Постанова

Іменем України

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 718/1655/21

провадження № 61-4358св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подану представником - адвокатом Дубіцьким Анатолієм Валентиновичем, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Половінкіна Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовами до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), в яких з урахуванням уточнень просили:

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого АТ «Альфа-Банк» 21 квітня 2021 року набуло право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , за номером запису про право власності 41624439, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343139273225;

- скасувати державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» на вказаний житловий будинок, проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. від 21 квітня 2021 за індексним номером 57782997;

- визнати право власності ОСОБА_1 на частку зазначеного житлового будинку;

- визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках по 1/6 за кожним право власності в порядку спадкування за законом на частку спірного житлового будинку, що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору від 31 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Олексюк С.В. та зареєстрованого в реєстрі за номером 2848;

- скасувати державну реєстрацію запису про іпотеку від 31 липня 2008 року номер 34806314 щодо спірного житлового будинку, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 грудня 2019 року індексний номер 50398521, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2343139273225;

- скасувати державну реєстрацію запису про обтяження від 31 липня 2018 року номер 34806321 щодо зазначеного житлового будинку, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50398526 від 22 грудня 2019 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2343139273225.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2021 року справи об`єднано в одне провадження.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 31 липня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_5 укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 63, згідно якого останній отримав кредит в сумі 63 000,00 євро на поточні потреби.

31 липня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» як іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_5 , майновим поручителем ОСОБА_1 як іпотекодавцями укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського РНО Олексюк С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2848, згідно з яким іпотекодавці ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , будучи співвласниками будинку по частки кожного, передали в іпотеку банку нерухоме майно - житловий будинок літ. «А», загальною площею 190,40 кв. м., із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

31 липня 2008 року до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 34806321 (спеціальний розділ), згідно якого відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_5 внесені відомості про обтяження за видом «заборона на нерухоме майно» щодо спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 помер.

21 квітня 2021 року приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Н.В. зареєструвала за АТ «Альфа-Банк» право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки від 31 липня 2008 року.

ОСОБА_1 зазначала, що під час перереєстрації права власності на будинок за АТ «Альфа-Банк» договір про його добровільну передачу у власність банку не укладався, вона як іпотекодавець не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» введено тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього.

Крім цього, АТ «Альфа-Банк» пропустило визначений статтею 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) преклюзивний строк пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємців, втратило право вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями.

ОСОБА_1 як майновий поручитель не надавала згоди на забезпечення виконання за договором іпотеки основного зобов`язання новими боржниками спадкоємцями, що в силу пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» є наслідком припинення зобов`язання, забезпеченого заставою та припинення права застави (іпотеки).

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вказували на неможливість оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на частки спірного житлового будинку через проведену спірну перереєстрацію права власності за банком, а також в зв`язку із відмовою Кіцманської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , за номером запису про право власності 41624439, проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. від 21 квітня 2021 за індексним номером 57782997.

Визнано право власності ОСОБА_1 на частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343139273225.

Визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках (по 1/6 за кожним) право власності в порядку спадкування за законом на частки житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343139273225, що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору від 31 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Олексюк С.В. та зареєстрованого в реєстрі за номером 2848.

Скасовано державну реєстрацію запису про іпотеку номер 34806314 від 31 липня 2008 щодо житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50398521 від 22 грудня 2019 року за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2343139273225.

Скасовано державну реєстрацію запису про обтяження номер 34806321 від 31 липня 2018 року щодо житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50398526 від 22 грудня 2019 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2343139273225.

В решті позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що проведена 21 квітня 2021 нотаріусом державна реєстрація права власності на спірний будинок за А. Т «Альфа-Банк» на підставі договору іпотеки від 31 липня 2008 року є протиправною. Суд вважав обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності в рівних частках (по 1/6 за кожним) в порядку спадкування за законом на частку спірного житлового будинку, що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинення іпотеки, яка виникла на підставі іпотечного договору від 31 серпня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №2848 та скасування державної реєстрації записів про іпотеку. Суд першої інстанції зазначив, що на час реєстрації за банком спірного будинку договору про його добровільну передачу у власність АТ «Альфа-Банк» укладено не було, а ОСОБА_1 як іпотекодавець не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

Суд дійшов висновку про те, що дії приватного нотаріуса Чернівецького МНО Козлової Н. В. щодо реєстрації за АТ «Альфа-Банк» права власності на спірний будинок, співвласником частки якого залишалась ОСОБА_1 , не можна вважати законними. Зобов`язання позивачки перед АТ «Альфа-Банк» припинилось з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у зв`язку із ненаданням майновим поручителем ОСОБА_1 згоди на забезпечення виконання за договором іпотеки основного зобов`язання новими боржниками, тобто спадкоємцями іпотекодавця ОСОБА_5 . Банк звернувся до суду із пропуском встановлених у статті 1281 Цивільного кодексу України строків пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Враховуючи відсутність укладеного сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, дійшовши висновку, що заявлена позивачами вимога про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого АТ «Альфа-Банк» 21 квітня 2021 року набуло право власності на спірний будинок, є необґрунтованою, суд першої інстанції відмовив у її задоволенні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк» рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 листопада 2021 року в частині скасування державної реєстрації права власності за АТ «Альфа-Банк» на житловий будинок; визнання права власності ОСОБА_1 на частки житлового будинку; визнання за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках права власності в порядку спадкування за законом на частки житлового будинку; визнання припиненою іпотеки; скасування державної реєстрації запису про іпотеку; скасування державної реєстрації запису про обтяження скасовано.

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до АТ «Альфа-Банк» про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, визнання припиненою іпотеки, скасування державної реєстрації запису відмовлено.

В решті судове рішення залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанцій не звернув увагу на те, що, підписавши іпотечне застереження, сторони визначили можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. ОСОБА_1 свідомо та у визначений законодавством спосіб обмежила своє право власності на предмет іпотеки та передбачала ймовірність звернення стягнення на належне їй майно у примусовому порядку, а тому наявність або відсутність волевиявлення кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки не впливає та не порушує прав іпотекодавця.

Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про скасування державної реєстрації права власності АТ «Альфа-Банк» на спірний житловий будинок, проведеної на підставі рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. від 21 квітня 2021 року.

Апеляційний суд зазначив, що предметом цього спору не є стягнення заборгованості за кредитним договором за вимогою кредитора до спадкоємців. Виходячи з того, що АТ «Альфа-Банк» реалізувало своє право на задоволення кредиторських вимог у позасудовому порядку шляхом звернення до державного реєстратора із заявою про задоволення вимог іпотекодержателя в контексті застосування положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємцями не отримано свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна, апеляційний суд вважав необґрунтованими висновки суду першої інстанції про сплив строків пред`явлення АТ «Альфа-Банк» вимог до спадкоємців.

Апеляційний суд, окрім іншого, вважав, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пред`явили позов до неналежного відповідача АТ «Альфа-Банк», яке не є стороною з правовідносин з спадкування після смерті ОСОБА_5 , тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення їх вимог про визнання права власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16 травня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 через представника - адвоката Дубіцького А. В. звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, визнання припиненою іпотеку, скасування державної реєстрації запису, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скарну не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Кіцманського районного суду Чернівецької області цивільну справу № 718/1655/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, скасування записів про державну реєстрацію обтяжень.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року справу № 718/1655/21 призначено до судового розгляду.

Встановлені обставини справи

31 липня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 63, згідно якого останній отримав кредит в сумі 63 000,00 євро на поточні потреби.

31 липня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» як іпотекодержателем (з однієї сторони) та позичальником ОСОБА_5 , майновим поручителем ОСОБА_1 як іпотекодавцями (з іншої сторони) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського РНО Олексюк С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2848, згідно з яким іпотекодавці ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , будучи співвласниками будинку по частки кожного, передали в іпотеку банку нерухоме майно - житловий будинок літ. «А», загальною площею 190,40 кв. м., із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із пунктів 4.1.-4.7. вказаного іпотечного договору вбачається, що його сторони досягли згоди про можливість позасудового врегулювання питання про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»

31 липня 2008 року до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 34806321 (спеціальний розділ), згідно якого відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_5 внесені відомості про обтяження за видом «заборона на нерухоме майно» щодо спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 помер.

20 травня 2013 року Кіцманська державна нотаріальна контора завела спадкову справу №54492980, номер у нотаріуса 208/2013.

20 травня 2013 року до Кіцманської державної нотаріальної контори Беня Р. К. подала заяву про відмову від спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 .

Згідно з матеріалами спадкової справи № 54492980 (номер у нотаріуса 208/2013) спадкоємцями ОСОБА_5 є його діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на момент смерті спадкодавця були неповнолітніми, а тому в силу приписів частини четвертої статті 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.

23 жовтня 2013 року АТ «Укрсоцбанк» звернулось до Кіцманської державної нотаріальної контори із запитом надати інформацію, чи видавалось свідоцтво про право на спадщину спадкодавця ОСОБА_5 , та інформацію щодо кола спадкоємців померлого та їх поштові реквізити.

03 березня 2014 року АТ «Укрсоцбанк» до Кіцманської державної нотаріальної контори подало вимогу (претензію) від 20 лютого 2014 року про обов`язок спадкодавця, в якій банк повідомив нотаріальну контору про суму заборгованості ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перед банком та просило у випадку наявності спадкоємців пред`явити дану вимогу при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_5 та повідомити АТ «Укрсоцбанк» про склад спадщини, дані спадкоємців.

03 березня 2020 року АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 надіслало повідомлення-вимогу в порядку статей 23, 33-38 Закону України «Про іпотеку» про усунення порушення за кредитним договором від 31 липня 2008 року шляхом погашення кредитної заборгованості на користь кредитора в тридцятиденний строк, у випадку невиконання якої банк повідомив про свій намір застосувати право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмета іпотеки чи продати такий від свого імені будь-якій особі.

21 квітня 2021 року приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Н. В. зареєструвала за АТ «Альфа-Банк» право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 31 липня 2008 року №2848.

18 червня 2021 року Кіцманська державна нотаріальна контора постановами № № 144/02-31, 145/02-31, 146/02-31 відмовила ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як спадкоємцям ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у видачі свідоцтв про право на спадщину в зв`язку із ненаданням ними правовстановлюючих документів на будинок.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає не у повній мірі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо визнання іпотеки такою, що припинена; скасування державної реєстрації права власності; скасування записів про іпотеку і обтяження

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина перша статті 11 Закону).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора стягує заборгованість в межах вартості майна, одержаного у спадщину (стаття 1282 ЦК України).

За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.

Відповідний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14 (провадження № 14-44цс22).

У справі, яка переглядається, встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором позичальник ОСОБА_5 і майновий поручитель ОСОБА_1 передали в іпотеку житловий будинок, який є їхньою власністю у рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер.

У зв`язку зі смертю позичальника було відкрито спадщину, до складу якої ввійшло, зокрема, право на частку предмета іпотеки, що належала на праві власності позичальникові.

20 травня 2013 року ОСОБА_1 подала до Кіцманської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 .

Згідно з матеріалами спадкової справи № 54492980 (номер у нотаріуса 208/2013) спадкоємцями ОСОБА_5 є його діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на момент смерті спадкодавця були неповнолітніми, а тому в силу приписів частини четвертої статті 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.

Обґрунтовуючи підстави позову в частині вимог про визнання іпотеки такою, що припинена, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона як іпотекодавець відмовилася відповідати за кредитними зобов`язаннями у зв`язку зі зміною боржника у цьому зобов`язанні.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 593 ЦК України право застави припиняється з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї ж статті, а також в інших випадках, встановлених законом.

У частині першій статті 17 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Разом із цим, відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19), від якого Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14 (провадження № 14-44цс22) не вбачала підстав для відступу.

Встановлено, що майновий поручитель ОСОБА_1 не є спадкоємцем, що прийняла спадщину від померлого, оскільки 20 травня 2013 року до Кіцманської державної нотаріальної контори вона подала заяву про відмову від спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 .

Таким чином, новим боржником за кредитним договором № 63 від 31 липня 2008 року є інша особа, ніж майновий поручитель, і вона не давала згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.

З огляду на встановлені обставини, зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк» припинилось з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у зв`язку із ненаданням вказаним майновим поручителем згоди на забезпечення виконання за договором іпотеки основного зобов`язання новими боржниками, тобто спадкоємцями іпотекодавця ОСОБА_5 .

Вказане у повній мірі узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду щодо припинення зобов`язань майнового поручителя, викладеними у пункті 68.1 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15 (провадження № 14-49цс19).

Оскільки зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк» припинились з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про те, що проведена нотаріусом 21 квітня 2021 року державна реєстрація права власності на спірний будинок за АТ «Альфа-Банк» на підставі договору іпотеки від 31 липня 2008 року є протиправною та підлягає скасуванню, але помилився щодо мотивів скасування цієї реєстрації.

Апеляційний суд на вказане при апеляційному перегляді справи належної уваги не звернув.

Разом із тим, відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Оскільки право власності на частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , який є предметом іпотеки, перейшло до спадкоємців іпотекодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , то іпотека, відповідно до положень частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» є дійсною для цих набувачів, а тому відсутні підстави для задоволення вимог щодо припинення іпотеки в частині зобов`язань ОСОБА_5 .

Разом із тим, оскільки зобов`язання майнового поручителя ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк» припинилось з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, її позовні вимоги щодо припинення іпотеки в частині зобов`язань майнового поручителя ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Оскільки іпотека у повному обсязі не припинена, позовні вимоги про скасування державної реєстрації записів про іпотеку від 31 липня 2008 року номер 34806314 та про обтяження від 31 липня 2018 року номер 34806321 задоволенню не підлягають, а права та інтереси позивачки ОСОБА_1 , зобов`язання якої перед АТ «Альфа-Банк» припинилось, можуть бути захищені в інший спосіб.

При цьому колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного суду про безпідставність посилання позивачів на порушення банком строку, встановленого статтею 1281 ЦК України, оскільки предметом цього спору не є стягнення заборгованості за кредитним договором за вимогою кредитора до спадкоємців, а АТ «Альфа-Банк» реалізувало своє право на задоволення кредиторських вимог у позасудовому порядку шляхом звернення до державного реєстратора із заявою про задоволення вимог іпотекодержателя в контексті застосування положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на частку житлового будинку

Що стосується позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на належну їй частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , то така задоволенню не підлягає, оскільки зі скасуванням державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем право власності позивачки на вказане нерухоме майно відновиться автоматично.

Тому постанова апеляційного суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Подібні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397цс19, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20), провадження № 12-83гс21.

Щодо визнання за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права власності в порядку спадкування за законом на частку житлового будинку

Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обґрунтували свої вимоги про визнання за ними в рівних частках (по 1/6 за кожним) права власності в порядку спадкування за законом на частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , неможливістю отримання в нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадкове майно з огляду на відсутність у них правовстановлюючих документів на нього.

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) сформульовано висновок, відповідно до якого у справах про визнання у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пред`явили вимоги про визнання за ними права власності на частину спірного будинку в порядку спадкування до неналежного відповідача, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні цих вимог.

Наведені в касаційній скарзі аргументи щодо вирішення цих вимог не спростовують висновків апеляційного суду, зводяться до неправильного тлумачення заявниками норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, четверта статті 412 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 410 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині частково постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанову апеляційного суду слід:

- в частині вирішення вимог про скасування державної реєстрації права власності скасувати, рішення суду першої інстанції в цій частині вимог змінити, виклавши мотиви їх задоволення в редакції цієї постанови;

- в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації записів про іпотеку та про обтяження змінити, виклавши мотиви відмови в їх задоволенні в редакції цієї постанови;

- в частині вирішення позовних вимог про визнання права власності залишити без змін;

- в частині визнання іпотеки припиненою скасувати, ухваливши в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору від 31 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Олексюк С.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2848, визнати припиненою в частині зобов`язань майнового поручителя ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог щодо припинення іпотеки в частині зобов`язань ОСОБА_5 слід відмовити.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подану представником - адвокатом Дубіцьким Анатолієм Валентиновичем, задовольнити частково.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування державної реєстрації права власності скасувати, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 листопада 2021 року в цій частині позовних вимог змінити, виклавши мотиви їх задоволення в редакції цієї постанови.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування державної реєстрації записів про іпотеку та про обтяження змінити, виклавши мотиви відмови в їх задоволенні в редакції цієї постанови.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання права власності залишити без змін.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненою іпотеки скасувати, ухваливши в цій частині нове судове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити частково. Іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору від 31 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Олексюк С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2848, визнати припиненою в частині зобов`язань майнового поручителя ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог щодо припинення іпотеки в частині зобов`язань ОСОБА_5 - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України постанова оформлена суддею Верховного Суду Коротенком Є. В.