ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/60261/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" звернулося в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування постанов від 15.10.2013 року №99 та №100.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної відповідачем перевірки складено акт, в якому зазначено про порушення позивачем державних будівельних норм (в актах на закриття прихованих робіт (транспортна розв'язка №3, споруда №14) відсутні посилання на сертифікати (або документи) на застосовані будівельні матеріали та конструкції, не ведеться журнал бетонних робіт) та виконання товариством будівельних робіт з відхиленням від затвердженої проектної документації (виконання будівельних робіт (на висоті) без влаштування тимчасового огородження). Позивач зазначає, що заходи архітектурно-будівельного контролю відносно ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" відповідачем проведено з порушенням Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, оскільки в даному випадку контроль здійснювався відносно суб'єкта містобудівної діяльності - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, у присутності його представника, при цьому акт перевірки складається окремо на кожного суб'єкта містобудування, а не відносно об'єкта будівництва в цілому з переліком усіх суб'єктів містобудування, які перевірялись, підписується не лише одним з суб'єктів містобудування, що перевірялись та не вручається лише тому, хто був присутній під час проведення перевірки. Також позивач зазначає, що роботи по влаштуванню повздовжнього та поперечного дренажу проїзної частини на споруді №14 транспортної розв'язки №3 виконувались починаючи з 30.05.2013 року, і завершились 09.06.2013 року (у неділю), перевірка на вказаній споруді інспекторами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області у Запорізькій області проводилась наступного дня - 10.06.2013 року, на момент проведення перевірки огляд виконаних позивачем робіт спеціальною комісією не проводився, оскільки роботи були тільки завершені, на будівельному майданчику були лише проекти актів на закриття прихованих робіт, які готувались до огляду та підписання, однак, інспектори залучили їх до матеріалів перевірки та на основі вказаних проектів вказали на порушення позивачем державних будівельних норм. Зазначає, що Журнал бетонних робіт інспекторами не вимагався і до огляду не надавався, проте, відповідачем було зроблено висновок, що даний журнал не ведеться взагалі. Також позивач вказує на те, що проектно-технологічною документацією, яка визначає технологію, організацію та умови виконання робіт на споруді №14, передбачено, що захисне тимчасове огородження встановлюється у місцях виконання робіт, а не по всій довжині споруди №14, тому огородження встановлювалось на відрізку, довжиною 10 метрів, саме в місцях свердління отворів та встановлення анкерів, як і з зазначено в проекті виробництва робіт, після виконання цих двох етапів захисне тимчасове огородження переставлялось на наступний відрізок робіт.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено: визнати протиправною та скасовано постанову від 15.10.2013 року №99 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності; визнано протиправною та скасовано постанову від 15.10.2013 року №100 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в червні 2013 року, на підставі наказу начальника Інспекції ДАБК у Запорізькій області від 22 березня 2013 року №39-ОД "Про затвердження плану-графіку планових перевірок на ІІ квартал 2013 року", посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Службою автомобільних доріг у Запорізькій області на об'єкті будівництва "Будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжжі", за результатами якої складено акт від 18.06.2013 року .

В ході перевірки встановлено, що будівельні роботи (на висоті) ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" виконуються з відхиленням від затвердженої проектної документації (Проект виробництва робіт для монтажу бар'єрної огорожі, бордюрів, водозливних трубопроводів та перехідних плит біля опори 22-14, шифр ВМК-2013-001), зокрема не влаштовано захисне тимчасове огородження, що є порушенням статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а також, що позивачем не ведеться журнал бетонних робіт (транспортна розв'язка №3, спорудження №14); в актах на закриття прихованих робіт (транспортна розв'язка №3, спорудження №14) відсутні посилання на сертифікати (або інші документи) на застосовані будівельні матеріали та конструкції, що є порушенням пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

На підставі встановлених під час перевірки фактів, 02.10.2013 року відповідачем було винесено приписи №112 та №113 з вимогою усунути виявлені порушення до 15.10.2013 року, Приписи надіслані позивачу 03.10.2013 року.

02 жовтня 2013 року відносно позивача було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які були вручені виконавчому директору ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" 17.10.2013 року.

15 жовтня 2013 року на підставі акту планової перевірки від 18.06.2013 року, припису про усунення порушень від 02.10.2013 року №112, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.10.2013 року відповідачем винесено постанову №99, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та за порушення пункту 1.17. ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" накладено штраф у сумі 20646,00 грн.

Крім того, на підставі акту планової перевірки від 18.06.2013 року, припису про усунення порушень від 02.10.2013 року №113, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.10.2013 року відповідачем 15.10.2013 року також винесено постанову №100, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та за порушення статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" накладено штраф у сумі 51615,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач не довів правомірності винесених постанов про визнання ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" винним у вчиненні правопорушень, передбачених пунктами 6, 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Пунктами 9, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що перевірка проводилася лише у присутності посадових осіб замовника робіт - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, за відсутності представника суб'єкта містобудування - позивача, який здійснює будівництво об'єкта будівництва; акт підписаний особами, що здійснили перевірку, а також посадовими особами, які були присутні під час перевірки, та не містить підписів або запису про відмову від підпису особами, присутніми при перевірці, від позивача.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в даному випадку мав місце плановий захід дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, представники якої на момент перевірки були присутні. Відсутність же представників позивача не може вважатись підставою для тверджень щодо порушення проведення перевірки, оскільки сама перевірка проводилась в першу чергу не відносно ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія", а відносно замовника робіт.

Щодо постанови № 99 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Як зазначено вище, постановою №99 позивача визнано винним у порушенні пункту 1.17. ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" та накладено штраф у сумі 20646,00 грн. Зокрема зазначено, що позивачем не ведеться журнал бетонних робіт; в актах на закриття прихованих робіт відсутні посилання на сертифікати (або інші документи) на застосовані будівельні матеріали та конструкції.

Відповідно до пункту 1.17. ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" на кожному будівництві належить, зокрема, вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4, складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К.

У додатку К ДБН А.3.1-5-2009 наведена форма акту на закриття прихованих робіт, згідно якої підтвердження відповідності виконаних робіт вимогам проектної документації, стандартам, нормам і правилам здійснюється комісією у складі представника генпідрядної будівельної монтажної організації, представника технічного нагляду замовника, представника проектної організації. У пункті 3 акту на закриття прихованих робіт зазначається найменування матеріалів, які були застосовані при виконанні робіт, конструкцій з посиланням на сертифікати або інші документи.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що роботи по влаштуванню повздовжнього та поперечного дренажу проїзної частини на споруді №14 транспортної розв'язки №3 виконувались починаючи з 30.05.2013 року, і завершились 09.06.2013 року (у неділю), перевірка на вказаній споруді інспекторами проводилась наступного дня - 10.06.2013 року, на момент проведення перевірки огляд виконаних позивачем робіт спеціальною комісією не проводився, оскільки роботи були тільки завершені, на будівельному майданчику були лише проекти актів на закриття прихованих робіт, які готувались до огляду та підписання, однак, інспектори залучили їх до матеріалів перевірки та на основі вказаних проектів вказали на порушення позивачем державних будівельних норм. Оскільки представник ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" не був присутній під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, він був позбавлений можливості надати пояснення з приводу даного факту.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що представником позивача представлено копію журналу бетонних робіт ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" та ТОВ "Південьтрансбуд", з якого вбачається, що бетонні роботи, а саме - бетонування захисного шару бетону по гідроізоляції в прогоні 10-13 проводилися 21.05.2013 року, наступні бетонні роботи проводилися 15.08.2013 року.

З пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що в період з 21.05.2013 року по день проведення перевірки ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія", не виконувало бетонні роботи, а виконувало роботи по свердлінню отворів під водовідвід та влаштуванню повздовжнього та поперечного дренажу проїзної частини.

В той же час, відповідно до пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як зазначено вище та не заперечується позивачем, на момент проведення перевірки акти на закриття прихованих робіт (транспортна розв'язка №3, спорудження №14) не містили посилання на сертифікати (або інші документи) на застосовані будівельні матеріали та конструкції. Подальше усунення даних недоліків не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Щодо постанови №100 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до проекту виробництва робіт для влаштування бар'єрного огородження, бордюрів, повздовжніх водозливних трубопроводів та дренажів прогонної будови споруди №14; Влаштування перехідних плит на опорі №22-14 Споруди №14, шифр ВМК-2013-001, яка визначає технологію, організацію та умови виконання робіт на споруді №14 транспортної розв'язки №3, вбачається, що на висоті вище 2 метрів над землею перед свердлінням отворів під анкери необхідно встановити тимчасове огородження вздовж краю монолітної плити.

В той же час в ході перевірки встановлено, що роботи виконуються з відхиленням від затвердженої проектної документації (Проект виробництва робіт для монтажу бар'єрної огорожі, бордюрів, водозливних трубопроводів та перехідних плит біля опори 22-14, шифр ВМК-2013-001), зокрема не влаштовано захисне тимчасове огородження.

Посилання позивача на те, що захисне огородження встановлювалось на відрізку довжиною 10 метрів, саме в місцях свердління отворів та встановлення анкерів, як і з зазначено в проекті виробництва робіт, колегія суддів вважає таким, що не спростовує висновків акту перевірку, в якому зазначено, що саме на момент перевірки таке огородження було відсутнє.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування постанов від 15.10.2013 року №99 та №100 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: