Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 565/160602/15-ц

провадження № 61-13877св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 січня 2016 року у складі судді Малкова В. В. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та просив визнати дії відповідача з неповернення депозитів порушенням прав споживача, права приватної власності позивача з 13 січня 2015 року, змінити правовідношення шляхом внесення змін і доповнень до договорів банківських вкладів № 300131/815/370-14, №300131/819/370-14, № 300131/820/370-14, № 300131/823/370-14, № 300131/816/370-14, № 300131/817/370-14, № 300131/660/370-14, № 300131/666/370-14, № 300131/676/370-14, № 300131/685/370-14, № 300131/686/370-14, № 300131/692/370-14, а саме доповнити пункт 2 цих договорів наступним реченням: «з 13 січня 2015 року за користування коштами вкладу Банк нараховує і виплачує вкладнику проценти за обліковою ставкою НБУ, що діє на момент розрахунку»; пункт 7 договорів доповнити реченням: «строк розміщення вкладу продовжити з 13 січня 2015 року по термін повного повернення вкладу (повного виконання договору) та нарахованих відсотків за вкладом (повного виконання договору)».

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 відповідно до ряду договорів-заяв про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 08 січня 2014 року вніс на вкладні рахунки грошові кошти в іноземній валюті в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на період у 370 днів, а банк зобов'язався прийняти грошові кошти в іноземній валюті, нарахувати та виплатити вкладнику проценти за визначеною ставкою та після закінчення строку дії договору повернути вклади ОСОБА_5 Перед закінченням строку дії депозитних договорів позивач звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявами про повернення грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках, та нарахованих відсотків. Разом з тим, банк незаконно не повернув депозити та не надав відповіді на заяви позивача. З урахуванням викладеного, просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 січня 2016 року, залишеним без мін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано неповернення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_4 грошових коштів за договорами-заявами про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 08 січня 2015 року № 300131/815/370-14, №300131/819/370-14, № 300131/820/370-14, № 300131/823/370-14, № 300131/816/370-14, № 300131/817/370-14, № 300131/660/370-14, № 300131/666/370-14, № 300131/676/370-14, № 300131/685/370-14, № 300131/686/370-14, № 300131/692/370-14 порушенням права приватної власності ОСОБА_4

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем належним чином виконано умови депозитних договорів, разом з тим, відповідач грошові кошти після закінчення строку дії депозитних договорів не повернув, відповіді на письмові вимоги ОСОБА_4 про повернення вкладів та сплату процентів не надав, чим порушив права позивача як власника грошових коштів, що розміщені на рахунках ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Позовні вимоги про внесення змін до пунктів 2 та 7 депозитних договорів задоволенню не підлягають з огляду на встановлення в договорах строків їх дії до повного виконання сторонами зобов'язань та сплати процентів до дня повернення вкладу. Окрім того, позивач під час укладення договорів міг передбачити настання обставин, за яких відповідач може допустити несвоєчасне виконання зобов'язань, та визначити у договорі обов'язок сплати відповідачем неустойки (пені).

У грудні 2016 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 січня 2016 року змінити і скасувати ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2016 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що грошові кошти, розміщені на вкладних рахунках ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» позивачем не отримані, тому він хоче в судовому порядку зафіксувати умови виконання депозитних договорів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України 04 червня 2018 року справу № 565/1606/15-ц передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 08 січня 2014 року ОСОБА_4 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уклали договори-заяви про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний»: № 300131/815/370-14, №300131/819/370-14, № 300131/820/370-14, № 300131/823/370-14, № 300131/816/370-14, № 300131/817/370-14, № 300131/660/370-14, № 300131/666/370-14, № 300131/676/370-14, № 300131/685/370-14, № 300131/686/370-14, № 300131/692/370-14.

За умовами договорів № 300131/660/370-14, № 300131/666/370-14, № 310131/676/370-14, № 300131/685/370-14, № 300131/686/370-14, № 300131/692/370-14 позивач вносить, а відповідач приймає грошові кошти по 20 доларів США по кожному із вказаних договорів на строк до 13січня 2015 року з виплатою позивачу за час користування коштами 10, 10 % річних в порядку і на умовах, передбачених договорами і Основними умовами залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у банку.

За умовами договорів №300131/815/370-14, №300131/816/370-14, №300131/817/370-14, №300131/819/370-14, №300131/820/370-14, №300131/823/370-14 позивач вносить, а відповідач приймає грошові кошти по 20 євро за кожним із вказаних договорів на строк до 13 січня 2015 року з виплатою позивачу за час користування коштами 9, 10 % річних в порядку і на умовах, передбачених договорами і Основними умовами залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у банку.

Згідно пунктів 6 та 10 вказаних договорів, вклад повертається позивачу після закінчення строку, визначеного пунктом 1 договорів в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями Основних умов. Ці договори набувають чинності після їх підписання сторонами з дня надходження коштів на вкладний рахунок і діють до повного виконання сторонами зобов'язань.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Встановивши, що відсутні підстави для внесення змін до пунктів 2 та 7 договорів-заяв про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний», суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову в цій частині.

Аргументи касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що відповідно до положень статті 400 ЦПК знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 січня 2016 року в оскарженій частині та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2016 року без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 січня 2016 року в оскарженій частині та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н.О. Антоненко

В.І. Крат