ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2016 р. м. Київ К/800/26383/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Сороки М.О.

Єрьоміна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років, та дії щодо відмови обліку та зарахування до педагогічного стажу роботи період її роботи на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера в КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Дитяча музична школа № 2" Павлоградської міської ради з 02.01.2008 року по 22.12.2014 року; винести рішення, яким зобов'язати відповідача усунути порушення прав позивача та зарахувати до стажу роботи, що надає право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" час роботи на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера в КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Дитяча музична школа № 2" Павлоградської міської ради з 02.01.2008 року по 22.12.2014 року та призначити пенсію за вислугу років.

Позовні вимоги мотивовано тим, що звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику освіти, при наявності спеціального стажу роботи, отримала відмову в зарахуванні в спеціальний педагогічний стаж періоду її роботи на посаді викладача (в позашкільному навчальному закладі) з 01.01.2008 року по 22.12.2014 року. Таку відмову позивач вважає протиправною оскільки право на зарахування вказаного періоду в спеціальний стаж підтверджується відповідними документами, в тому числі трудовою книжкою позивача.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2015 року позов в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років та зобов`язання відповідача призначити пенсію за вислугу років залишено без розгляду.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 02.01.2008 року по 22.12.2014 року на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера в КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Дитяча музична школа №2" Павлоградської міської ради; зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 02.01.2008 року по 22.12.2014 року на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера в КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Дитяча музична школа №2" Павлоградської міської ради.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач з 17.08.1987 року по 27.08.1990 року працювала в Межівській дитячій музичній школі на посаді викладача по класу фортепіано. З 01.09.1990 року по 29.12.2007 року позивач працювала в Павлоградській дитячій музичній школі №2 на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера. 02.01.2008 року позивач була прийнята до КЗ "Дитяча музична школа № 2" Павлоградської міської ради на посаду викладача по класу фортепіано та концертмейстера, де продовжує працювати по теперішній час.

22 грудня 2014 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом за вих. №15300/05/18 від 31.12.2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області у задоволенні заяви відмовлено.

Відмова мотивована тим, що у позивача відсутній встановлений пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" спеціальний стаж роботи, оскільки згідно з статутом КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Дитяча музична школа № 2" належить до позашкільного закладу освіти, посада викладача в такому закладі не передбачена Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 433, а тому період роботи позивача в цьому закладі на посаді викладача (з 02.01.2008 року по 30.11.2014 року) неможливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач в межах спірних відносин діяв з порушенням норм законодавства, без рахування всіх обставин справи, оскільки передбачений законодавством порядок призначення пенсій за вислугу років поширюється на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з статтею 29 Закону України "Про освіту" позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про позашкільну освіту" та Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 року №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші.)

Статтею 21 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" посади викладача музичної школи та концертмейстера включені до переліку посад педагогічних працівників.

Проте, в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2002 року № 1436), зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти цим Переліком не передбачена.

Разом з тим, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 року № 397/21).

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера в КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Дитяча музична школа №2" Павлоградської міської ради до спеціального стажу роботи, що дає позивачу право на пенсію за вислугу років є протиправною.

Разом з тим, статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Пунктом 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Тобто, призначення і виплата пенсії за вислугу років можливі виключно за умови залишення особою роботи, яка дає право на таку пенсію.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, продовжуючи працювати в КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Дитяча музична школа №2" Павлоградської міської ради, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Аналогічні позовні вимог ставились позивачем і при поданні позовної заяви і в подальшому за її заявою були залишені судом першої інстанції без розгляду.

В той же час, відповідно до положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначення та зарахування стажу роботи для призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" проводиться під час подання особою заяви про призначення, або перерахунок пенсії.

Враховуючи ж, що позивач на момент звернення до суду працювала, а тому і могла розраховувати на призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відтак у відповідача відсутні підстави зараховувати цей стаж роботи, оскільки жодних правових наслідків для позивача таке зарахування на даний час не матиме. Період роботи ОСОБА_4 в КЗ "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Дитяча музична школа №2" повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" тільки в момент звернення її із заявою про призначення пенсії згідно з наведеними вище положеннями.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: