ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2015 р. м. Київ К/800/41748/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренко Р.А. про скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив: скасувати як незаконні постанови Державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренко Р.А. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24.05.2013 року, визнавши таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» початок примусового виконання відповідачем 24.05.2013 року по справі ВП № 38005714; в порядку добровільного виконання позивачем постанови ДАІ ВН № 159543 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 255 гри. та на підставі наданої квитанції, зобов'язати Комаренко Р.А. закрити виконавче провадження по справі ВП 38005714.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренко Р.А. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24 травня 2013 року по ВП № 38005714. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року.

Не погоджуючись із рішеннями суду попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 17 травня 2013 року на примусове виконання до першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від ВДАЇ Суворовського РВ надійшла заява про примусове виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення № ВН 1159543, виданої 17 квітня 2013 року Відділом ДАІ Суворовського РВ про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави штрафу у розмірі 510 грн.

Державним виконавцем першого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ Комаренко Р.А. 17 травня 2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеної постанови та запропоновано боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 24 травня 2013 року.

У зв'язку з невиконанням в добровільному порядку у наданий строк боржником постанови Відділу ДАІ Суворовського РВ № ВН 1159543 від 17 квітня 2013 року. Державним виконавцем 24 травня 2013 року у рамках виконавчого провадження № 38005714 було винесено постанову про стягнення з боржника (ОСОБА_4.) виконавчого збору в розмірі 510 грн. та постанову про стягнення з боржника (ОСОБА_4.) витрат на проведення виконавчих дій у сумі 42,72 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд попередніх інстанції виходили з того, що відповідач не набув права на винесення постанов про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сплачено лише частину штрафу у сумі 255 грн., тому підстави у відповідача для закриття виконавчого провадження № 38005714 відсутні.

Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, на підставі наступного.

Предметом даного спору є правомірність винесення постанови Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24 травня 2013 року у рамках виконавчого провадження № 38005714 про стягнення з боржника (ОСОБА_4.) виконавчого збору в розмірі 510 грн. та постанову про стягнення з боржника (ОСОБА_4.) витрат на проведення виконавчих дій у сумі 42,72 грн.

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що на ОСОБА_4 накладений штраф постановою ВДАІ ОМУ 3-го взводу м. Одеси від 17.04.2013 року серії ВН1 № 159543 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у встановлений ч.1 ст.307 КУпАП строк не сплатив.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що право встановлене цією статтею є обов'язковим для виконання органами державної виконавчої служби, проте лише в тому випадку, якщо в рішенні про накладення штрафу зазначено про необхідність стягнення подвійного розміру штрафу в разі примусового виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 2 «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У своїй діяльності, пов'язаній з примусовим виконання рішень судів та інших органів, Державна виконавча служба керується Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 5 даного Закону, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Зі змісту постанови ВДАІ ОМУ 3-го взводу м. Одеси від 17.04.2013 року серії ВН1 № 159543 вбачається, що на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок. Також в постанові зазначено, що в разі несплати штрафу будуть застосовані заходи примусового виконання постанови про стягнення штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП в порядку встановленому законом.

Оскільки ОСОБА_4 отримав копію постанови про накладання адміністративного стягнення 17.04.2013 року та у строк визначений постановою у добровільному порядку не сплатила штраф, то суд касаційної інстанції вважає що постанова Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24 травня 2013 року у рамках виконавчого провадження № 38005714 про стягнення з боржника (ОСОБА_4.) виконавчого збору в розмірі 510 грн. та постанову про стягнення з боржника (ОСОБА_4.) витрат на проведення виконавчих дій у сумі 42,72 грн. є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Оскільки оскаржувані постанови відповідача є правомірними то вимога позивача щодо зобов'язання Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції закрити виконавче провадження по справі ВП 38005714 без виплати подвійного розміру суми штрафу у порядку примусового виконання постанови, відповідно до ст. 308 КУпАП є передчасною та не підлягає задоволенню.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренко Р.А. про скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець