ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/65781/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі № 826/3570/14 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова пісня" до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова пісня" звернулося в суд з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просило: визнати протиправною відмову Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, викладену у листі від 07.03.2014 № 3816/0/11-14, у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» від 06.02.2014 № 54; зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві надати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» від 06.02.2014 № 54.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, всупереч нормам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було протиправно відмовлено позивачеві у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, викладену у листі від 07.03.2014 № 3816/0/11-14, у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» від 06.02.2014 № 54. Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві надати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» від 06.02.2014 № 54.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06.02.2014 позивач звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві з заявою про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема надати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 33-А (секція «А» та секція «Б») по вул. Маршала Жукова в м. Києві.

Листом від 07.03.2014 № 3816/0/11-14 відповідач повідомив позивачу, що поданий пакет документів не відповідає вимогам на статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме - відсутнє підтвердження делегування повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу.

Позивач, вважаючи дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо відмови у наданні інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно протиправними, звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є асоціацією власників житлових будинків, а тому пред'являти підтвердження делегування повноважень з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу позивач не повинен.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 28 Закону інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки. Витяг з Державного реєстру прав на підставі заяви мають право отримувати, зокрема, власник (співвласник) квартири, житлового чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку при створенні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціація власників житлових будинків, якщо їй делеговані повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу), житлово-будівельні кооперативи або їх уповноважені особи про суб'єктів права власності на житлові та нежитлові приміщення у такому будинку. Орган державної реєстрації прав відмовляє в наданні витягу та інформаційної довідки, якщо заявник відповідно до закону не має права на отримання такої інформації.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що асоціація власників жилих будинків - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Крім того, ст..4 визначено мету створення та діяльності ОСББ, зокрема, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Статтею 16 визначено, що загальні збори об'єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об'єднання, частину повноважень своїх органів управління. Об'єднання може стати засновником (членом) асоціації.

Із вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку, що законодавець чітко розмежовує суб'єктів, які мають право отримання інформації з Державного реєстру прав, таких як «асоціація власників жилих будинків» та «об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Крім того, із самого визначення ОСББ слідує, що це орган, який складається із самих співвласників квартир у багатоквартирному будинку для безпосереднього захисту свої прав та охоронюваних законом інтересів, а тому, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, не повинно пред'являти підтвердження делегування повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу

Відповідно до вищезазначеного, судова колегія погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем протиправно відмовлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» у наданні запитуваної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, посилаючись на відсутність делегованих повноважень з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» від 06.02.2014 № 54, колегія суддів зазначає наступне.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про надання інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріплених ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Відтак, зобов'язуючи відповідача прийняти рішення певного змісту, суди попередніх інстанцій вийшли за межі своїх повноважень, втрутившись у дискреційні повноваження органу державної влади.

Однак, відповідно до ст..11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно, з метою захисту прав та інтересів позивача, колегія суддів Вищого адміністративного суду приходить до висновку про необхідність визнання протиправною відмову відповідача у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» від 06.02.2014 № 54 та зобов'язання повторно переглянути дану заяву у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст..220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року змінити в частині позовних вимог про зобов'язання надати інформацію з Державного реєстру речових прав.

Зобов'язати Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві повторно переглянути заяву позивача у встановленому законом порядку.

В іншій частині рішення судів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді