ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2015 р. м. Київ К/800/55836/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про перерахунок довічного грошового утримання,

встановив:

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - управління ПФУ) та з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду, починаючи з 01.01.2013 р., без обмеження граничного розміру; зобов'язати управління ПФУ виплатити недоплачену з 01.01.2013 р. суму довічного грошового утримання з урахуванням раніше проведених виплат; зобов'язати управління ПФУ перераховувати позивачу розмір довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Позов обґрунтувала тим, що в 2009 році вона була звільнена у відставку з посади судді Апеляційного суду Чернігівської області, маючи стаж роботи на посаді судді повних 22 роки. У зв'язку з підвищенням у 2013 році розміру заробітної плати працюючих суддів вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, однак отримала відмову.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_4, виходячи з розміру заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, станом на 01.01.2013 р. відповідно до довідки апеляційного суду Чернігівської області № 7-37/185 від 14.03.2013 р. Зобов'язано управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з 01.01.2013 р., з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Зобов'язано управління ПФУ перераховувати ОСОБА_4 розмір довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

У касаційній скарзі управління ПФУ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" щомісячне довічне грошове утримання виплачується суддям в розмірі 80% суддівської винагороди та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, чинним законодавством передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання лише суддів Конституційного Суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 09.12.1986 р. працювала народним суддею, головою Коропського районного суду Чернігівської області, з 04.06.1996 р. - суддею Чернігівського обласного суду. 01.06.2009 р. позивач звільнена з посади судді Апеляційного суду Чернігівської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

У березні 2013 року позивач звернулась до управління ПФУ із заявою про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Апеляційного суду Чернігівської області від 14.03.2013 р. № 7-37/15 про те, що заробітна плата судді апеляційного суду станом на 01.01.2013 р. становить 23341,45 грн.

Листом від 04.04.2013 р. № 5626/05 відповідач у проведенні перерахунку грошового утримання відмовив, посилаючись на відсутність для цього законних підстав, зокрема, встановлену чинним законодавством можливість такого перерахунку лише суддям Конституційного Суду України.

Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" (чинній на момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В частині третій статті 138 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності з 30 липня 2010 року, також було закріплено норму про те, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Абзацом третім пункту 8 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013 встановлено, що частина третя статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що право позивача як судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни суддівської винагороди передбачено частиною третьою статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та визначається в тому розмірі заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, в якому щомісячне довічне грошове утримання було призначено (зі встановлених судами обставин справи позивачу грошове забезпечення призначалось в розмірі 84%).

Разом з тим, суди не врахували, що з 1 жовтня 2011 року і до ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 3-рп/2013 щомісячне довічне грошове утримання під час перерахунку підлягало обмеженню максимальним розміром та не могло перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а після ухвалення Рішення № 3-рп/2013 - мало виплачуватись без обмеження граничного розміру.

Крім того, за правилом частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення якого є загальними у сфері пенсійних правовідносин, у разі виникнення права на підвищення пенсії перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За наведених обставин позов ОСОБА_4 підлягав частковому задоволенню шляхом зобов'язання управління ПФУ провести перерахунок і виплату їй щомісячного довічного грошового утримання з 01.03.2013 р. по 02.06.2013 р. включно в розмірі 84% суддівської винагороди, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а з 03.06.2013 р. - в розмірі 84% суддівської винагороди без обмеження граничного розміру.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова задовольнити частково.

Скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_4.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Апеляційного суду Чернігівської області від 14.03.2013 р. № 7-37/15 з урахуванням раніше проведених виплат: з 01.03.2013 р. по 02.06.2013 р. включно в розмірі 84% суддівської винагороди, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з 03.06.2013 р. - в розмірі 84% суддівської винагороди без обмеження граничного розміру.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.