листи підприємства виробника Egersund Seafood AS, калькуляцію на товар та копії платіжних доручень в іноземній валюті від 23.01.2013.

05.02.2013 Ягодинською митницею відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2013/00008 та винесено рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2013/000006/2 від 06.02.2013, якою митну вартість партії товару визначено у розмірі 46 020 доларів США, тобто, за ціною 2, 36 долара США за 1 кг.

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивачем через свого декларанта подано для митного оформлення товару нову ВМД №205070000/2013/006654 від 06.02.20132 із зазначенням митної вартості товару, яка визначена митним органом.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №205070000/2013/000006/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00008 протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та, відповідно, виданої на його підставі картки відмови, як таких, що прийнято за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, а також за відсутності доведення з боку митного органу обґрунтованого сумніву щодо необхідності витребування додаткових документів та неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Стягуючи з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені митні платежі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що така сплата обумовлена прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості від 06.02.2013 №205070000/2013/000006/2, яке є протиправним.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товару та винесеної на підставі нього картки відмови, у той же час вказує на передчасність висновків судів щодо наявності підстав для захисту прав позивача шляхом задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларантом позивача митному органу подано перелік документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості імпортованого товару.

У той же час, митним органом при витребуванні додаткових документів не обґрунтовано наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки чи відсутність відомостей, які підтверджують числові складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, що свідчило б про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку митного органу наявності обґрунтованого сумніву щодо надання позивачем неповних або ж недостовірних відомостей про митну вартість імпортованих товарів, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товару.

Колегія суддів також вказує на безпідставність посилання митного органу як на підставу для коригування митної вартості товару на факт ненадання декларантом оригіналів запитуваних документів. Так, митним органом в обґрунтування позиції щодо необхідності надання декларантом саме оригіналів тих чи інших документів не обґрунтовано неможливості встановлення тих чи інших фактичних даних на підставі їх копій. Необхідність надання ж митному органу виключно оригіналів документів Митним кодексом України не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №205070000/2013/000006/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00008 як таких, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, за відсутності факту доведення з боку митного органу наявності у нього обґрунтованого сумніву щодо достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Одночасно з викладеним, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), за змістом якої повернення суми надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) має здійснюватися у окремо передбаченому законодавством порядку, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах шляхом задоволення вимог про повернення зайво сплачених коштів.

Відповідно до частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2014 року змінити, скасувавши в частині задоволення позову про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Акула" надмірно сплачених платежів в розмірі 22 444 (двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 34 копійки.

У вказаній частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: