ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2016 р. м. Київ К/800/34443/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2014 року № Ф-40-У, визнання дій щодо стягнення єдиного соціального внеску протиправними, зобов'язання не нараховувати єдиний соціальний внесок,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання нечинною вимоги від 21 лютого 2014 року № Ф-40-У про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 11071,41 грн., визнання дій щодо стягнення єдиного соціального внеску протиправними, зобов'язання не нараховувати єдиний соціальний внесок.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року, позов задоволено частково. Суд постановив: визнати нечинною вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-40-У від 21 лютого 2014 року в розмірі 10192,74 грн.; визнати протиправними дії Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо стягнення з позивача єдиного соціального внеску. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду про залишення його без змін, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування таких рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач заперечень проти касаційної скарги не надав.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2016 року допущено заміну відповідача у справі - Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління ДФС у Донецькій області в порядку процесуального правонаступництва.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи в установлених статтею 220 КАС України межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як установлено судами, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію по втраті годувальника з довічним терміном дії незалежно від віку. При цьому вона перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії в разі втрати годувальника з 02 квітня 2009 року - довічно, а в період з 19 жовтня 2008 по 01 квітня 2009 року отримувала пенсію за віком при повному стажі.

Також позивач має статус фізичної особи-підприємця, як платник податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зареєстрована у відповідача, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

Відповідачем на адресу позивача виставлено вимогу від 21 лютого 2014 року № Ф-544-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 11071,41 грн. За результатом адміністративного оскарження цієї вимоги рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області частково задоволено скаргу позивача, вимогу від 21 лютого 2014 року № Ф-544-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 11071,41 грн. скасовано та відкликано, а Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області зобов'язано сформувати і надіслати нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску згідно з вимогами чинного законодавства.

23 квітня 2014 року відповідачем сформовано нову вимогу з попередньою датою - 21 лютого 2014 року № Ф-40-У на ту ж суму - 11071,41 грн.

На думку позивача, вказана вимога є незаконною, що й зумовило звернення до суду.

Задовольняючи позов у частині, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що, оскільки позивач досяг пенсійного віку, то має передбачене частиною четвертою статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2464-VI) право на звільнення від сплати єдиного внеску, хоча і отримує пенсію за втратою годувальника.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-ІV).

Право жінок на пенсію за віком, що передбачене частиною другою статті 12 Закону № 1788-ХІІ та частиною другою статті 26 Закону № 1058-ІV, і пов'язується з досягненням відповідного віку, а саме: 55 років.

Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Частина перша статті 9 Закону № 1058-ІV передбачає, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому в статті 10 Закону № 1058-ІV зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI не поширюються на осіб, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Оскільки ОСОБА_4 на виконання статті 10 Закону № 1058-ІV обрала пенсію в зв'язку із втратою годувальника, а при досягненні пенсійного віку не перейшла на пенсію за віком, то вона не набула право на пільгу, передбачену частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI.

Верховний Суд України неодноразово висловлював аналогічну правову позицію в справах цієї категорії, зокрема, в постановах від 21 квітня 2015 року (№ 21-90а15), від 26 травня 2015 року (№ 21-228а15) та від 26 січня 2016 року (№ 21-2971а15).

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позову є помилковими, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а підлягають в цій частині зміні відповідно до положень статті 225 КАС України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 225, 230, 232 КАС України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання нечинною вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-40-У від 21 лютого 2014 року в розмірі 10192,74 грн. та про визнання протиправними дій Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо стягнення з позивача єдиного соціального внеску.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання нечинною вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-40-У від 21 лютого 2014 року в розмірі 10192,74 грн. та про визнання протиправними дій Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо стягнення з позивача єдиного соціального внеску відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: