ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/23032/14

К/800/28877/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Штульман І.В.,

розглянувши в касаційному порядку в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Плесецької сільської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Васильківське МБТІ») про визнання дій протиправними за касаційною скаргою позивачки на судові рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2012 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та від 20 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила визнати протиправними дії:

Плесецької сільської ради щодо відмови у наданні їй рішення (протоколу засідання) сільської ради про оформлення спадкового майна на ОСОБА_5 та акту перевірки спадкового майна від 28 серпня 2009 року.

КП «Васильківське МБТІ» про відмову у наданні інформації з Реєстру прав за інформаційним запитом від 8 січня 2011 року;

зобов'язати Плесецьку сільську раду надати зазначене рішення (протокол засідання).

Посилалась на те, що має право отримати копії вказаних документів відповідно до Закону України «Про інформацію».

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2012 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 15 квітня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, яка також є предметом оскарження, відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

У касаційній скарзі позивачка, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове по суті позову. Вказує на те, що запитувана нею інформація не може бути обмежена.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволенні касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 29 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до Плесецької сільської ради із запитом, в якому просила надати рішення сільської ради про оформлення спадкового майна на ОСОБА_5 та акт перевірки спадкового майна від 28 серпня 2009 року.

8 січня 2011 року позивачка звернулася до КП «Васильківське МБТІ» із заявою про надання інформації про реєстрацію права власності житлового будинку по вул. Леніна, 306 та 308 в с. Плесецьке Васильківського району Київської області.

У наданні інформації на вказані запити їй було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі розглянули звернення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Висновок судів не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Частиною одинадцятою статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Позивачка у зверненні від 29 вересня 2011 року просила акти органу місцевого самоврядування, тому висновок судів про відмову у наданні зазначених рішень не відповідає наведеній нормі Закону.

Обмеження щодо наведеної інформації може бути застосовано у випадку передбачену частиною другою статті 6 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», який набув чинності 10.05.2011 року і лише при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

В даному випадку, сільською радою не доведено, що запитувана інформація перебуває в обмеженому доступі і її надання може завдати шкоди репутації або правам інших осіб.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій КП «Васильківське МБТІ» про відмову у наданні інформації з Реєстру прав за інформаційним запитом від 8 січня 2011 року, то колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в позові в цій частині виходячи з наступного. Відповідно до пунктів 7.1.1., 7.1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, право на отримання витягу з Реєстру прав мають:

власник (власники) об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або уповноважена ним (ними) особа;

правокористувач (правокористувачі) нерухомого майна або уповноважена ним (ними) особа;

спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) або уповноважені ними особи.

Інформаційну довідку з Реєстру прав на бланку відповідного БТІ мають право отримувати суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, державні виконавці, нотаріуси, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 при зверненні із запитом про надання витягу з Реєстру прав, не обґрунтувала, що вона має правові підстави до отримання запитуваної інформації.

Відносно оскарження позивачкою ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року про відмову в ухваленні додаткової постанови, то колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду. За правилами частини першої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3)судом не вирішено питання про судові витрати.

Вимоги, заявлені позивачкою в своїй заяві про винесення додаткового рішення, не були предметом позовних вимог в суді першої інстанції, не досліджувалися докази в цій частині, тому підстав для ухвалення додаткового судового рішення не було.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову до Плесецької сільської ради.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Плесецької сільської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_4 рішення (протоколу засідання) сільської ради про оформлення спадкового майна на ОСОБА_5 та акту перевірки спадкового майна від 28 серпня 2009 року.

Зобов'язати Плесецьку сільську раду надати ОСОБА_4 рішення (протокол засідання) про оформлення спадкового майна на ОСОБА_5, акт перевірки спадкового майна від 28 серпня 2009 року.

В іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман