Постанова

Іменем України

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 569/22521/18

провадження № 61-2009св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Демидівські смаколики», товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, -ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Гордійчук І. О. від 02 листопада 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Вейтас І. В., Шиківа С. С. від24 січня 2023 року, і виходив із наступного.

Історія справи

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Демидівські смаколики», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд», у якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив суд: стягнути з ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» заборгованість за договором про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги) від 20 лютого 2017 року у розмірі 209 160,00 грн та заборгованість за договором позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 13 липня 2018 року у розмірі

128 750,00 грн, пеню за прострочення повернення позики у розмірі 1 319 687,50 грн, штраф за прострочення повернення позики у розмірі 51 500,00 грн, 365 % річних за прострочення повернення позики у розмірі 263 937,50 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 986,75 грн; визнати недійсним рішення № 1 засновників (учасників) ТОВ «Демидівські смаколики»

від 04 вересня 2018 року з моменту його прийняття; визнати недійсним акт приймання-передачі майнового внеску до статутного капіталу від 04 вересня 2018 року з моменту його прийняття; скасувати реєстрацію права власності за ТОВ «Демидівські смаколики» на майно з одночасним припиненням речового права (права власності) ТОВ «Демидівські смаколики» на майно: будівлю хлібопекарні, загальною площею 488,7 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 64471956217; земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:041:0077, площею 0,0552 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1072690656101; земельну ділянку, кадастровий

номер 5610100000:01:041:0521, площею 0,0465 га, що знаходитьсяза адресою:

АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1072709156101; земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:041:0079, площею 0,0123 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1072668956101; земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:041:0550, площею 0,102 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1655209756101.

2. В процесі розгляду справи, 07 липня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме визнання недійсним з моменту прийняття рішення № 1 засновників (учасників) ТОВ «Демидівські смаколики» від 04 вересня 2018 року, посилаючись на неефективність такого способу захисту.

3. 09 серпня 2022 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позову повністю від 07 липня 2022 року, завірену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу

Киселюк О. В., у якій просив закрити провадження у справі № 569/22521/18, а розгляд заяви про відмову від позову проводити за його відсутності. Зазначав, що наслідки, передбачені частиною другою статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, йому відомі.

4. 14 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про залучення її до участі у справі №569/22521/18 в якості правонаступника позивача, посилаючись на те, що вона набула право вимоги за договором позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 13 липня 2018 року та договором про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги) від 20 лютого 2017 року, вимоги про стягнення заборгованості за якими є предметом розгляду у справі № 569/22521/18

Короткий зміст оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області

від 02 листопада 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову. Провадження у цій справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову. Роз`яснено позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

6. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, скориставшись своїм правом, подав належним чином оформлену заяву про відмову від заявлених ним позовних вимог, така відмова не порушує права інших осіб, а ОСОБА_2 , яка подала свою заяву про залучення її до участі у справі в якості правонаступника, після подання позивачем заяви про відмову у задоволенні позову, не позбавлена права на звернення до суду з самостійним позовом для захисту своїх прав.

7. Не погодившись з ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

8. Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції наявність правових підстав для прийняття судом поданої ОСОБА_1 заяви про відмову від поданого ним позову, яка відповідає вимогам процесуального закону.

Узагальнені доводи касаційної скарги

10. 14 лютого 2023 року ОСОБА_2 , від імені якої діє ОСОБА_3 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області

від 02 листопада 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, справу передати для розгляду до суду першої інстанції.

11. Підставою касаційного оскарженняухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 24 січня 2023 року зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

12. Вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що закриття провадження у справі, яка переглядається, позбавляє її можливості реалізувати своє право на стягнення заборгованості за договорами, право вимоги за якими було предметом спору у цій справі та відступлено на її користь їй.

13. Зосереджує увагу на тому, що ОСОБА_1 відступив їй право вимоги за договором позики на умовах поворотної фінансової допомоги

від 13 липня 2018 року, а також договором про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року ще до ухвалення судом першої інстанції судового рішення про закриття провадження у справі, а тому на час ухвалення оскарженого судового рішення вже не був учасником спірних правовідносин.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 569/22521/18, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

15. 02 березня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

16. 06 березня 2023 року ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу. На обґрунтування доводів відзиву ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» зазначає про відсутність порушеного права ОСОБА_2 при ухваленні оскаржених судових рішень, оскільки судами попередніх інстанцій не вирішувалося питання про її права та обов`язки, при цьому вона не позбавлена можливості звернутися до суду із самостійним позовом про стягнення заборгованості, з наданням відповідних доказів про набуття права вимоги за договорами. Вважає, що у суду першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, не було правових підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, а подані ОСОБА_2 докази набуття права вимоги до відповідачів є предметом іншого нового спору, з огляду на їх невизнання усіма сторонами справи, яка переглядається в касаційному порядку.

17. 06 березня 2023 року ТОВ «Демидівські самколики» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій. Посилається на те, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для неприйняття належним чином оформленої заяви ОСОБА_1 про відмову від позову, яку він підтримав у додатково наданих поясненнях. Вважає, що подані ОСОБА_2 документи щодо відступлення права вимоги на її користь є підставою для подання зустрічного позову. Також вважає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження у цій справі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

19. Згідно з положеннями абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

20. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55 124 Конституції України.

22. Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

23. Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначають спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

24. Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

25. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

26. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

27. Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

28. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

29. Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

30. Отже, відмова від позову є одностороннім вільним волевиявлення позивача шляхом здійснення процесуальної дії, спрямованої на завершення розгляду судом справи. У разі подання позивачем такої заяви суд зобов`язаний перевірити, чи відповідає подана заява дійсній волі позивача та роз`яснити позивачу наслідки вчинення такої дії.

31. Позивач 11 серпня 2022 року подав до суду належним чином оформлену заяву про відмову від позову від 07 липня 2022 року. Справжність підпису на заяві та дієздатність особи, яка її підписала, посвідчено та перевірено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О. В. При цьому сам позивач стверджував, що йому відомо про наслідки, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України, а саме щодо неможливості повторного звернення до суду із таким позовом. Позивач підтримав подану ним заяву про відмову від позову у клопотанні від 12 серпня 2022 року, письмових поясненнях від 21 вересня 2022 року, а представник позивача у судовому засіданні від 02 листопада 2022 року також підтримав подану позивачем заяву. Отже суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для прийняття відмови ОСОБА_1 від поданого ним позову.

32. Слід звернути увагу, що ОСОБА_2 подала заяву про залучення до участі справі в якості правонаступника 14 вересня 2022 року.

33. У цьому аспекті судами попередніх інстанцій також правильно взято до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо поданої ОСОБА_2 заяви про залучення її до участі у справі №569/22521/18 в якості його правонаступника, з підстав припинення зобов`язань між ним та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд», які виникли на підставі договору позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 13 липня 2018 року та договору про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги) від 20 лютого 2017 року.

34. З урахуванням зазначених обставин, а також з огляду на один із основних принципів цивільного судочинства - принцип диспозитивності, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі № 569/22521/18 на підставі частини третьої статті 206, пункту четвертого частини першої статті 255 ЦПК України.

35. В частині оцінки доводів касаційної скарги щодо позбавлення права

ОСОБА_2 на захист своїх прав, колегія суддів зауважує, що спір щодо зобов`язання (його дійсності, розміру тощо), переданого за договорами відступлення права вимоги, а також щодо порядку виконання зобов`язань за цими договорами підлягає вирішенню між сторонами цих договорів.

36. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

37. Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович