ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/12625/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" (далі - Товариство)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015

у справі № 826/20076/14

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 № 0000087152.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015, у позові відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції, керуючись, зокрема, приписами пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), не визнали право платника на податковий кредит за податковою накладною, складеною з порушенням порядку її заповнення.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати оскаржувані рішення та задовольнити позов. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що ним було дотримано законодавчо визначені умови формування податкового кредиту за операціями з придбання транспортних засобів у рамках господарських правовідносин з відкритим акціонерним товариством «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» (далі - ВАТ «БМКК»), тоді як окремі недоліки заповнення податкової накладної (які у подальшому були виправлені постачальником), що не вплинули на вартісні показники господарської операції, не можуть слугувати підставою для визнання податкової вигоди платника недобросовісною.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за листопад 2013 року, оформлену актом від 27.05.2014 № 46/26-55-15-02. Перевіркою не визнано право платника на включення до податкового кредиту ПДВ у розмірі 13000 грн. за податковою накладною від 29.10.2013 № 287, виписаною ВАТ «БМКК». На обґрунтування цього висновку Інспекція послалася на факт складення постачальником цієї накладної з порушенням правила першої події (якою у даному разі є передача позивачеві товару за актом прийому-передачі від 13.06.2013), а також на недостовірність заповнення у цій податковій накладній обов'язкового реквізиту - опис (номенклатура) придбаного товару.

Наведені обставини слугували підставою для прийняття Інспекцією оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 року в розмірі 13000 грн. із застосуванням 3250 грн. штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведені законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ у податковому обліку є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами (зокрема, податковими накладними), що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, підтримуючи правову позицію відповідача у справі та відмовляючи у задоволенні цього позову, виходили з невідповідності сформованого позивачем податкового кредиту з ПДВ в оспорюваній сумі критерію документальної підтвердженості. При цьому суди встановили, що за договором купівлі-продажу майна від 13.06.2013 № 01-1306 позивач (покупець) на відкритих торгах з продажу майна підприємства-банкрута придбав у ВАТ «БМКК» транспортні засоби, які були передані позивачеві за актом приймання-передачі від 13.06.2013; у рамках виконання своїх зобов'язань за цим договором позивачем названому продавцеві авансовий платіж у сумі 78000 грн. (у тому числі 13000 грн. ПДВ) за платіжним дорученням від 29.10.2013 № 103; ВАТ «БМКК» було виписано податкову накладну від 29.10.2013 № 287 на цю суму із зазначенням у графі «номенклатура товарів/послуг продавця» - передоплата за обладнання (замість передоплати за транспортні засоби); у подальшому названим продавцем було виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в якому виправлено номенклатуру реалізованого товару із наведенням переліку поставлених транспортних засобів.

В силу вимог пункту 201.4 статті 201 ПК податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Втім норми чинного податкового законодавства не дають підстави для висновку про втрату платником права на податковий кредит у разі виписки постачальником податкової накладної не за правилом першої події у розумінні наведеного припису; реалізація платником об'єктивно існуючого права на податковий кредит у більш пізньому періоді не впливає на дійсний стан розрахунків платника з бюджетом та не призводить до виникнення у такого платника недоїмки з ПДВ. Більш того, абзацом третім пункту 198.6 статті 198 ПК передбачено право платника податку на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Не можуть бути однозначною підставою для відмови у визнанні права платника на податковий кредит і окремі недоліки податкової накладної. Дефекти заповнення окремих реквізитів податкової накладної не позбавляють останню сили первинного облікового документа, якщо такі дефекти не перешкоджають встановленню змісту господарської операції, її учасників та інших відомостей, необхідних для цілей оподаткування. У даному разі неточне зазначення номенклатури товару у спірній податкові накладній не вплинуло на вартість товару та суму ПДВ за цією операцією; до того ж, у подальшому цей недолік був виправлений постачальником. Інакше розуміння вищенаведених законодавчих норм є проявом трафаретного та формального підходу у податковому праві.

Отже, за даних обставин мотиви, наведені в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для виключення з податкового кредиту Товариства оспорюваної суми ПДВ. А відтак Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, яким позов задовольнити.

Керуючись статтями 94, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 у справі № 826/20076/14 скасувати.

3. Позов задовольнити. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 № 0000087152.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір, сплачений за розгляд справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, в загальному розмірі 2375,11 грн. (дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень 11 коп.).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкоудді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько