ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/33300/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ( далі - ГУМВС України в Одеській області) про визнання протиправної відповіді, стягнення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 30712,52 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з січня 1998 року перебував на військовій службі в органах внутрішніх справ.

Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області від 29.05.2012 року № 227 о/с ОСОБА_4 було звільнено з посади начальника відділу організації лінійних органів в портах та аеропорту ГУМВС України в області за п.64 пп. «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у зв'язку із переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації). Зокрема, Указом Президента України від 18.05.2012р. № 336/2012 позивача було призначено суддею Господарського суду Одеської області.

Вважаючи, що при такому звільненні він має право на одноразову грошову допомогу, позивач звернувся до відповідача зі скаргою, але у відповіді від 06.08.2012 року за № 14/3-126 останній повідомив про відсутність законних підстав для виплати вказаної допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення сум одноразової грошової допомоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави звільнення позивача за пп. «з» п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України не відносяться до обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, які встановлені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За правилами пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» регулюється питання призначення і виплати грошової допомоги, а також передбачено вичерпний перелік підстав для її виплати, в якому відсутня така підстава як звільнення зі служби у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що, відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене рішення судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення сум одноразової грошової допомоги підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправної відповіді, стягнення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман