ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/30815/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Курильця В.І. щодо невжиття заходів примусового виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року; скасувати постанову відповідача від 03 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП №30276482; зобов'язати державного виконавця здійснити всі необхідні заходи для примусового виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла в результаті невиконання рішення Європейського суду з прав людини по справі №36762/06 від 31 липня 2014 року «Штефан та інші проти України».

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. про закінчення виконавчого провадження ВП №30276482 від 03 лютого 2012 року щодо виконання виконавчого листа №2-а-2808/10, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_2 відповідно до вимог статі 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, обчисленої з дотриманням положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 за період з 27 березня 2010 року, з урахуванням сум, виплачених за вказаний період. Зобов'язано державного виконавця здійснити всі необхідні заходи для примусового виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла в результаті невиконання рішення Європейського суду з прав людини, у справі №36762/06 від 31 липня 2014 року «Штефан та інші проти України».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасувати, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на виконанні перебував виконавчий лист №2-а-2808/10, виданий 18 жовтня 2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова. Згідно вказаного виконавчого листа Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було зобов'язане здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_2 відповідно до вимог статі 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, обчисленої з дотриманням положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 з 27 березня 2010 року, з урахуванням сум, виплачених за вказаний період.

08 грудня 2011 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. було відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа та надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання.

16 грудня 2011 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіповідомило про повне виконання рішення суду, а саме: ОСОБА_2 було здійснено перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог статі 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, обчисленої з дотриманням положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 за період з 27 березня 2010 року та нарахована різниця до пенсії в розмірі 2396,37 грн. Водночас було повідомлено, що виплата вказаних виплат не проведена, оскільки рішення суду не містить такого зобов'язання.

В подальшому старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області було прийнято постанову від 03 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2808/10 на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документа.

Вирішуючи даний спір, апеляційним судом було витребувано від Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини відомості про стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі №36762/06 від 31 липня 2014 року «Штефан та інші проти України».

Так, виконуючим обов'язки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини було повідомлено, що 29 серпня 2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини в частині заяв ОСОБА_2 №8397/13 та №8398/13.

Належне позивачу відшкодування на виконання зазначеного рішення Європейського суду в частині заяви №8397/13 було сплачено платіжними дорученнями Міністерства юстиції України від 26 вересня 2014 року №6442 у розмірі 32220,81 (еквівалент 2000 євро) та платіжним дорученням від 08 жовтня 2014 року №7355, яким було перераховано заборгованість за постановами Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2011 року та від 26 серпня 2011 року у розмірі 7789,37 грн.

Також вказано, що в межах заяви №8398/13 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України рішення Європейського суду з прав людини виконано фактично в повному обсязі. Справедливу сатисфакцію було сплачено ОСОБА_2 платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 26 вересня 2014 року №6455 у розмірі 32220,81 (еквівалент 2000 євро).

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року, згідно з інформацією Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, виконано в повному обсязі, у зв'язку з чим 30 жовтня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні законні підстави для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2808/10 саме з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про те, що і постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року і рішення Європейського суду з прав людини у справі №36762/06 від 31 липня 2014 року «Штефан проти України» на час розгляду справи були виконані повністю, а зобов'язання державного виконавця повторно провести виконавчі дії призведе до подвійного виконання судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно обґрунтованої необхідності відповідача здійснити всі заходи для примусового виконання виконавчого листа №2-а-2808/10 в частині виплати заборгованості ОСОБА_2, яка виникла в результаті невиконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що і стало одним із предметів розгляду Європейським судом з прав людини у справі №36762/06 «Штефан та інші проти України».

Також необхідно зазначити, що нарахування суми коштів різниці до пенсії за постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року передбачає і їх виплату ОСОБА_2, а посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на відсутність зобов'язання в рішенні суду провести виплату вказаного нарахування позивачу є безпідставним.

Оскільки у даній справі фактично ставиться питання про виконання саме постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року щодо нарахування позивачу заборгованості з виплатидодаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог статі 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому абзац третій резолютивної частини постанови суду першої інстанції необхідно змінити, зазначивши зобов'язання державного виконавця виконати саме постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позову в частині скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ВП №30276482 від 03 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-2808/10, оскільки порядок відновлення виконавчого провадження визначений статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене та враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області здійснити всі необхідні заходи для примусового виконання рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла в результаті невиконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2010 року. В решті позовні вимоги залишити без задоволення».

В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній