Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 127/9899/17-ц

провадження № 61-28261св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2017 року у складі судді Сичука М. М. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Денишенко Т.

О., Берегового О. Ю., Медяного В. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

12 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Держощадбанк") про захист прав споживача, стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що 05 червня 2013 року між сторонами укладено правочин про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 у гривнях України на умовах тарифного плану "Мій рахунок" з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Максимальний розмір кредиту встановлений у 30 000,00 грн.

У зв'язку з отриманням 28 січня 2017 року на мобільний телефон СМС про вхід у ВЕБ банкінг, позивач на власне звернення з цього приводу до відповідача отримав виписку по картковому рахунку про те, що станом на 28 січня 2017 року заблоковано 28 997,70 грн. Однак станом на 30 січня 2017 року ОСОБА_1 отримав від відповідача виписку про заблокування вже 0,00 грн.

З цього приводу позивач звернувся в поліцію та до відповідача.

10 лютого 2017 року ОСОБА_1 отримав лист з підтвердженням зняття 28 січня 2017 року всіх коштів з його картки через мережу Інтернет та попередженням про необхідність внести кошти для погашення кредитної заборгованості.

Посилаючись на те, що він не визнає заборгованість по безпідставно перерахованих кредитних коштах невідомим особам, ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про банки та банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на норми статей 22, 23, 526, 530, 1054, 1055, 1073, 1167, 1212 ЦК України, просив суд: визнати незаконними вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо сплати ним суми кредиту в розмірі 28 997,70 грн, знятої 28 січня 2017 року з поточного карткового рахунку № НОМЕР_1 та відсотки за користування кредитними коштами; стягнути з банку на його користь списані кошти в сумі 1 511,98 грн, на відшкодування завданої моральної шкоди 2 000,00 грн (а. с. 1-6).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач у порушення умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) розголосив дані щодо свого рахунку в ПАТ "Ощадбанк", що призвело до вчинення шахрайських дій з коштами на його рахунку. Відтак вимоги банку про сплату суми кредиту та відсотків за користування кредитом є законними. Кошти в сумі 1 511,98
грн в якості процентів, нарахованих відповідно до умов ДКБО, банк зарахував у погашення заборгованості позивача шляхом договірного списання їх з його карткового рахунку.

Оскільки вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від інших позовних вимог, які не знайшли свого підтвердження, то і в цій частині позову судом відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2017 залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що несанкціонована ОСОБА_1 транзакція щодо переказу коштів з його кредитної картки у сумі 28 997,70 грн не відповідає положенням статті 203 ЦК України, яка встановлює, що волевиявлення учасника повинно бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, судом не враховано, що згідно з пунктом 14.16 статті 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

У січні 2018 року представник АТ "Ощадбанк" подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ суду заперечення на касаційну скаргу в якому вказали про те, що банк надав суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що саме дії ОСОБА_1 з порушенням умов безпеки здійснення платіжних операцій призвели до втрати, незаконного використання інформації, яка дала змогу ініціювати платіж ні операції третіми особами. Суди встановили вищевказані обставини, а тому підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Вінницького міського суду Вінницької області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.

Розпорядженням від 05 червня 2019 року № 591/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-28261св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Курило В. П.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінка обставин справи та мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Суди встановили, що 28 січня 2017 року о 14:50 год ОСОБА_1 зателефонував на гарячу лінію ПАТ "Ощадбанк" про здійснення блокування будь-яких операцій по своєму картковому рахунку. Після чого приїхав до обласного управління "Ощадбанк" у Вінницькій області і звернувся із письмовою заявою про блокування коштів.

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 було проведено наступні транзакції 28 січня 2017 року - переказ коштів з рахунку UKR KYIV WEB Banking НОМЕР_2 на суму 14 304,40 грн; 28 січня 2017 року - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV WEB Banking НОМЕР_3 на суму 14 203,70 грн; 28 січня 2017 року - операції розрахунку в торгово-сервісній мережі UKR KYIV НОМЕР_4 на суму 489,60
грн.

Згідно із статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 754/15020/15-ц (провадження № 61-22283св18) зроблено висновок, що "користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України і у постанові від 13 травня 2015 року в справі № 6-71цс15".

Суди встановили, що згідно із матеріалами кримінального провадження № 12017020010000380, порушеного за заявою ОСОБА_1 з приводу вчинення шахрайських дій, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, відомості про яке внесені 28 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, позивач розголосив дані щодо свого рахунку в АТ "Ощадбанк" невідомим особам, які здійснили шахрайські дії з коштами на його рахунку, про що позивач сам повідомив слідству (протокол допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого від 28 січня 2017 року).

Таким чином, встановивши вищезазначені обставини у справі, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, враховуючи, що ОСОБА_1 у порушення пункту 9.1.3 ДКБО розголосив дані щодо свого рахунку в АТ "Ощадбанк", які дали змогу невідомим особам вчинити шахрайські дії з коштами на належному йому рахунку, у суду не було передбачених законом підстав для задоволення позову про визнання незаконними вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо сплати суми кредиту у розмірі 28 997,70 грн, знятої невідомими особами 28 січня 2017 року з поточного карткового рахунку позивача та стягнути з відповідача на його користь безпідставно списані в порядку договірного списання кошти.

Доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року - без змін, тому що відсутні підстави для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко