Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 03.11.2015 року у справі №804/19457/14 Постанова ВАСУ від 03.11.2015 року у справі №804/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/19856/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, треті особи - Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області, Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Держземагенство України, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), треті особи - Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області, Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Держземагенства України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила скасувати пункти 2, 3, 4 та 7 вимоги про вжиття заходів про усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вимога відповідача породжує безпосередньо для неї обов'язки, а також прямо порушує її законі права та інтереси.

Позивач не згодна з висновками акту ревізії від 24 вересня 2014 року №07-24/9, який складений за результатами перевірки Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та з пунктами 2, 3, 4 та 7 вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 в частині виявлених порушень за період, коли вона займала керівні посади (з 1 січня 2012 року по 1 липня 2014 року).

На думку позивача, акт ревізії та пункти 2, 3, 4 та 7 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 містять відомості, які не відповідають дійсним обставинам та прийняті з перевищенням повноважень контролюючого органу

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнані протиправними та скасовані пункти 2, 3, 4 та 7 вимоги про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задоволена.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року скасована, прийнята нова постанова , якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - ДП "ДНДПІЗ") створене у 2003 році шляхом перепідпорядкування та реорганізації Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на виконання Указу Президента України від 17 лютого 2003 року №134 "Про заходи створення єдиної системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2003 №284-р "Про передачу інституту землеустрою та його філіалів до сфери управління Держкомзему" та наказу Держкомзему України від 16 червня 2003 року №166-а "Про передачу до сфери управління Держкомзему Інституту землеустрою та його філіалів".

ДП "ДНДПІЗ" діє на підставі статуту, зареєстрованого Дніпропетровською районною адміністрацією від 3 листопада 2003 року, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсах від 22 грудня 2009 №689 та погодженого Державним підприємством "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, що засноване і діє на основі державної власності, входить до сфери управління Державного комітету України із земельних ресурсів та підпорядковане і підзвітне Державному підприємству "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Позивач займала в ДП "ДНДПІЗ посади: першого заступника директора в період з 2 серпня 2011 року по 3 серпня 2012 року, в.о. директора в період з 4 серпня 2012 по 31 липня 2013 роки та директора з 1 серпня 2013 по 31 липня 2014 роки (наказ про призначення від 1 серпня 2013 року №45-кт).

Відповідачем 24 вересня 2014 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за період з 1 січня 2012 року по 1 липня 2014 років, за результатами якої складено акт від 24 вересня 2014 року №07-24/9.

На підставі вищезазначеного акту Державному підприємству "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" пред'явлено вимогу від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень якою, зокрема, зазначено:

- пункт 2 вимоги: ревізією стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів встановлено завищення вартості робіт щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дніпропетровської області, які виконувалися Інститутом згідно з укладеними договорами на загальну суму 18666237,63 грн., з яких надлишково перераховано управліннями (відділами) Держземагенства у Дніпропетровській області на банківський рахунок Інституту коштів у сумі 1728657,38 грн. та призвело до завищення дебіторської заборгованості за бухгалтерським обліком підприємства на загальну суму 16937580,25 грн. У зв'язку з чим необхідно зменшити розмір дебіторської заборгованості за бухгалтерським обліком підприємства на загальну суму 16 937 580,25 грн.;

- пункт 3 вимоги: ревізією стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів встановлено завищення розміру кредиторської заборгованості на суму 11204500,00 грн., внаслідок завищення вартості виконаних робіт з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дніпропетровської області ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" на суму 9848800,00 грн. та ТОВ "Геолайф" на суму 1355700,00 грн. в зв'язку з не підтвердженням виконання робіт субпідрядником. У зв'язку з чим необхідно зменшити розмір кредиторської заборгованості за бухгалтерським обліком підприємства на суму 11 204 500,00 грн., у т.ч. перед ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" на суму 9848800,00 грн. та ТОВ "Геолайф" на суму 1355700,00 грн.

- пункт 4 вимоги: ревізією розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів встановлено зайве перерахування коштів субпідряднику ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" на загальну суму 3500000,00 грн. внаслідок документального не підтвердження виконаних робіт. У зв'язку з чим необхідно стягнути з ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" сплачені кошти, в іншому випадку, стягнути кошти у сумі 3500000,00 грн. з особи, якою допущено порушення в порядку, встановленому чинним законодавством;

- пункт 7 вимоги: ревізією законності здійснення та достовірності відображення в обліку витрат, встановлено безпідставне здійснення Інститутом витрат на загальну суму 64852,98 грн., у тому числі за юридичні послуги на суму 20000,00 грн. та інформаційно-консультаційні послуги на суму 44852,98 грн., здійснення яких не передбачено фінансовими планами підприємства на 2012 та 2013 роки. У зв'язку з чим, стягнути кошти у сумі 64852,98 грн. з особи, якою допущено порушення в порядку, встановленому чинним законодавством.

Не погоджуючись з вищевказаними пунктами вимоги, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стягнення збитків, які встановлено ревізією, утому числі з винної особи, може мати місце шляхом пред'явлення позову Фінансової інспекцією про відшкодування таких збитків. Саме під час розгляду такої справи, судом має бути встановлено факт заподіяння збитків так і особу, відповідальну за заподіяння таких збитків, а тому позивач не може бути позбавлена можливості обґрунтувати свою позицію щодо відсутності самого факту заподіяння збитків під час розгляду такої справи.

Вищий адміністративний суд України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок №550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Основними видами діяльності ДП "ДНДПІЗ" є: дослідження і розробки в галузі технічних наук, діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології.

На здійснення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню Інститутом отримані ліцензії, що видані Державним комітету України із земельних ресурсів: на право проведення робіт із землеустрою, земле оціночних робіт від 18 жовтня 2010 року; на право проведення земельних торгів від 19 травня 2011 року; на право виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт від 23 листопада 2010 року.

Згідно з умовами п.6.1.5. Статуту Інституту, передбачено реалізовувати свою продукцію, роботи та послуги за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, шляхом самостійного встановлення та зміни вартості видів робіт та послуг, пов'язаних з діяльністю підприємства, а в окремих випадках, передбачених законодавством, - за встановленими цінами.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року №631, підпункту 2 пункту 11 та підпункту 1 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", п.1.3.5.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на ІІІ квартал 2014 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 3 липня 2014 року №1276, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за період з 1 січня 2012 року по 1 липня 2014 років (далі по тексту - ревізія).

За результатами зазначеної ревізії Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області 24 вересня 2014 року складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за період з 1 січня 2012 року по 1 липня 2014 року №07-24/9 (далі - акт ревізії від 24 вересня 2014 року №07-24/9).

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому, згідно пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ, на підставі акту ревізії від 24 вересня 2014 року №07-24/9, ДФІ у Дніпропетровській області винесена та направлена до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вимога про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень від 28 жовтня 2014 вих.№04-07-05-15/10677, якою зокрема вимагається (в частині оскарження):

Пункт 1 вимоги, опрацювати матеріали перевірки та вжити заходи щодо недопущення в подальшому порушень при використанні підприємством державних коштів та порушень у веденні бухгалтерського обліку;

Пункт 2 вимоги, ревізією стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів встановлено завищення вартості робіт щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дніпропетровської області, які виконувалися Інститутом згідно з укладеними договорами на загальну суму 18666237,63 грн., з яких надлишково перераховано управліннями (відділами) Держземагенства у Дніпропетровській області на банківський рахунок Інституту коштів у сумі 1728657,38 грн. та призвело до завищення дебіторської заборгованості за бухгалтерським обліком підприємства на загальну суму 16937580,25 грн.;

Пункт 3 вимоги, ревізією стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів встановлено завищення розміру кредиторської заборгованості на суму 11204500,00 грн., внаслідок завищення вартості виконаних робіт з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дніпропетровської області ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" на суму 9848800,00 грн. та ТОВ "Геолайф" на суму 1355700,00 грн. в зв'язку з не підтвердженням виконання робіт субпідрядником.

Пункт 4 вимоги, ревізією розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів встановлено зайве перерахування коштів субпідряднику ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" на загальну суму 3500000,00грн. внаслідок документального не підтвердження виконаних робіт. У зв'язку з чим стягнути з ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" сплачені кошти, в іншому випадку, стягнути кошти у сумі 3500000,00 грн. з особи, якою допущено порушення в порядку, встановленому чинним законодавством;

Пункт 7 вимоги, ревізією законності здійснення та достовірності відображення в обліку витрат, встановлено безпідставне здійснення Інститутом витрат на загальну суму 64852,98 грн., у тому числі за юридичні послуги на суму 20000,00 грн. та інформаційно-консультаційні послуги на суму 44852,98 грн., здійснення яких не передбачено фінансовими планами підприємства на 2012 та 2013 роки. У зв'язка уз чим, стягнути кошти у сумі 64852,98 грн. з особи, якою допущено порушення в порядку, встановленому чинним законодавством.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю відповідно до статті 2 Закону №2939 "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно із статтею 10 Закону №2939, орган державного фінансового контролю має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (частина друга статті 15 Закону №2939).

Судом першої інстанції встановлено, що в перевіряє мий період, позивач займала посаду директора Державного підприємства "Дніпропетровський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою".

Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" визначено переможцем процедури державних закупівель послуг інженерних (проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності) з метою виконання Державної програми інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, який проводився за дорученням та під контролем Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області кожним районним управлінням (відділом) Держземагенства у Дніпропетровській області у 2013 році.

За погодженням з Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області, районними управліннями Держземагенства (11 районів Дніпропетровської області) укладені з Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" договори про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: з Управлінням Держземагенства у Синельниківському районі - №289 від 13 вересня 2013 року, Відділом Держземагенства у Межівському районі - №292 від 17 вересня 2013 року, Відділом Держземагенства у Петриківському районі - №290 від 13 вересня 2013 року, Відділом Держземагенства у Царичанському районі - №295 від 17 вересня 2013 року, Відділом Держземагенства у Магдалинівському районі - №296 від 17 вересня 2013 року, Управлінням Держземагенства у Новомосковському районі - №297 від 17 вересня 2013 року, Управлінням Держземагенства у Павлоградському районі - №293 від 17 вересня 2013 року, Управлінням Держземагенства у П'ятихатському районі - №343 від 5 листопада 2013 року, Управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі - №339 від 1 листопада 2013 року, Відділом Держземагенства у Криничанському районі - №301 від 20 вересня 2013 року, Управлінням Держземагенства у Верхньодніпровському районі - №300 від 20 вересня 2013 року.

Пунктом 1.3 зазначених Договорів визначена можливість зменшення обсягу закупівлі послуг.

При укладенні Договорів вартість проведення інвентаризації становила за 1 га - 119,22865 грн.

На реалізацію підпунктів 7.2.2, 7.4.1 договорів та у відповідності до статей 628, 629 Цивільного кодексу України сторони змінили обсяг послуг, про що уклали додаткові угоди, згідно яких змінено площа та обсяг робіт. Вартість послуг по інвентаризації земель залишилась незмінною - 119,22865 грн. за 1 га.

Як встановлено судом першої інстанції, договори, технічне завдання до договорів відповідають пропозиції конкурсних торгів переможця.

Проте, на думку відповідача, редакції Договорів, з урахуванням додаткових угод, відрізняються кошторисами, а саме не містять деталізації по розрахункам вартості робіт.

Як встановлено судом першої інстанції, при перегляді кошторису членами комітету конкурсних торгів за основу була взята вартість 1 га інвентаризованих земель. Вона звірена з:

- обсягами і вартістю, наведеними у Плані заходів за бюджетною програмою за КПКВ 2803030 "Проведення земельної реформи" на 2013 рік у розрізі територіальних підрозділів (зі змінами), який затверджено та введено в дію наказом Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області від 9 вересня 2013 року №5-ОД "Про введення в дію зведеного плану заходів за бюджетною програмою (відповідно до пункту 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 року №219 здійснюється лише після затвердження плану заходів);

- Паспортом бюджетної програми на 2013 рік за КПКВ 2803030 "Проведення земельної реформи", затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів та Міністерства аграрної політики України. Пункт 3 розділу 10 "регулятивні показники бюджетної програми встановлює витрати на проведення робіт з інвентаризації земель на 1 га в сумі 120 грн.".

Кошториси на послуги були складені і підписані посадовими особами Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", яке має в штаті працівників відповідної кваліфікації з фаховими знаннями та досвідом.

Відповідно до положення пункту 5 статті 40 Закону "Про здійснення державних закупівель", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

- продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;

- зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті;

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

- зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю".

Умови укладеного між Управліннями Держземагенства у районах Дніпропетровської області та переможцем конкурсних торгів договору про закупівлю не відрізняються від змісту пропозицій конкурсних торгів (у тому числі ціни за одиницю товару). Істотні умови договору про закупівлю не змінилися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.

Умови пропозиції конкурсних торгів та умови договору про закупівлю не відрізняються, а інша форма кошторису (без розбивки по видах робіт) без зміни її суті, коли не змінено істотні умови договору (ціна) не є підставою вважати це порушенням вимог статті 40 Закону.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Регулювання взаємовідносин між суб'єктами господарювання має здійснюватися виключно за умовами укладеного договору.

Невід'ємною частиною Договору є кошторис (додаток 4), розшифровка стадій та етапів послуг, визначена технічним завданням (додаток 1).

Зазначеним вище кошторисами визначено вартість наданих послуг без розшифровки етапів та складу послуг, що відповідає Додатку 1 до документації конкурсних торгів, який надавався ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у складі пропозицій конкурсних торгів. Тому, зміст пропозиції конкурсних торгів не відрізняється від умов укладеного Договору.

Технічним завданням визначено вимоги до складу документації та етапів послуг, які мали бути надані виконавцем. Вказані вимоги були погоджені ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" при наданні пропозицій конкурсних торгів

Закон України "Про здійснення державних закупівель" не визначає обов'язковість застосування кошторису переможця процедури закупівлі. Якщо оцінювати кошторис як істотну умову договору, на підставі аналізу Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, то 1) кошторис може замінюватися сторонами проектно-кошторисною документацією; 2) ціна може визначатися не тільки кошторисом як окремим документом, а й у інший спосіб.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається із акту ревізії Д державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 24 вересня 2014 року №07-24/9, ревізією правильності застосованих коефіцієнтів при розрахунку кошторису на фактично виконані проектні роботи встановлено завищення індексу інфляції, індексу до кошторисної вартості топографо-геодезичних та картографічних робіт, завищення обсягів виконаних робіт (відрядження), що призвело саме до завищення кошторису фактично виконаних робіт, що не перевищує вартість робіт за укладеними договорами з районними відділами (управліннями) Держземагенства у Дніпропетровській області. Фактична ж вартість виконаних робіт позивачем підтверджена в повному обсязі. Дебіторська заборгованість також підтверджена наведеною у акті ревізії.

Акт ревізії від 24 вересня 2014 року №07-24/9 містить дані про підтвердження заборгованості районних відділів (управлінь) Держземагенства у Дніпропетровській області перед Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою": станом на 1 липня 2014 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважає, що зазначене спростовує встановлений під час перевірки факт щодо: завищення Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вартості послуг з інвентаризації земель через не підтвердження виконання робіт по складанню технічного завдання на виконання робіт, горизонтальної зйомки, створенню цифрових планів і карт, внесенню відомостей до бази даних Автоматизованої системи ведення державного кадастру, виготовлення копій технічного звіту, витрат на відрядження, частково не підтвердження витрат на транспорт, застосування непередбачених законодавством коефіцієнтів та завищення індексу інфляції.

Судом першої інстанції встановлено, що головним відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ у Дніпропетровській області із супровідним листом від 29 травня 2014 року №55/3-2624-14 надісланий висновок залучених експертів (спеціалісти Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет") за результатами проведеної перевірки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території одинадцяти районів у Дніпропетровській області.

Згідно з зазначеним висновком "зміст наданої для перевірки технічної документації на території одинадцяти районів у Дніпропетровській області, розробленої позивачем не відповідає технічному завданню на виконання робіт та Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №513. Відсутність в наданій технічній документації обов'язкової інформації щодо дат виконання робіт і кількості виконавців, а також абрисів польових вимірювань, не дають можливості підтвердити реальність виконаних обсягів робіт відповідно до завдання протягом двох місяців".

Вказаний висновок є додатком до акту ревізії від 24 вересня 2014 року №07-24/9, але відповідно до пунктів 9-14 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, та пунктів 9-10 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 1 серпня 2013 року №631, встановлено процедуру залучення та допуску сторонніх спеціалістів до проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією.

Вказаним Порядком не встановлено та не передбачено можливості надання висновків фахівцями Державної фінансової інспекції, за результатами та на підставі матеріалів перевірок інших контролюючих органів, в тому числі вищих навчальних закладів, що, як правильно вважає суд першої інстанції, є порушенням абзацу 3 пункту 26, пунктів 35, 38 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 20 квітня 2006 року №550, пунктів 22, 27 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року №631.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти у межах та у спосіб встановлений Конституцією України та прийнятими на її підставі нормативно-правовими актами.

Статтею 61-1 Закону України "Про землеустрій" визначено суб'єктів, які здійснюють державний нагляд у сфері землеустрою та мету проведення державного нагляду у сфері землеустрою.

Державний нагляд передбачає перевірку дотримання вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Здійснення державного нагляду покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10 травня 2012 року №258 затверджено Положення про Головне управління Держземагенства області, пунктом 4.34 якого передбачено, що на Головне управління Держземагенства області покладено обов'язок здійснення державного нагляду у сфері землеустрою.

Суд першої інстанції правильно вважає, що висновок фахівців Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет", які згідно чинного законодавства не мають повноважень на здійснення перевірки дотримання вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, не може бути прийнятий до уваги під час здійснення перевірки Державною фінансовою інспекцією.

З урахуванням викладеного, зазначене вище спростовує встановлений факт в акті ревізії щодо: завищення Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вартості послуг з інвентаризації земель через не підтвердження виконання робіт по складанню технічного завдання на виконання робіт, горизонтальної зйомки, створенню цифрових планів і карт, внесенню відомостей до бази даних Автоматизованої системи ведення державного кадастру, виготовлення копій технічного звіту, витрат на відрядження, частково не підтвердження витрат на транспорт, застосування непередбачених законодавством коефіцієнтів та завищення індексу інфляції.

Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" відповідно до статуту виконує науково-дослідні та проектні роботи у галузі землеустрою, оцінки земель, геодезії, ґрунтового обстеження, раціонального використання та охорони земель на території всієї Дніпропетровської області.

Як було встановлено судом першої інстанції, транспортні витрати, згідно кошторису до договору, здійснювалися геодезичною службою Інституту при виконанні своїх посадових обов'язків з метою проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення у районах Дніпропетровської області.

Робота геодезичної служби Інституту має роз'їзний (пересувний) характер і не вважається відрядженням.

Відповідно до пункту 2 Загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року №362 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2011р оку за № 410/19148, службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником та власником. Робота працівника, що має роз'їзний (пересувний) характер, не вважається службовим відрядженням, бо поїздки працівника є постійними, а не час від часу, як у разі службового відрядження. Аналогічної думки дотримуються і ДПАУ у листі від 9 вересня 2006 року №10109/6/17-0716, №16847/7/17-0717, та Мінпраці у листі від 27 січня 2008 року №5/13/116-08.

Відповідно до п. 1 Загальних положень Інструкції від 17 березня 2011р. №362 про службові відрядження в межах України та за кордон - поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства до іншого населеного пункту є відрядженням. Оскільки розпорядчі документи на відрядження були відсутні, що, в свою чергу, також доводить, що це не відрядження, а виконання посадових обов'язків відповідно до посадової інструкції.

Транспортні витрати згідно кошторису до договору підтверджено путівними листами.

Щодо пунктів 3 та 4 вимоги відповідача про залучення інститутом до виконання робіт субпідрядні організації ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" та ПП "Геолайф", суд першої інстанції зазначив наступне: в зв'язку із скороченням термінів виконання робіт з боку Держземагенства України, ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", що підтверджується необхідністю укладання додаткових угод до договорів районних (відділів) Держаземагенства в Дніпропетровській області з ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", з метою своєчасного виконання умов цих договорів, Інститут був змушений залучити субпідрядників для здійснення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дніпропетровської області.

З цією метою, на підставі умов розділу 11 договорів з районними управліннями (відділами) Держземагенства України у Дніпропетровській області, ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було запропоновано кожному управлінню (відділу) погодити залучення третіх осіб до надання послуг з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення а території Дніпропетровській області.

Суд першої інстанції правильно вважає, що копії листів: до Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровській області від 26.09.2013 року №08-07/1301 та відповідь (лист від 23.09.2013р. №3216/01-06) про погодження залучення третіх осіб до надання послуг з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Новомосковського району, в частині виконання топографо-геодезичних робіт; лист відділу Держземагенства у Криничанському районі Дніпропетровської області від 24.09.2013 року №2658/1/05-12, лист управління Держземагенства у Павлоградському районі Дніпропетровської області від 23.09.2013 року №5/03-4239 свідчать, про те що замовники робіт - районні управління (відділи) Держземагенства України у Дніпропетровській області, кожний відповідно до умов укладених договорів, погодили залучення інститутом субпідрядників до виконання робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Дніпропетровської області.

Судом також встановлено, що після отримання письмового погодження від районних управлінь (відділів) Держземагенства України у Дніпропетровській області, ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" був організований конкурс субпідрядників шляхом відбору найкращих пропозицій серед суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на цьому ринку. Це підтверджує пропозиція від 25 вересня 2013 року ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", яка була направлена (лист №01-07/166) суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність з топографо-геодезичних вишукувальних та камеральних робіт, а саме: ТОВ "Унзембуд", ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція", ТОВ "Дніпроленд", ПП "Геолайф".

ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" були відібрані кращі пропозиції від ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" та ПП "Геолайф", яким Інститутом було запропоновано укласти договори.

27 вересня 2013 року між Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпр Обл Зем Агенція" (за договором - Виконавець) було укладено Договір №27/09.

У відповідності до п. 1.1. цього Договору в порядку та умовах визначених Договором, Виконавець взяв на себе зобов'язання виконати топографо-геодезичні вишукувальні та камеральні роботи земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 121 000 гектарів, що розташовані на території Дніпропетровської області, а Замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно п. 3.1. Договору № 27/09, Протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт, Кошторису на проектно-вишукувальні роботи вартість робіт за договором склала 100 000 грн. за 1000 гектарів.

6 листопада 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору від 27.09.2013 р. № 27/09 про збільшення обсягу виконання робіт до 138 000 гектарів. 31 грудня 2013 року додатковою угодою №2 до договору № 27/09, було зменшено обсяг робіт до 135 625 гектарів.

Зважаючи на внесені зміни, погоджена сторонами вартість робіт дорівнює: 135 625 гектарів х 100 000 грн./1000 = 13 562 500 грн.

ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" виконано, а ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" прийнято робіт на загальну суму 13 348 800,00 грн. (тринадцять мільйонів триста сорок вісім тисяч вісімсот гривень 00 коп.).

Як встановлено судом першої інстанції, факт виконання ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" робіт та їх приймання ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), які додані до матеріалів справи. Сума заборгованості ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків, який укладений сторонами станом на 1 січня 2014 року та який підписаний їх уповноваженими представниками. Крім того, дійсність виконання робіт по договору підтверджують укладені сторонами Акти приймання-передачі вихідних матеріалів від 27 вересня 2013 року та від 6 листопада 2013 року для виконання договору від 27 вересня 2013 року №27/09, а також Акти прийому-передачі виконаних робіт по договору від 27 вересня 2013 року №27/09.

Часткова оплата за виконані роботи, наявність підписаних актів виконаних робіт, підтверджує дійсність виконаних та прийнятих робіт за вказаним договором між ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та ТОВ "Дніпро Обл Зем Агенція".

За результатами конкурсного відбору на підставі наданих пропозицій на лист ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 25 вересня 2013 року №01-07/166, між ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та приватним підприємством "Геолайф" 1 жовтня 2013 року укладений договір №10.

Відповідно до умов цього договору ПП "Геолайф" взяв на себе зобов'язання виконати топографо-геодезичні вишукувальні та камеральні роботи земель сільського господарського призначення державної власності орієнтованою площею 14 тис. га на території Криничанського району Дніпропетровської області, а Інститут зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Вартість робіт за вказаним договором становила 100000,00 грн. з ПДВ за 1000 гектар. Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт за вказаним договором ПП "Геолайф" виконані топографо-геодезичні вишукувальні та камеральні роботи земель сільського господарського призначення державної власності в обсязі 13,557 тис.га на території Криничанського району Дніпропетровської області. За Інститутом до теперішнього часу обліковується заборгованість за вказаним договором у сумі 1355700,00 грн. Роботи з виконання вказаного вище договору виконувались підприємством на власному обладнанні.

Виконані роботи ТОВ "Дніпр Обл Зем Агенція" та ПП "Геолайф" були передані Інституту за актами приймання-передачі, а потім інститутом до замовників - Управлінням (відділам) Держземагенства України у Дніпропетровській області і, в свою чергу, до Держземагенства України та Державного земельного кадастру, ці дані складають систему Національного земельного кадастру.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважає, що у відповідача відсутні підстави для визнання недійсними договорів, укладених Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпр Обл Зем Агенція" №27/09 від 27 вересня 2013 року та Приватним підприємством "Геолайф" №10 від 1 жовтня 2013 року.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що твердження відповідача щодо безпідставного здійснення Інститутом витрат за юридичні послуги на суму 20000,00грн. та інформаційно-консультаційні послугу на суму 44852,98 грн., здійснення яких не передбачено фінансовими планами підприємства на 2012 та 2013 роки, та стягнення коштів у сумі 64852,998 грн. з особи, якою допущено порушення, є неправомірним, оскільки Інститут є суб'єктом господарювання і має здійснювати господарську діяльність, ці витрати були викликані виробничою необхідністю та спрямовані на здійснення господарської діяльності Інституту, що було доведено в судових засіданнях. В свою чергу відповідачем не доведено, що витрати інституту відображені в обліку (бухгалтерському та податковому) з порушенням діючого законодавства України. Також відповідачем не доведено, що директор інституту використав бюджетні кошти на оплату цих договорів. Укладення 11 липня 2013 року договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 про надання юридичних послуг було викликано необхідністю наявності фахівця з відповідними знаннями для підготовки тендерної документації Інституту та подальшого супроводження Інституту з виконання договорів з замовниками його послуг (районними управліннями (відділами) Держкомземагенства у Дніпропетровській області) в процесі інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дніпропетровської області. Виконання та прийняття робіт за вказаним договором підтверджується актом виконаних робіт.

Судом також встановлено. що витрати на інформаційно-консультаційні послуги були здійснені на консультації з бухгалтерського обліку, оновлення програми 1 С, рекламно-інформаційні послуги, відповідачем ні в акті ревізії від 24 вересня 2014 року №07-24/9, ні в вимозі від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 не зазначено, які конкретно договори відповідач вважає укладеними з порушенням фінансових планів Інституту, тобто відповідач не зазначає ні номер, ні дату цих договорів, не вказує з якими конкретно суб'єктами господарювання вони були укладені, не зазначає предмет цих договорів.

Крім того, посилання відповідача на порушення п.13 Постанови Кабінету Міністрів "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансовими ресурсів" від 29 листопада 2006 року №1673, в частині проведення витрат не затверджених фінансовим планом, суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги, оскільки в п.13 вказаної постанови передбачені заходи для Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а Інститут не відноситься ні до Міністерств ні до центральних органів виконавчої влади.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 №996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, відповідачем не спростовано факт неналежного оформлення первинних документів, а доводи позивача та надані на їх підтвердження докази, відповідачем під час судового розгляду не спростовані.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що угоди, які укладені між ДП "Дніпропетровський науково-дослідий та проектний інститут землеустрою", оформлені належним чином: договори про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, договори з підрядниками на виконання топографо-геодезичних вишукувальних та камеральних робіт земель сільськогосподарського призначення, договір про надання юридичних послуг, договори про інформаційно-консультаційні послуги, підписано уповноваженими особами, які на час підписання договорів та їх виконання мали необхідний обсяг правосуб'єктності. Спірні правочини не визнано судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину. Правочини виконано сторонами в повному обсязі. Результати виконання цих правочинів складають систему Державного земельного кадастру України.

Проте, Вищий адміністративний суд України не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування пунктів 4 та 7 вимоги про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Тому, позов в частині визнання незаконними та скасування пункту 4 про стягнення коштів у сумі 3500000,00 грн. з особи, якою допущено порушення, та пункту 7 про стягнення коштів у сумі 64852,98 грн. з особи, якою допущено порушення, вимоги про вжиття заходів про усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 задоволенню не підлягає.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції обставини справи встановив повно, але неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення в частині позовних вимог. Суд апеляційної інстанції на вказане порушення уваги не звернув.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, рішення суду першої інстанції - зміні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 4 та 7 вимоги про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень від 28 жовтня 2014 року №04-07-05-15/10677 Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст