Постанова

Іменем України

24 червня 2019 року

м. Київ

справа № 761/17118/16-ц

провадження № 61-27811св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа - публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року у складі судді Савицького О. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), третя особа - публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум» або Банк) про захист прав споживачів та стягнення коштів.

Свої вимоги обгрунтовувала тим, що вона уклала з ПАТ «Банк Форум» договори банківських вкладів та розмістила на рахунках банку власні кошти. Згодом дізналася, що постановою Правління Національного Банку України від 13 червня 2014 року № 355 у ПАТ «Банк Форум» відкликано банківську ліцензію та розпочато його ліквідацію.

Оскільки проведення процедури ліквідації Банку та розпорядження його майном здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до прийнятих рішень від 16 червня 2014 року № 49 та від 28 травня 2015 року № 106, вважає, що Фонд є також і боржником по поверненню коштів за договорами банківського вкладу.

Посилаючись на вказані обставини та положення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1058, 1060, 1066 ЦК України, позивач просила стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належні їй кошти за договорами банківських вкладів у сумі 453 156,80 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач отримала гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000 грн, а відтак Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконав свій обов`язок перед вкладником, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Враховуючи наявність рішень про відкликання банківської ліцензії,початок процедури ліквідації банку та запровадження тимчасової адміністрації між сторонами настали правовідносини, які регулюються спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Обмеження права вкладника на позбавлення права власності на вклад, що перевищує 200 000 грн, є порушенням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме статті 1 Першого протоколу № 1.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «Банк Форум» про захист прав споживачів та стягнення коштів.

Витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва зазначену справу.

У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 12 квітня 2013 року ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» уклали договір банківського вкладу № 263L/1102/579566, за умовами якого позивач оформила депозитний вклад у національній валюті з правом поповнення в сумі 31500,00 грн на строк з 12 квітня 2013 року до 17 квітня 2014 року (включно) зі сплатою 20,65 % річних на момент укладання.

29 квітня 2013 року позивач та Банк уклали договір банківського вкладу № 263L/1102/586607, за умовами якого позивач розмістила на депозитному рахунку депозитний вклад у національній валюті з правом поповнення в сумі 24800,00 грн на строк з 29 квітня 2013 року до 04 травня 2014 року (включно) зі сплатою 20,65 % річних на момент укладання.

27 травня 2013 року позивач та Банк уклали договір банківського вкладу № 263L/1102/596264, за умовами якого позивач розмістила на депозитному рахунку депозитний вклад у національній валюті з правом поповнення в сумі 21 500,00 грн на строк з 27 травня 2013 року до 01 червня 2014 року (включно) зі сплатою 20,65 % річних на момент укладання.

01 липня 2013 року ОСОБА_1 та Банк уклалидоговір банківського вкладу № 263L/1102/608939, за умовами якого позивачка розмістила на депозитному рахунку депозитний вклад в національній валюті без права поповнення в сумі 53000,00 грн на строк з 01 липня 2013 року до 01 липня 2015 року (включно) зі сплатою 21,00 % річних на момент укладення.

08 липня 2013 року позивач та Банк уклали договір банківського вкладу № 263L/1102/611765, за умовами якого позивачка розмістила на депозитному рахунку депозитний вклад у національній валюті без права поповнення в сумі 49580,00 грн на строк з 08 липня 2013 року до 08 липня 2015 року (включно) зі сплатою 20,50 % річних на момент укладання.

05 серпня 2013 року позивач та Банк уклалидоговір банківського вкладу № 263L/1102/621233, за умовами якого позивачка розмістила на депозитному рахунку депозитний вклад у національній валюті з правом поповнення в сумі 100000,00 грн на строк з 05 серпня 2013 року до 10 серпня 2014 року (включно) зі сплатою 19,75 % річних на момент укладання.

05 серпня 2013 року ОСОБА_1 та Банк уклали договір банківського вкладу № 263L/1102/621238, за умовами якого позивач розмістила на депозитному рахунку депозитний вклад в національній валюті без права поповнення в сумі 119800,00 грн на строк з 05 серпня 2013 року до 05 серпня 2015 року (включно) зі сплатою 20,50 % річних на момент укладання.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 червня 2014 року № 49 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 16 червня 2014 року до 16 червня 2015 року включно. 28 травня 2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 106 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» на 1 рік до 16 червня 2016 року включно.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив позивачу гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000,00 грн.

Згідно з довідкою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» від 20 травня 2015 року № 7110/11 ОСОБА_1 визнана кредитором ПАТ «Банк Форум», кредиторські вимоги якої включені до 4 черги на суму 453 156,80 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 6 статті 2 вищевказаного закону, ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи з положень пунктів 6, 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 цього Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 зазначеного Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

За змістом наведених норм після запровадження у банку тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації, задоволення вимог кредиторів поза межами гарантованої Фондом суми вкладів, відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку.

Установивши, що на момент звернення ОСОБА_1 з позовом до суду у ПАТ «Банк Форум» введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру його ліквідації, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ту обставину, що ОСОБА_1 отримала гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у позовній заяві, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук