ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 року справа № 800/263/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ємельянової В.І.,

суддів: Іваненко Я.Л., Кочана В.М., Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

при секретарі судового засіданні: Шаманській І.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача Миколюка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) про визнання протиправними дій та скасування рішення про відсторонення судді від посади,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_4 звернувся в інтересах позивача до суду з позовом до ВККС України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва та скасувати рішення від 10 липня 2015 року № 50/вп-15 про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначив, що 10 липня 2015 року на черговому засіданні ВККС України на підставі клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 375 та частиною 2 статті 376-1 Кримінального кодексу України, було прийнято рішення про відсторонення судді апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. від посади.

Представник позивача вважає вказане рішення незаконним та просить його скасувати, вказуючи на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВККС України порушено порядок вручення позивачу клопотання Генерального прокурора Україні, оскільки не додано всі матеріали, якими обґрунтовано клопотання. Відповідачем при прийнятті рішення про відсторонення від посади не здійснено оцінки достатності доказів, що надані Генеральним прокурором України в обґрунтування свого клопотання та наслідків відсторонення від посади позивача для інших осіб. ВККС України не перевірено обґрунтованість підстав за яких порушено питання про застосування відсторонення від посади. Також представником позивача зазначено, що при прийнятті рішення відповідачем було порушено право позивача на захист, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначив, що приймаючи рішення ВККС України діяла в межах повноважень, визначених статтею 101 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Верховної ради України від 15 липня 1999 року № 949-ХІV ОСОБА_4 обрано суддею Одеського обласного суду безстроково.

Указом Президента України від 30 січня 2003 року № 50/2003 ОСОБА_4 переведено з посади судді апеляційного суду Одеської області на посаду судді апеляційного суду міста Києва.

24 червня 2015 року Генеральною прокуратурою України було повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 375 та частиною 2 статті 3761 Кримінального кодексу України та вручено вказане повідомлення під розписку в присутності захисника.

26 червня 2015 року до ВККС України в порядку, передбаченому частиною 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та частиною четвертою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надійшло клопотання Генерального прокурора України від 24 червня 2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, та матеріали, якими воно обґрунтовується.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді судді апеляційного суду міста Києва, за допомогою інших ociб чи особисто може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають icтотнe значення для встановлення обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Kpiм того, як зазначено в клопотанні, маючи тривалий досвід роботи на посадах судді та голови апеляційного суду міста Києва, використовуючи свої дружні та професійні зв'язки в органах судової влади, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків - працівників апеляційного суду міста Києва, які є його підлеглими, інших учасників кримінального провадження, а також протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Рішенням ВККС України від 10 липня 2015 року № 50/вп-15 задоволено клопотання Генерального прокурора України та відсторонено ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва строком на два місяці у зв'язку з притягнення його до кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, представник позивача оскаржив таке рішення в судовому порядку.

Частиною 1 статті 100 Закону України «Про судоустрій i статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року) визначено, що ВККС України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 101 Закону України «Про судоустрій i статус суддів» ВККС України наділена повноваженнями на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймати рішення про відсторонення суддів від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Відповідно до пункту 15.1 Регламенту ВККС України, затвердженого її рішенням від 8 червня 2011 року №1802/зп-11 (далі - Регламент) ВККС України відсторонює суддю від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Глави 14 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно пункту 15.6 Регламенту вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, ВККС України враховує:

мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України;

правову підставу для відсторонення судді від посади;

наслідки відсторонення судді від посади для інших ociб.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що розглядаючи клопотання про відсторонення судді від посади, ВККС України діє в межах Закону України «Про судоустрій i статус суддів», Регламенту та надає оцінку відповідності клопотання вимогам статті 155 КПК України.

З матеріалів наданих відповідачем до суду вбачається, що підставою для відсторонення позивача від посади судді апеляційного суду міста Києва стало клопотання Генерального прокурора від 24 червня 2015 року, подане внаслідок розгляду матеріалів кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 375 та частиною 2 статті 3761 Кримінального кодексу України. Підозрюваним у вчиненні даного кримінального правопорушення є позивач.

Згідно з пунктами 15.2-15.4 Регламенту питання про відсторонення судді від посади на підставі клопотання Генерального прокурора України вноситься Головою Комісії до порядку денного чергового засідання Комісії з урахуванням вимог частини восьмої статті 105 Закону.

Голова Комісії у строки та в порядку, що визначені Законом та цим Регламентом, повідомляє Генерального прокурора України та суддю, щодо якого Комісією має розглядатися питання про відсторонення від посади, про дату, час і місце засідання Комісії із зазначеного питання.

Відповідно до частини 3 вищезазначеної статті КПК України відсторонення судді від посади здійснюється ВККС України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.

У статті 155 КПК України, зокрема, зазначено, що при зверненні із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу до клопотання додаються документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Позивач клопотання про відсторонення від посади та матеріали на 88 аркушах, що обгрунтовують вказане клопотання отримав, 26 червня 2015 року в присутності представника, що підтверджено розпискою позивача.

Пунктом 15.5 Регламенту передбачено, що у разі якщо Комісією буде встановлено, що клопотання Генерального прокурора України подано без дотримання вимог частини другої статті 155 КПК України, таке клопотання повертається Генеральному прокурору України з повідомленням мотивів повернення, викладених у рішенні.

Комісія, перевіривши клопотання Генерального прокурора України від 24 червня 2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва, дійшла висновку, що клопотання та матеріали подані з дотриманням вимог частини 2 статті 155 КПК України.

Таким чином, у ВККС України були відсутні підстави для повернення клопотання.

Повідомлення щодо розгляду питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади, ВККС України було опубліковано 26 червня 2015 року.

Частиною 8 статті 105 Закону України «Про судоустрій i статус суддів» передбачено, що Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та оприлюднює цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім засідань з організаційних питань).

Листами від 26 червня 2015 року № 19-8718/15, 19-8713/15 та 19-8712/15 на адресу апеляційного суду міста Києва та за адресою проживання судді Чернушенка А.В. було направлено повідомлення про засідання Комісії 10 липня 2015 року, на якому відбудеться розгляд питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва.

Судом встановлено, що у засіданні 10 липня 2015 року під час розгляду ВККС України питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади був присутній представник позивача ОСОБА_2, який відповідно до Договору про надання правової допомоги від 26 червня 2015 року наділений повноваженнями представляти і захищати права і законні інтереси позивача.

Оскаржуючи дії ВККС України, представник позивача посилався на те, що відповідач, відмовляючи у задоволенні клопотання про перенесення розгляду питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва, порушив право позивача на захист.

Оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання Комісії щодо відсторонення його від посади судді, під час розгляду справи у засіданні ВККС України був присутній його представник, а тому доводи позивача в цій частині позовних вимог є необгрунтованими.

Посилання представника позивача на те, що ВККС України при прийнятті рішення про відсторонення від посади не надано оцінки достатності доказів щодо порушення відносно позивача кримінальної справи є безпідставними, оскільки ВККС України, розглядаючи клопотання про відсторонення судді від посади не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їx достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

ВККС України на підставі оцінки сукупності наданих доказів лише визначає чи є причетність особи до вчинення злочину імовірною та достатньою для застосування до судді такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади.

Також необґрунтованим є посилання представника позивача як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що у засіданні при розгляді ВККС України питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва приймав участь неповноважний прокурор, оскільки ВККС України при розгляді клопотання про відсторонення від посади позивача повноваження прокурора було перевірено.

З огляду на викладені обставини та вимоги законодавства, прийняте ВККС України рішення від 10 липня 2015 року № 50/вп-15 про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва прийнято на підставі, в межах повноважень, та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого позову.

Керуючись статтями 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та скасування рішення № 50/вп-15 від 10 липня 2015 року про відсторонення судді від посади відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Іваненко Я.Л.

Кочан В.М.

Олексієнко М.М.

Штульман І.В.