ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/21880/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі №826/17360/14 за позовом повного товариства "Ломбард Автоломбард-Експрес" ОСОБА_1 та ОСОБА_2" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування штрафних санкцій за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року повне товариство "Ломбард Автоломбард-Експрес" ОСОБА_1 та ОСОБА_2" звернулось в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову про застосування штрафних санкцій за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг №29/16-4/ЛБ від 29 серпня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Комісії про розбіжність даних у показниках звітності та бухгалтерського обліку є помилковими та спростовується наданими позивачем документами.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, позовні вимоги задоволені. Визнана протиправною та скасована постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування штрафних санкцій за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг №29/16-4/ЛБ від 29 серпня 2014 року.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 29 травня 2014 року по 1 серпня 2014 року інспекційною групою Комісії на підставі доручення від 29 травня 2014 року №42/16-4, відповідно до плану перевірок суб'єктів нагляду, за якими здійснює нагляд Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на другий квартал 2014 року, затвердженого розпорядженням від 27 березня 2014 року №890, проведена планова виїзна перевірка (інспекція) ПТ "Ломбард", за результатами якої складний Акт від 1 серпня 2014 року №183/16-4ФП.

Посадовими особами Комісії складний акт про правопорушення ПТ "Ломбард" вимог законодавства про фінансові послуги від 8 серпня 2014 року №46/16-4 та розпочате провадження у справі про правопорушення.

Про зазначене, а також про призначення розгляду справи на 29 серпня 2014 року на 14:00 год. відповідач листом від 11 серпня 2014 року №6459/16-8 повідомив позивача.

Зі змісту акту про правопорушення ПТ "Ломбард" вимог законодавства про фінансові послуги від 8 серпня 2014 року №46/16-4 вбачається, що за результатами планової перевірки позивача встановлено, зокрема, що показники звітності ПТ "Ломбард", що відображаються у Додатку 2 "Звіт про склад активів та пасивів ломбарду" та у Додатку 3 "Звіт про діяльність ломбарду" за період з 1 вересня 2012 року до 1 травня 2014 року, а саме по рядку 040 "Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами" та по рядку 050 "Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі" за 1 квартал 2013 року мають розбіжності з даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по всім рахункам товариства).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 листопада 2004 року № 2740, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2004 року за № 1482/10081 рядок 040 Звіту про діяльність ломбарду Додатку 3 "Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами" та рядок 050 "Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі" мають відображати, відповідно, нараховані та отримані проценти за наданими фінансовими кредитами за відповідний звітний період, а саме оборот по дебету, по кредиту, відповідно, рахунку 373, на якому обліковуються у товариства розрахунки по доходам.

Згідно з поданим до Комісії Звітом про діяльність ломбарду (Додаток 3) за 1 квартал 2013 року, рядок 040 "Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами" складає 603,4 тис. грн., за даними оборотно-сальдової звітності ПТ "Ломбард" за 1 квартал 2013 року, дебет рахунку 373 (відображає нарахування суми відсотків за користування фінансовим кредитом) складає 618,6 тис. грн..; рядок 050 "Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі" складає 583,9 тис. грн., за даними оборотно-сальдової відомості товариства за 1 квартал 2013 року, кредит рахунку 373 (відображає погашення нарахованих відсотків за користування фінансовим кредитом) складає 599,2 тис. грн.

З урахуванням викладеного, посилаючись на пункту 2.4 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, згідно з яким форми звітності заповнюються ломбардами на підставі даних бухгалтерського обліку та даних облікової та реєструючої систем ломбарду за відповідний звітний період у тисячах гривень з одним десятковим знаком, посадовими особами відповідача зроблений висновок, що фінансова звітність товариства за 1 квартал 2013 року, подана до Комісії мала невідповідності з фактичними даними бухгалтерського обліку, що свідчить про порушення вимог статті 14 та статті 151 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

За результатами розгляду справи про порушення законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, постановою №29/16-4/ЛБ до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 17000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що рух в межах одного рахунку (різні субрахунки) не свідчить про рух коштів, а саме: зміну розміру заборгованості або надходжень, розмір яких має бути зазначений у звіті про діяльність ломбарду. При цьому, відповідачем не надано нормативного обґрунтування позиції що у рядку 040 та 050 мають відображатись саме обороти по дебету та кредиту субрахунку 373, у той час як позивач, як фінансова установа, здійснює облік нарахованих відсотків за користування фінансовими кредитами на субрахунку 3731.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ(далі - Закон №2664-ІІІ) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно ст. 14 Закону №2664-ІІІ, фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Відповідно ст. 15-1 Закону №2664-ІІІ, вищий орган управління або наглядова рада фінансової установи утворює в її складі структурний підрозділ або визначає окрему посадову особу для проведення внутрішнього аудиту (контролю).

Внутрішній аудит (контроль) передбачає: 1) нагляд за поточною діяльністю фінансової установи; 2) контроль за дотриманням законів, нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та рішень органів управління фінансової установи; 3) перевірку результатів поточної фінансової діяльності фінансової установи; 4) аналіз інформації про діяльність фінансової установи, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами фінансової установи;5) виконання інших передбачених законами функцій, пов'язаних з наглядом та контролем за діяльністю фінансової установи.

Законодавством з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть бути встановлені особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю).

Порядок складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04 листопада 2004 року № 2740 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2004 року за № 1482/10081. Порядок визначає вимоги до складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, установлює загальні вимоги до заповнення форм звітності та терміни їх подання (п. 1.1 Порядку № 2740).

Згідно розділу 2 Порядку № 2740, ломбарди складають та подають до Нацкомфінпослуг звітність за формами: Загальна інформація про ломбард (додаток 1); Звіт про склад активів та пасивів ломбарду (додаток 2); Звіт про діяльність ломбарду (додаток 3).

Звітним періодом для складання звітності, яка подається до Нацкомфінпослуг, є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Ломбарди складають звітність за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Відповідно до п. 2.4 Порядку №2740, форми звітності заповнюються ломбардами на підставі даних бухгалтерського обліку та даних облікової та реєструючої систем ломбарду за відповідний звітний період у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

У розділі 4 Порядку № 2740 визначений порядок складання звіту про діяльність ломбарду. У рядку 040 "Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами" та в рядку 050 "Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі" відображаються, відповідно, нараховані та отримані проценти за наданими фінансовими кредитами.

Колегія суддів наголошує, що фінансова звітність Товариства за 1 квартал 2013, подана до Нацкомфінпослуг мала невідповідності з фактичними даними бухгалтерського обліку, що свідчить про порушення вимог статті 14, статті 151 (доповнено згідно із Законом України від 02.06.2011 № 3462-VІ) Закону №2664-ІІІ (із змінами та доповненнями), пунктів 2.4, 4.1 Порядку.

При переході Товариства з одного програмного забезпечення на інше, у Товариства виникли розбіжності між даними бухгалтерського обліку і поданою звітністю до Нацкомфінпослуг. Товариство не повідомило Нацкомфінпослуг про невідповідність даних звітності за 1 квартал 2013 даним бухгалтерського обліку та не подало уточнені форми звітності.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій помилково не було взято до уваги, те що фінансова звітність Товариства за 1 квартал 2013 мала невідповідність з фактичними даними бухгалтерського обліку, що свідчить про порушення законодавства у сфері фінансових послуг.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні заявленого позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити.

постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі №826/17360/14 скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову повного товариства "Ломбард Автоломбард-Експрес" ОСОБА_1 та ОСОБА_2" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: