Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 565/1640/15-ц

провадження № 61-15866св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 січня 2018 рокуу складі судді Боймиструк С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПрАТ «Дельта Банк») про визнання прав порушеними, стягнення відсотків, пені та відшкодування збитків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі за його позовом до ПАТ "Дельта Банк" про визнання порушення прав, зміна правовідношення, стягнення нарахованих відсотків на банківський вклад, відповідальність за порушення грошового зобов`язання, нарахування пені за невиконані платіжні доручення, стягнення реальних збитків, у зв`язку із наявністю рішення суду, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Надано строк для сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернено особі, яка її подала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

30 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 січня 2018 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 13 травня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не врахував, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 4 частини другої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору як споживач. Повертаючи його апеляційну скаргу, апеляційний суд порушив його право на доступ до правосуддя.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних ухвал, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частина перша статті 129 Конституції України).

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано сплатити судовий збір.

Ухвалу мотивовано тим, що споживач, право якого порушене і який у зв`язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов`язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України. Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об`єктів справляння судового збору, зокрема, апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (а. с. 143).

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

17 січня 2018 року ОСОБА_1 подав в електронній формі скаргу про протиправну поведінку судді у справі та відвід судді, де виклав своє заперечення проти ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху (а. с. 145-146).

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернено особі, яка її подала.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз цього Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 1 ЦПК України 2004 року, стаття 2 ЦПК України).

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.

Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 як на підставу порушених прав посилався на положення Закону України «Про захист прав споживачів», тому звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви, наведених вище норм матеріального права не врахував, та дійшов помилкового висновку, що позивач таких пільг при поданні апеляційної скарги не має.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (справа «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) рішення від 17 січня 1970 року та справа «Гофман проти Німеччини» (Hoffmann v. Germany) рішення від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

У порушення норм процесуального права апеляційний суд не взяв до уваги доводи та аргументи апеляційної скарги та дійшов помилкового висновку про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущення тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням установлених обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 січня 2018 року скасувати, справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик