ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/10508/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Швець В.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату недоїмки,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області в якому просив визнати незаконною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області від 05.08.2013р. про сплату позивачем недоїмки в розмірі 1194,03 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015р., позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області від 05.08.2013 року про сплату ОСОБА_2 недоїмки в розмірі 1194,03 грн.

У касаційній скарзі представник Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ)

У зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем виставлено вимогу № Ф-159-у від 05.08.2013р. про сплату недоїмки в розмірі 1194,03 грн.

Вирішуючи спір та скасовуючи вказану вище вимогу, суди виходили з того, що позивач є фізичною особою-підприємцем, який отримує пенсію за вислугу років та досяг встановленого законодавством пенсійного віку, тому він звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів погодитись з таким висновком судів не може з огляду на наступне.

Право чоловіків на пенсію за віком, що передбачене частиною першою статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частиною 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин), пов'язується, зокрема, з досягненням 60 років.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до п. "б" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами, які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами ч. 4 ст. 4 цього Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набрали чинності 06.08.2011р.) особи, зазначені у пункті п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів на підставі аналізу зазначених норм права дійшла висновку, що фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VІ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Звідси, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач хоч і не отримує пенсію за віком, але звільняється від сплати за себе єдиного внеску, оскільки досяг пенсійного віку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.04.2014р. (справа № 21-59а14) та 22.04.2014р. (справа 21-75а14).

Оскільки у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує судові рішення та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015р. скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Пасічник С.С.

Швець В.В.