ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2016 року м. Київ К/800/33463/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Ланченко Л.В., Острович С.Е.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Інспекція)
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2015
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015
у справі № 812/102/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" (далі - Товариство)
до Інспекції
та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Управління)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо несвоєчасної підготовки висновку для Управління про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 338 100 грн., а також про стягнення з Державного бюджету України на рахунок платника зазначеної суми.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 позов задоволено. У прийнятті цієї постанови суд виходив з об'єктивної наявності у позивача переплати з податку на прибуток у вказаній сумі та з відсутності обставин, які відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК) виключають можливість повернення платникові надміру сплаченого грошового зобов'язання.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; з Державного бюджету України на користь Товариства стягнуто надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 338 100 грн.; в решті позову відмовлено. Постанову мотивовано тим, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо несвоєчасної підготовки висновку для Управління про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не сприяє відновленню порушеного права платника та не є правильним способом захисту; в іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Інспекція просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства, посилаючись на наявність у платника заборгованості зі сплати пені у сумі 0,07 грн., що в силу вимог статті 43 ПК виключає можливість повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та за 2-4 квартали 2011 року Товариством було задекларовано податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету, у сумах 306 652 грн. та 197 677 грн., відповідно. Вказані суми були у визначений законом строк сплачені позивачем до бюджету. 18.06.2012 та 19.06.2012 позивачем були подані уточнюючі податкові декларації за вказані періоди, згідно з якими задекларовані грошові зобов'язання з податку на прибуток були зменшені на 133 390 грн. та на 224 710 грн., в результаті чого у Товариства утворилася переплата з даного виду податку в сумі 338 100 грн.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Товариство неодноразово зверталося до податкового органу із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у вказаній сумі; втім
листом від 24.02.2015 № 397/10/28-05-20 Інспекція повідомила про відсутність підстав для повернення платникові зазначеної суми грошового зобов'язання, пославшись на наявність у Товариства податкового боргу по коду класифікації доходів бюджету 19010301; у листі від 17.03.2015 № 700/00/28-05-17 як на причину неможливості повернути платникові надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток відповідач послався на перебування основних фондів, електронних баз даних та документації Інспекції на непідконтрольній Україні території.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Досліджуючи стан розрахунків платника з бюджетом, суди встановили, що станом на 31.12.2014 у Товариства існувала заборгованості з екологічного податку в сумі 1,28 грн., на яку в автоматичому режимі було нараховано 0,07 грн. пені. 19.02.2015 позивач перерахував до бюджету 50 грн. на оплату зазначеного грошового зобов'язання, втім його погашення не було відображено в картці особового рахунку платника через некоректну роботу комп'ютерної програми.
Встановивши ці обставини, суди дійшли цілком об'єктивного висновку про наявність у платника надміру сплаченого податку в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК, що підлягає поверненню платникові з бюджету.
У той же час алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано статтею 43 ПК, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 № 974/1597/499 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок взаємодії).
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з пунктами 43.3, 43.4 статті 43 ПК обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
За правилами пункту 43.5 цієї ж статті ПК (які відображені й у пункті 7 Порядку взаємодії) контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
З огляду на наявність у платника переплати з податку на прибуток у сумі 338 100 грн. у даному випадку правильним способом захисту прав позивача є зобов'язання Інспекцію до виконання покладених на неї Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення зазначеної суми коштів із відповідного бюджету.
За таких обставин Вищий адміністративний суд України, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.
2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 у справі № 812/102/15 скасувати.
3. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 у справі № 812/102/15 змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини у такій редакції:
«Зобов'язати спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів підготувати висновок про повернення публічному акціонерному товариству "Лисичанськнафтопродукт" надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 338 100 грн. та подати цей висновок до виконання Головному управління Державної казначейської служби України у Луганській області».
4. В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 у справі № 812/102/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після її направлення особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.В. Ланченко С.Е. Острович