ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/33065/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання права на пенсійні виплати,

встановила:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про призначення пенсії по втраті годувальника.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 26 березня 2015 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області призначити з 03.12.2014 ОСОБА_2 пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із заробітку її померлого чоловіка - ОСОБА_3, за роботу, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за якою йому призначалась пенсія.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасовано постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 березня 2015 року та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області у строк не пізніше десяти днів з дня отримання рішення суду повторно розглянути заяву від 03.12.2014 ОСОБА_3 про призначення пенсії по втраті годувальника та прийняти відповідне рішення чи вчинити відповідні дії за результатами її розгляду. В решті позову відмовити.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2. подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 07.01.1967, що підтверджується свідоцтвом про одруження. ОСОБА_4 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 та був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується вкладкою №163703 до посвідчення. Згідно довідки наданої ІКЖЕП «Ірпінь» зазначено, що позивач проживала разом з чоловіком до дня його смерті і по теперішній час за зазначеною адресою.

Відповідно до експертного висновку №4474-0459 від 27.09.2011 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_4, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того матеріали справи містять маршрутний лист на ім'я ОСОБА_4, в якому місцем виконання робіт зазначено 10.05.1986 с. Копачі, з 26.05.1986 по 30.05.1986, з 18.08.1986 по 20.08.1986, з 24.03.1987 по 31.03.1987 , з 22.07.1986 по 23.07.1987 та з 16.05.1988 по 31.05.1988 - м. Чорнобиль, характер виконаних робіт: перевезення вантажу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. А також довідку, де зазначено розмір посадового окладу ОСОБА_4 за відпрацьовані дні в зоні відчуження за 10.05.1986 в с. Копачі, з 26.05.1986 по 30.05.1986 в м. Чорнобиль.

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, у зв'язку зі смертю чоловіка , який мав статус інваліда ЧАЕС та отримував пенсію як ліквідатор.

Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області листом №238/б-03 від 09.12.2014 відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_2 по втраті годувальника.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем протиправно не здійснено призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2, як дружині ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про часткове задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено процедуру вирішення питання щодо призначення пенсії, а саме, відмовлено у призначенні пенсії лише на тій підставі, що позивачем подано заяву невстановленої форми, без додаткового повідомлення позивача про необхідність подачі заяви встановленої форми та додаткових документів та надання часу для вчинення цих дій.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.

Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області відмовило в призначенні пенсії позивачу, з посиланням на відсутність первинних документів для призначення пенсії у пенсійній справі померлого чоловіка.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Статтею 37 даного Закону визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі, а саме, на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Виходячи зі змісту наведених норм, отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що була призначена померлому годувальнику.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацами 1, 8, 9 пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523 (чинними на момент смерті годувальника) передбачено, що цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків; у разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця в 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час в одному з неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

На момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи регулювався Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

Аналогічно із положеннями Порядку № 523, Порядком № 1210 встановлено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування збитків, який визначається згідно з законодавством.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області здійснити призначення пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника.

Разом з цим, при прийняті рішення судом першої інстанції не було зазначено розміру пенсії, що належить виплачувати позивачу у зв'язку з втратою годувальника, а саме 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України, рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - скасувати.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання права на пенсійні виплати змінити. Викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області призначити з 03.12.2014 ОСОБА_2 пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.»

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді А.Ф. Загородній

М.М. Заїка