Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 514/171/21

провадження № 61-10364св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Євгенівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Євгенівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 09 березня 2022 року у складі судді Тончевої Н. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати наказ Євгенівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (далі - Євгенівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ») від 29 січня 2021 року № 15-К про її звільнення, поновити її на роботі на посаді вчителя історії та правознавства, російської мови в Євгенівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ»; зобов`язати Євгенівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» виплатити на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 січня 2021 року до часу фактичного поновлення на роботі.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що вона працювала на посаді вчителя історії та правознавства, російської мови в Євгенівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ » з 15 січня 1992 року до 29 січня 2021 року. За весь час роботи від батьків та керівництва школи з приводу її поведінки у спілкуванні з дітьми не було ніяких нарікань. Згідно з атестаційними висновками та характеристиками вона відповідає займаній посаді, їй присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст 1 категорії». Діти, яких вона навчала, беруть учать в олімпіадах з російської мови і літератури та займають призові місця.

Однак наказом відповідача від 29 січня 2021 року № 15-К позивача звільнено з посади за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Позивач уважає своє звільнення незаконним, адже вона не вчиняла аморального проступку. Більше того, з підставами, що додані до наказу № 15-К, окрім акта виїзної комісії за фактами, викладеними у зверненні ОСОБА_3 на урядову гарячу лінію від 09 грудня 2020 року, заявою ОСОБА_3 від 03 грудня 2020 року та поданням керівника Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_4. до профспілкового комітету щодо надання згоди на її звільнення від 28 грудня 2020 року її ніхто не ознайомлював і ніяких пояснень не відбирав.

16 січня 2021 року позивач звернулася до ОСОБА_4 із заявою про надання їй копій документів, на які є посилання в наказі про її звільнення, однак цих документів вона не отримала.

Після другого засідання профспілкового комітету щодо розгляду подання про її звільнення, на якому ОСОБА_4 не була присутня, було складено акт від 19 січня 2021 року № 4 про її відмову від надання пояснень, яких від неї ніхто не відбрав.

З актом виїзної комісії від 09 грудня 2020 року позивач не погоджується, оскільки об`єктивної перевірки не було проведено. В акті зазначено, що в деяких учнів виникають соматичні та психологічні проблеми, такі як страх, нервовість, порушення сну, підвищений тиск, головний біль, біль у серці, проте не вказано в яких конкретно дітей виникають такі проблеми, немає медичних довідок, які підтверджували б цей факт, а також немає доказів уживання нею ненормативної лексики.

Своє звільнення вважає наслідком неприязного ставлення до неї директора Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_4 , оскільки між ними існує тривалий конфлікт у зв`язку з тим, що за її повідомленням до правоохоронних органів було розпочато кримінальне провадження № 12020160430000186 щодо розтрати бюджетних коштів шляхом зловживання директором Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_4 службовим становищем, та кримінальне провадження № 12020160430000038 за фактом самовільного зайняття ОСОБА_4 земельної ділянки. Також позивач подавала заяви до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та до відділу освіти з приводу незаконного проходження медичних оглядів під час карантину та за власний рахунок.

Ураховуючи наведене, позивач просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Тарутинський районний суд Одеської області рішенням від 09 березня 2022 року в задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване дотриманням відповідачем норм трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Одеський апеляційний суд постановою від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 09 березня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 20 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 09 березня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 07 жовтня 2019 року у справі № 475/9/17, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18; суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Суди прийняли як доказ вчинення нею аморального проступку начебто те, що вона відправила до сільського магазину учениць 8 класу, однак жодні негативні наслідки, які не сумісні з продовженням роботи, яка має виховну функцію, від цього не настали. Допомогти вчителю завжди було морально, і ніколи з боку суспільства за це не було ніякого осуду. Якщо вчитель звертався до учня з якимось особистим проханням, для учня завжди це було проявою довіри та поваги, але ніяк ні навпаки. Тому цей факт хоч і зафіксований в акті, однак не може вважатися аморальним проступком. З яких пір допомога вчителю, стала аморальним проступком?! Крім того, суди не взяли до уваги той факт, що учні ходять до магазину на перервах, і батьки та вчителі знають про це, тобто це загальновідомий факт для адміністрації школи.

Інші аморальні проступки, які вона начебто скоїла, що перераховані в наказі про звільнення, не підтверджені фактами. Якщо б вона не зверталася до правоохоронних органів, судів, управління освіти із заявами та скаргами на директора школи ОСОБА_4 , звільнення не було б; саме конфліктні ситуації між ними стали підставою для звільнення.

13 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» на касаційну скаргу, мотивований тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими. Касаційна скарга не містить законних мотивів та підстав для скасування ухвалених у цій справі судових рішень.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

22 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 15 січня 1992 року до 29 січня 2021 року, працювала в Євгенівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» на посаді вчителя історії і правознавства з 2001 року, загальний педагогічний стаж становить 29 років і 14 днів.

Згідно з атестаційним листом від 08 квітня 2020 року ОСОБА_1 на час атестації відповідала займаній посаді та присвоєній їй кваліфікації «спеціаліст першої категорії».

Посадовою інструкцією вчителя історії і правознавства, затвердженою директором Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_4 30 вересня 2020 року (далі - Інструкція) передбачено, що вчитель історії і правознавства має право знайомитись зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його діяльності, та на надання відповідних пояснень (пункт 4.3 Інструкції). За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов`язаних з фізичним чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель історії і правознавства може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту» (пункт 5.3 Інструкції).

З реєстраційної картки звернення ЛЮ-11665356 відомо, що 01 грудня 2020 року на гарячу лінію звернулася ОСОБА_3 , яка є багатодітною матір`ю, зі скаргою на некоректну поведінку вчителя історії ОСОБА_1 та перевірку її відповідності займаній посаді. Заявниця зазначила, що її діти є учнями цієї школи і неодноразово ставали свідками неадекватної поведінки вчителя ОСОБА_1 по відношенню до педагогічного колективу та адміністрації школи. На уроках вчитель не проводить заняття, а вирішує особисті питання, спілкуючись по телефону в присутності учнів, залишає учнів самих у кабінеті, необ`єктивно оцінює учнів, некоректно спілкується та дозволяє собі нецензурні висловлювання. Більше того, ОСОБА_1 використовує учнів у своїх власних інтересах, зокрема, відправляє дітей з покупками до себе додому, а також купувати для неї продукти, відносити зошити за межі школи; такі доручення виконували і діти заявниці.

Актом від 09 грудня 2020 року виїзної комісії за фактами викладеними в зверненні ОСОБА_3 за реєстраційним номером ЛЮ-11665356, комісія у складі голови комісії - методиста РМК відділу освіти ОСОБА_32; членів комісії: методиста РМК відділу освіти ОСОБА_33; методиста РМК відділу освіти ОСОБА_5 ; головного спеціаліста з питань правової роботи апарату Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_6 , на виконання наказу в. о. начальника відділу освіти Тарутинської державної районної адміністрації Одеської області від 08 грудня 2020 року № 168-аг, розглянула письмові заяви працівників школи та вислухала пояснення ОСОБА_7 , учениці 8-го класу, ОСОБА_8 , учениці 8-го класу, ОСОБА_9 , учениці 8-го класу, ОСОБА_10 , учня 9-го класу Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ», дослідила подану заяву та встановила, що учні підтвердили факти, що вчитель ОСОБА_1 відправляла їх в магазин купувати для неї їжу, відносити зошити з російської мови та продукти до її матусі на перервах та уроках. Магазин і будинок її матері знаходяться досить далеко від навчального закладу, учні під час виконання доручень мали проходити дорогою, якою проїжджає багато транспорту, що є небезпечним. Через такі завдання учні запізнюються на уроки, пропускають перерви (свій вільний час), які відведені для відпочинку та підготовки до наступного уроку. Адміністрація Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» склала акт про порушення та зафіксувала випадок, коли учні були в магазині та робили покупки для вчительки ОСОБА_1 , з огляду на що запізнилися на урок біології, що підтвердила вчителька біології ОСОБА_11 ; зі слів колег, підтвердились факти, що вчитель постійно розмовляє на уроці по телефону, вирішуючи особисті питання; нетактовно розмовляє з колегами, учнями, підвищує голос, застосовує висловлювання з натяками інтимного характеру для приниження честі учня; у розмовах з учнями дозволяє собі висловлювати погрози на їх адресу, через що у багатьох дітей немає бажання відвідувати її уроки, після яких у деяких учнів виникають соматичні та психологічні проблеми, страх, нервовість, порушення сну, підвищений тиск, головний біль, біль у серці та інше.

Комісія рекомендувала директору Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_4 підготувати письмове подання до профспілки школи про звільнення вчителя історії та правознавства, російської мови ОСОБА_1 за вчинення нею аморального проступку відповідно до частини другої статті 43 КЗпП України та у присутності ОСОБА_1 розглядати подання про її звільнення; після отримання позитивного рішення профспілки видати наказ про її звільнення відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України, за вчинення аморального проступку.

Поданням від 28 грудня 2020 року директор Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів -ДНЗ» ОСОБА_4 довела до відома голови профспілкового комітету Євгенівського «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» вказану інформацію, просила розглянути подання на засіданні профспілкового комітету та надати згоду на звільнення вчителя історії та правознавства ОСОБА_1 за вчинення аморального проступку відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України.

Листом профспілкового комітету Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» вчителя ОСОБА_1 було запрошено на засідання профспілкового комітету, яке відбудеться 16 січня 2021року.

Згідно з актом від 16 січня 2021року № 1 ОСОБА_1 з листом-запрошенням на засідання профспілкового комітету ознайомлено 16 січня 2021 року о 09:21, від його підписання вона відмовилася, чіткої відповіді , буде вона на засіданні чи ні, не дала.

Згідно з інформацією, яка міститься в протоколі засідання Первинної профспілкової організації Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» від 16 січня 2021 року № 3, голові профспілкового комітету ОСОБА_12 доручено вдруге письмово запросити ОСОБА_1 на засідання, яке відбудеться 19 січня 2021 року о 14:00.

Листом-запрошенням від 16 січня 2021року вчителя ОСОБА_1 запрошено на засідання профспілкового комітету Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ», яке відбудеться 19 січня 2021 року о 14:00 годині та на якому буде розглядатись подання директора від 28 грудня 2020 року.

Згідно з актом від 16 січня 2021 року № 2 ОСОБА_1 16 січня 2021 року о 11:06 ознайомлена з листом-запрошенням на засідання профспілкової комісії, яке має відбутися 19 січня 2021 року о 14:00, від його підписання вона відмовилася, чіткої відповіді, чи буде вона на засіданні, не дала.

Заявою від 16 січня 2021 року, адресованою директору Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_4., ОСОБА_1 просила надати їй копії документів, які пов`язані зі скаргою ОСОБА_3 , та акт виїзної комісії.

Згідно з актом від 16 січня 2021року № 3 профспілкового комітету Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_1 отримала копії таких документів: подання директора ОСОБА_4. від 28 грудня 2020 року голові профспілкового комітету Папуровій М. М. про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за ініціативою власника з підстав, передбачених пунктом 3 статті 41 КЗпП України, на 1 аркуші та акт виїзної комісії відділу освіти Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (наказ від 08 грудня 2020 року № 168 аг) на 3 аркушах.

Згідно з актом профспілкового комітету Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» від 19 січня 2021 року № 5 ОСОБА_1 отримала копії таких документів: подання директора ОСОБА_4. від 28 грудня 2020 року голові профспілкового комітету про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , заяву ОСОБА_3 від 01 грудня 2020 року, акт виїзної комісії відділу освіти Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (наказ від 08 грудня 2020 року № 168-аг), реєстраційну картку звернення Тарутинської РДА від 02 грудня 2020 року, акт про зловживання ОСОБА_1 посадовими повноваженнями.

З витягу з протоколу засідання Первинної профспілкової організації Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» від 19 січня 2021 року № 4 відомо, що профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 статті 41 КЗпП України, за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням цієї роботи.

Наказом директора Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ » ОСОБА_4. від 29 січня 2021 року № 15-К ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя історії та правознавства, російської мови на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України за вчинення аморального проступку, не сумісного з виконанням виховних функцій, а саме: залишення учнів під час уроків без нагляду для відповідей на телефонні дзвінки і розмов по мобільному телефону; нетактовні розмови з учнями та колегами; створення конфліктних ситуацій в колективі; висловлювання погроз на адресу учнів із застосуванням слів, які принижують їх гідність; примушування учнів під час проведення уроків виконувати завдання, які стосуються її особистих справ, що не сумісно з виховною діяльністю, не відповідає вимогам педагогічної етики, дискредитує високе звання «Вчитель».

Підстави для звільнення: акт виїзної комісії за фактами, викладеними в зверненні ОСОБА_3 на урядову гарячу лінію від 09 грудня 2020 року; заява ОСОБА_3 від 03 грудня 2020 року; заява мешканців та батьків Євгенівського НВК від 07 грудня 2020 року; заява батьків 5-го класу від 14 грудня 2020 року; заява матері ОСОБА_13 від 16 жовтня 2020 року; заява ОСОБА_14 від 23 вересня 2020 року; заява ОСОБА_15 від 02 листопада 2020 року; заяви членів профкому, а саме : медичної сестри ОСОБА_15 , кухарів ОСОБА_16 і ОСОБА_17 до профспілкового комітету від 01 грудня 2020 року; акт за фактом недотримання ОСОБА_1 педагогічної етики в шкільній їдальні від 02 грудня 2020 року; виписка з протоколу засідання профкому від 02 грудня 2020 року.

З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомилася 29 січня 2021 року, про що поставила свій підпис та зазначила про незгоду з ним.

Із заяви матері учениці ОСОБА_18 - ОСОБА_13 на ім`я директора Євгенівського НВК ОСОБА_4 від 16 жовтня 2020 року відомо, що мати учениці 6-го класу просить вжити відповідних заходів щодо ОСОБА_1 , яка є класним керівником її доньки, оскільки вчителька постійно доводить дитину до сліз з підстав відсутності щоденника. ОСОБА_13 зазначала, що в родині скрутне матеріальне становище, адже троє дітей та немає годувальника. 15 вересня 2020 року ОСОБА_1 змісила дітей іти за кімнатними рослинами в село, при цьому діти повинні були тричі переходити дорогу, нести тяжкі горщики з квітами. ОСОБА_13 заборонила своїй дитині нести ті горщики з квітами, після чого ОСОБА_1 почала цькувати її дитину. Крім того, ОСОБА_1 просить списки хто здав гроші їй на подарунок до дня вчителя, а потім дітей, батьки яких не здали гроші на подарунок, цькує. Заявила в класі, що батько ОСОБА_19 повісився, і тепер весь клас дражнить дитину.

У заяві батьків учнів 5-го класу Євгенівського НВК від 14 грудня 2020 року, адресованій директору ОСОБА_4 , батьки просять уроки історії та російської мови, які веде вчитель ОСОБА_1 , передати іншим вчителям, оскільки з вересня 2020 року в їх класі складна, напружена ситуація між вчителем ОСОБА_1 та учнями. Так, зі слів дітей, вчитель відволікає їх на контрольних роботах, підвищує голос, якщо учень пропустив її урок з поважної причини та просить роз`яснити деякі питання, вона відмовляє; ображає дітей, здійснює психологічний тиск.

Згідно з доповідною медичної сестри ОСОБА_20 від 02 листопада 2020 року вчитель історії та правознавства ОСОБА_1 систематично на великій перерві об 11:05 - в час, коли діти їдять, заходить до шкільної їдальні і починає фотографувати дітей на телефон, діти зі сльозами на очах підводяться із-за столу, так і не поївши. Також вона фотографує поварів, меню, вимагає щоб їй запарювали її кашу, зберігали її продукти в холодильнику, під час уроку посилає учнів до їдальні, щоб їй підігріли її харчі. На відмову починає скандал.

Свідок ОСОБА_21 , учень 10-го класу Євгенівського НВК « ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ », пояснив суду, що він є вчитель історії і правознавства, російської мови ОСОБА_1 дуже часто під час своїх уроків посилала його в магазин за покупками, в результаті чого він пропускав уроки, а потім не розумів теми. Також вона називала дітей тупими, залякувала їх, примушувала ябедничати. У їдальні він був свідком того як ОСОБА_1 у присутності всіх дітей кричала на директора ОСОБА_4 , розмахуючи при цьому перед її обличчям меню, після чого діти залишили їдальню голодними. Крім того, він особисто був свідком того, як вчитель на уроці принижувала гідність учня інтимними натяками. Так, ОСОБА_22 написала записку такого змісту : «…чого ти тримаєш руку в кишені, боїшся щоб не впав…», потім ОСОБА_23 при всіх дітях у класі розповів про цей інцидент директору ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_24 , учениця 9-го класу Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ», пояснила суду, що є ОСОБА_1 ображає дітей, називає їх тупими та обзиває іншими образливими словами. Свідок зазначила, що в неї померла мама, тому зараз вона знаходиться в прийомній родині і з навчанням у неї не дуже, ОСОБА_1 їй говорила, що «..якщо вона не буде навчатись, то закінчить життя, як її мама», проте звідки вчителю відомо, за яких обставин померла її мати? Крім іншого, ОСОБА_1 принижувала дітей, розголошуючи особисту інформацію. Після звільнення вчителька, зустрічаючи на вулиці дітей, в тому числі і її, погрожує розправою після того, як повернеться до виконання своїх обов`язків.

Свідок ОСОБА_25 , учениця 7-го класу Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів -ДНЗ», пояснила суду, що вчитель історії на уроках постійно розмовляла по телефону, за хороші оцінки пропонувала дітям доповідати їй, хто і що про неї в школі говорить. У їдальні постійно фотографувала дітей, їм це не подобалось, тому вони виходили з їдальні голодними. Також вчителька придумувала дітям прізвиська і сама сміялася, наприклад, ОСОБА_26 вона обізвала «пучеглазим». Одного разу, коли свідок поверталась зі школи, її на вулиці перестріла ОСОБА_1 і сказала, що коли та повернеться до школи, то вона пошкодує.

Свідок ОСОБА_27 , учениця 10-го класу Євгенівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів -ДНЗ», пояснила, що вчитель історії і правознавства, російської мови ОСОБА_1 під час уроків часто спілкувалася по телефону, примушувала її брата ОСОБА_28 , який також навчається у 10-му класі, відносити до неї додому тяжкі сумки із зошитами або з продуктами. Підбурювала її ябедничати на директора, на техперсонал, на дітей з приводу того хто, і що про неї говорить. Після того як вона відмовилася це робити, оцінки з предметів, що викладає ОСОБА_1 , почали погіршуватись з десяток на сімки. Також вчителька принижувала дітей повторюючи, що «ви тут ніхто, ви нічого в житті не досягнете», часто обзивала особисто її тупою, чим доводила до сліз. Під час уроків хлопцям робила натяки інтимного характеру, говорила, що «її чоловіка сьогодні немає і хлопці можуть прийти до неї додому і допомогти», при цьому всі сміялися. Також вона була свідком того, як ОСОБА_1 написала записку ОСОБА_22 такого змісту : «…чого ти тримаєш руку в кишені, боїшся щоб не впав…», про цей випадок ОСОБА_23 при всіх дітях у класі розповів директору ОСОБА_4 . Свідчити про ОСОБА_1 у суді ОСОБА_23 відмовився, оскільки його батьки мають з вчителькою дружні стосунки, а він боїться свою маму і ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_29 , бабуся учениці Євгенівського НВК « ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» ОСОБА_31, зазначила, що ОСОБА_1 порушила психіку її онуки, в результаті чого дитина боїться йти до школи до цих пір. Під час навчання в школі її старшої онуки ОСОБА_1 постійно вимагала італійські макарони. Коли вона перестала давати макарони, то стала страждати її молодша онука ОСОБА_31 . Батьки учнів підписували заяву, адже ця вчителька в одних вимагала люстри, в інших сметану тощо.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені з такої підстави, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України «Про освіту», а саме керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Трудове законодавство не визначає поняття аморального проступку. Таке визначення є оціночною категорією. Аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Згідно із частиною першою статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов`язки.

За змістом статті 56 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов`язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати у дітей повагу до батьків, жінки, старших за віком.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь, - зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, їх батьками, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 30 січня 2018 року справа № 713/265/15-ц, від 16 травня 2018 року справа № 1519/2-667/11, від 07 травня 2018 року справа № 243/ 8522/17, від 27 березня 2019 року у справі № 560/893/17, від 11 квітня 2019 року у справі № 351/2141/16, від 31 липня 2019 року у справі № 243/5802/16-ц, від 05 вересня 2019 року у справі № 697/2520/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 495/47/18.

Згідно з висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-3135цс16, звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Встановивши, що ОСОБА_1 , під час виконання своїх посадових обов`язків, на перервах та уроках відправляла учнів як до магазину, купувати для неї продукти, так і відносити продукти її матері, через що учні запізнювалися на уроки, пропускали перерви (свій вільний час), які відведені для відпочинку та підготовки до наступного уроку, що підтверджується актом виїзної комісії від 09 грудня 2020 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про вчинення позивачем аморального проступку, який суперечить вимогам педагогічної етики, моралі, а також суперечать загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні цінності, які склалися в суспільстві, та наявність підстав для її звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України.

Значний педагогічний досвід позивача, висновок атестаційної комісії від 08 квітня 2020 року про її відповідність займаній посаді та присвоєній кваліфікації «спеціаліст першої категорії», жодним чином не стосуються її поведінки стосовно учнів та встановлених фактичних обставин не спростовує.

Переоцінка доказів знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

З урахуванням встановлених судами фактичних обставин у цій справі висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, що зазначені у касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що є прерогативою судів першої і апеляційної інстанцій.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 09 березня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов