ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/34063/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( далі - ГУПФ України в м. Києві) та Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року, позов задоволено.

Визнано бездіяльність ГУПФ України в м. Києві та Київського міського військового комісаріату протиправною.

Зобов'язано комісаріат надати ГУПФ України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача з 01 червня 2011 року з урахуванням премії у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, встановленого виданими на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 наказами Міністра оборони України від 5 листопада 2010 року №576 та від 28 січня 2011 року №50 і рішення Міністра оборони України від 7 червня 2011 року №300/1/с/1555.

Зобов'язано ГУПФ України в м. Києві на підставі нової довідки з 01 червня 2011 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з урахуванням премії, встановленої виданими на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 наказами Міністра оборони України від 5 листопада 2010 року №576 та від 28 січня 2011 року №50 і рішення Міністра оборони України від 7 червня 2011 року №300/1/с/1555 - у розмірі 40% місячного грошового забезпечення.

В касаційній скарзі ГУПФ України в м. Києві просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФ України м. Києві і отримує пенсію відповідно до норм діючого законодавства України.

У зв'язку з прийняттям наказу Міністра оборони України від 25.06.2011 №355 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28.01.2011 №50», виданого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, яким передбачено підвищення розміру вказаної премії з 01.06.2011 року до 40% посадового окладу, позивач звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку розміру.

Листом від 29 серпня 2011 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням премії в розмірі 40% посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України №355 від 25.06.2011 року, посилаючись на відсутність підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що виходячи зі змісту постанови Кабінету Міністрів України № 1294 та наказів Міністра оборони України від 05.11.2010 № 576, від 28.01.2011 № 50 і від 25.06.2011 № 355 відбулось підвищення премії військовослужбовцям. Суд також вказав, що необґрунтованим є посилання Пенсійного фонду на те, що Порядком №45 визначено лише один орган - Кабінет Міністрів України (а не Міністр оборони України), наявність рішення якого про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, є належною підставою для перерахунку пенсії, оскільки частина третя статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

Колегія суддів з позицією судів попередніх інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 Міністру оборони України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі на менше 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання зазначеної постанови Міністром оборони України наказами № 576 і № 50 встановлено розміри премії військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2010 та 2011 роках відповідно.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2010 та 2011 роках відповідно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку його пенсії є правомірними.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман