Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 1519/7583/2011

провадження № 61-47811св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особи, які подавали апеляційні скарги: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О.,

Калараша А. А., Заїкіна А. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 05 квітня 1986 року по 05 листопада 2009 року вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилися повнолітні діти: ОСОБА_5 , 1986 року народження, та ОСОБА_6 , 1992 року народження. Рішенням Малиновського районного суду Одеської області від 05 листопада 2009 року шлюб між нею та відповідачем розірваний. Указувала на те, що фактично шлюбні відносини, ведення сумісного господарства та існування загального бюджету між нею та відповідачем припинено на початку 2007 року. За час шлюбу ними за спільні кошти було придбано рухоме та нерухоме майно, яке підлягає поділу. Оскільки угоди про добровільний поділ майна ними не було досягнуто, звернулася із зазначеним позовом про розділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та визнання частини майна, яке вона придбала за особисті кошти в період роздільного проживання з відповідачем, її особистою власністю.

З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_2 просила суд поділити майно, придбане нею та відповідачем у період шлюбу, та запропонувала суду наступний порядок поділу майна, виділівши їй у власність: земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за нею на підставі договору купівлі-продажу

від 31 серпня 2004 року, вартістю 2 125 000 грн; нежитлові приміщення магазину, що розташований за адресою:

АДРЕСА_2 ), що в цілому складається з приміщень загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за нею на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року, вартістю

850 000 грн; житловий будинок, що розташований на земельній ділянці в

АДРЕСА_1 , площею 0,10 га; квартиру

АДРЕСА_4 , вартістю 340 000 грн; автомобіль МАЗ 543302 220 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 25 жовтня 2006 року, вартістю 85 000 грн; напівпричеп

МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_4 , право власності на який зареєстровано за нею на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 05 липня 2006 року; стягнути з ОСОБА_1 на її користь 50 % чистого прибутку від господарської діяльності ПП «Бальга ЛТД», засновником якого є ОСОБА_1 , починаючи з 01 лютого 2007 року по день ухвалення рішення суду; стягнути з ОСОБА_1 на її користь прибутки в розмірі 50 % відсотків від господарської діяльності ДП «Діліжанс Моторс», засновником якого є ОСОБА_1 , починаючи з 01 лютого 2007 року по день ухвалення рішення суду; визнати за нею право власності на 50 % статутного капіталу ПП «Бальга ЛТД»; визнати за нею право власності на 1/2 частину майна ПП «Бальга ЛТД», а саме на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 та які складаються з адміністративної будівлі під літ. «А», підсобних будівель під літ. «Б», «Г», прохідної під літ. «В», загальною площею 262,6 кв. м; нежитлові приміщення: виробничо-складська база № 2 , що розташовані за адресою:

АДРЕСА_6 , які складаються з адміністративної будівлі, майстерні, котельної та належать ПП «Бальга ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2003 року та зареєстрований у КП «ОМБТІ та РОН»; стягнути з ПП «Бальга ЛТД» на її користь грошову компенсацію в розмірі частини вартості будівельного матеріалу, який був придбаний та використаний для забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; визнати за нею право власності на 50 % відсотків статутного капіталу ДП «Діліжанс Моторс», що розташоване за адресою:

АДРЕСА_8 ; визнати за нею право власності на 1/2 частину майна ДП «Діліжанс Моторс», що складається з земельної ділянки площею 1,7696 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_9 ; стягнути з ДП «Діліжанс Моторс» на її користь грошову компенсацію в розмірі 1/2 частини вартості будівельного матеріалу, який був придбаний та використаний для забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 ; стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію 1/2 частини вартості будівельного матеріалу, який був придбаний та використаний для забудови земельної ділянки, що розташована у смт Затока, Овідіопольського району Одеської області; стягнути з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину нежитлового приміщення магазину з урахуванням ціни станом на 2007 рік за адресою: АДРЕСА_11 , що в цілому складається з приміщень загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року; стягнути з неї на користь

ОСОБА_1 за 1/2 частину у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована в

АДРЕСА_1 Таїровської АДРЕСА_11 .

ОСОБА_1 виділити у власність: легковий автомобіль Lexus НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20 січня 2007 року; квартиру АДРЕСА_12 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , вартістю 500 000 грн; будівельні матеріали, які були придбані та використані для забудови земельної ділянки, що розташована у смт Затока, Овідіопольського району, Одеської області; автомобіль МАЗ 54323, реєстраційний номер НОМЕР_9 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22 червня 1996 року; напівпричеп МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_10 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОІС 48275

від 06 грудня 1994 року; причеп НЕФАЗ 9334, реєстраційний номер НОМЕР_11 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 25 жовтня 2006 року; автомобіль Ніссан Террано, реєстраційний номер НОМЕР_13 , зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_1 ; грошову компенсацію за 1/2 частину нежитлового приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_13 ), що в цілому складається з приміщень загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року, станом на 2007 року (до проведення ремонтних робіт розмір якої буде встановлено висновком експертизи); грошову компенсацію за 1/2 частину земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2004 року.

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вони дійсно з 1986 року перебували з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі та мають від шлюбу двох дітей. Зазначав, що проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства вони з відповідачкою припинили у серпні 2009 року. Погоджувався із тим, що у період шлюбу їх сім`я придбала наступне майно: житловий будинок, розташований за адресою:

АДРЕСА_14 , вартістю 500 000 грн; недобудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_15 , вартістю 400 000 грн; квартиру АДРЕСА_12 , вартістю

500 000 грн; квартиру АДРЕСА_4 , вартістю 500 000 грн; автомобіль Lexus LX470 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 400 000 грн; автомобіль Lexus LX570 , реєстраційний номер НОМЕР_16 , вартістю 500 000 грн; автомобіль Mitsubishi L200, реєстраційний номер НОМЕР_17 , вартістю 35 000 грн; автомобіль МАЗ 543302, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 80 000 грн; автомобіль МАЗ 54323, реєстраційний номер НОМЕР_9 , вартістю 65 000 грн; напівпричіп ОДАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_18 , вартістю 35 000 грн; 100 % статутного капіталу ПП «Бальга» у сумі 2 000 грн; 100 % статутного капіталу ТОВ «Метал Лайн» у сумі 25 500 грн;

100 % статутного капіталу ТОВ «Сталь Імпекс» у сумі 20 500 грн. Однак не погоджувався із вартістю вищевказаного майна. А також зазначав про придбання ОСОБА_2 за їх спільні кошти іншого майна.

Представник ОСОБА_1 надав до суду заяву про підтримання ОСОБА_1 його позовних вимог, крім того, до заяви надав додаток, в якому запропонував суду наступний порядок поділу майна, виділивши ОСОБА_1 у власність наступне майно: житловий будинок у

АДРЕСА_16 , право власності на який на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня

1995 року оформлено на ОСОБА_2 , вартістю 2 000 000 грн; земельну ділянку площею 0,104 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 23 вересня

2001 року серії ІІІ-ОД №002932, виданого на підставі рішення виконкому Таїровської селищної ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області від 20 грудня 2000 року № 359, вартістю 1 110 000 грн; квартиру АДРЕСА_12 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі реєстраційного посвідчення від 19 серпня 1994 року, вартістю 1 400 000 грн; 1/2 частину нежитлових приміщень магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що в цілому складається з приміщень загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року, вартістю 550 000 грн; легковий автомобіль Lexus RX300, реєстраційний номер НОМЕР_19 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 від 22 жовтня 2009 року вартістю

280 000 грн; легковий автомобіль Lexus НОМЕР_7 , реєстраційний номер

НОМЕР_21 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_22

від 24 вересня 2009 року, вартістю 950 000 грн; легковий автомобіль

Lexus НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20 січня 2007 року вартістю 120 000 грн, легковий автомобіль Lexus LX570 , реєстраційний номер НОМЕР_23 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24 від 20 жовтня 2009 року, вартістю

500 000 грн; легковий автомобіль ТАТА LPT613/49, реєстраційний номер НОМЕР_25 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26

від 14 березня 2007 року, вартістю 100 000 грн; автомобіль МАЗ543302-220, реєстраційний номер НОМЕР_27 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 вересня 2007 року, вартістю 250 000 грн; напівпричеп МАЗ437041-268, реєстраційний номер НОМЕР_28 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_29 від 20 липня 2007 року, вартістю 250 000 грн; напівпричеп

МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_4 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 05 липня 2006 року, вартістю

184 000 грн; причеп НЕФАЗ 9334, реєстраційний номер НОМЕР_11 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 25 жовтня 2006 року, вартістю 240 000 грн; автомобіль МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_30 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_31 від 05 лютого 2009 року, вартістю 100 000 грн, а всього на загальну суму 8 034 000 грн.

Крім того, просив суд виділити та визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно: земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована в

АДРЕСА_1 , та зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня

2004 року, вартістю 700 000 грн; житловій будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га в

АДРЕСА_1 , вартістю 1 500 000 грн; квартиру

АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення

від 19 серпня 1994 року, вартістю 1 700 000 грн; 1/2 частину нежитлових приміщень магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що в цілому складається з приміщень загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня

2008 року, вартістю 550 000 грн; автомобіль Mittsubishi L200, реєстраційний номер НОМЕР_17 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_32 ,

від 11 травня 2007 року, вартістю 280 000 грн, легковий автомобіль Mercedes-Benz 350, реєстраційний номер НОМЕР_33 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_34 від 15 лютого 2008 року,

вартістю 96 000 грн; автомобіль МАЗ 543302 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3

від 25 жовтня 2006 року, вартістю 200 000 грн; автомобіль МАЗ 54323, реєстраційний номер НОМЕР_9 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 22 червня 1996 року, вартістю 200 000 грн; автомобіль (напівпричеп) ОДАЗ 9357, реєстраційний номер НОМЕР_18 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_35 від 24 квітня 2008 року, вартістю 64 000 грн; автомобіль КАЗ 680 В1 , реєстраційний номер НОМЕР_37 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВЕС 126162 від 24 квітня 2008 року, вартістю 400 000 грн; напівпричеп МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_10 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу

ОІС 48275 від 06 грудня 1994 року, вартістю 90 000 грн; автомобіль МАЗ 64229, реєстраційний номер НОМЕР_38 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_39 від 11 березня 2010 року, вартістю 95 000 грн, а всього на загальну суму 5 875 000 грн.

Крім того, в жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування трудової книжки та приватного майна, посилаючись на те, що вона є директором та засновником ТОВ «Метал Лайн». Зазначала, що 21 серпня 2010 року відповідачем у справі ОСОБА_1 був проведений рейдерський захват металобази, на території якої розташоване вищевказане підприємство. Після захвату металобази відповідач відмовляється в добровільному порядку повернути майно, документи та трудову книжку. Вона неодноразово зверталась з заявами до правоохоронних органів відносно протиправних дій відповідача, однак ніяких результатів на цей час немає. Окрім документів ОСОБА_1 утримує під охороною на території металобази вантажні транспортні засоби та напівпричепи, які належать позивачці на праві власності. Тому,

ОСОБА_2 просила суд зобов`язати відповідача повернути їй трудову книжку, та належні їй на праві власності транспортні засоби та напівпричепи.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 05 квітня

2011 року вищевказані справи були об`єднанні в одне провадження.

За заявою ОСОБА_1 , ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року зустрічні позовні вимоги були залишені без розгляду.

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розділ сумісного майна, набутого за час шлюбу, справа № 2-2093/2011, в якому просив суд поділити майно, придбане ним та ОСОБА_2 за час шлюбу.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року за заявою ОСОБА_2 вищевказані цивільні справи були об`єднанні в одне провадження для спільного розгляду.

За заявою ОСОБА_1 ухвалою суду від 11 грудня 2012 року позовні вимоги в частині розділу маєтку під назвою « Пунта Оро », двоповерхового будинку, частка десять у житловому кооперативу « Ель Кастель », що розташований у АДРЕСА_19 , Іспанія, були залишені без розгляду.

За заявою представника ОСОБА_2 , ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 січня 2013 року до участі у справі співвідповідачами за її позовом було залучено ПрП «Бальга» та ДП «Діліжанс Мотор».

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2013 року, у зв`язку з неодноразовою неявкою ОСОБА_2 та її представника в судові з засідання, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 були залишені без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада

2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 на наступне майно, а саме на: житловий будинок, розташований у АДРЕСА_16 , право власності на який оформлено за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 1995 року; земельну ділянку, площею 0,104 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 23 вересня 2001 року

серії ІІІ-ОД №002932, виданого на підставі рішення виконкому Таїровської селищної ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області від 20 грудня 2000 року № 359; квартиру АДРЕСА_12 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі реєстраційного посвідчення від 19 серпня

1994 року; нежитлові приміщення магазину, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_2, що у цілому складається з приміщень, загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року; легковий автомобіль Lexus RX 300,

2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_19 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 від 22 жовтня 2009 року; легковий автомобіль Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_21 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_22 від 24 вересня 2009 року; легковий автомобіль Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_8 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20 січня 2007 року; легковий автомобіль Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_23 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24 від 20 жовтня 2009 року; легковий автомобіль Тata LPT 613/49, реєстраційний номер НОМЕР_25 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26 від 14 березня 2007 року; автомобіль

МАЗ 543302-220, реєстраційний номер НОМЕР_27 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 вересня 2007 року; напівпричеп МАЗ 437041-268, реєстраційний номер НОМЕР_28 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_29 від 20 липня 2007 року; напівпричеп МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_4 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5

від 05 липня 2006 року; причеп НЕФАЗ 9334, реєстраційний номер НОМЕР_11 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 25 жовтня 2006 року; автомобіль МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_30 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_31 від 05 лютого 2009 року; земельну ділянку, площею 0,10 га, яка розташована у

АДРЕСА_1 , та зареєстрована за

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня

2004 року; житловий будинок, що розташований на земельній ділянці, площею 0,10 га, у

АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення від 19 серпня

1994 року; автомобіль Mittsubishi L 200, реєстраційний номер НОМЕР_17 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_32 від 11 травня 2007 року; легковий автомобіль Mercedes-Benz 350, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_33 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_34 від 15 лютого 2008 року; автомобіль МАЗ НОМЕР_41 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 25 жовтня 2006 року; автомобіль МАЗ 54323, реєстраційний номер НОМЕР_9 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу

від 22 червня 1996 року; автомобіль (напівпричеп) ОДАЗ 9357, реєстраційний номер НОМЕР_18 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_35

від 24 квітня 2008 року; автомобіль КАЗ НОМЕР_42 , реєстраційний номер НОМЕР_37 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВЕС 126162

від 24 квітня 2008 року; напівпричеп МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_10 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОІС 48275 від 06 грудня 1994 року; автомобіль МАЗ 64229, реєстраційний номер НОМЕР_38 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_39

від 11 березня 2010 року.

Виділено у натурі та визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне майно: житловий будинок, розташований у

АДРЕСА_16 , який був придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 1995 року; земельну ділянку, площею 0,104 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 23 вересня 2001 року

серії ІІІ-ОД № 002932, виданого на підставі рішення виконкому Таїровської селищної ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області від 20 грудня 2000 року № 359; квартиру АДРЕСА_12 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі реєстраційного посвідчення від 19 серпня

1994 року; 1/2 частини нежитлових приміщень магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що в цілому складається зі приміщень, загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року; легковий автомобіль Lexus RX 300, реєстраційний номер НОМЕР_19 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 від 22 жовтня 2009 року; легковий автомобіль Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_21 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_22 від 24 вересня 2009 року; легковий автомобіль Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_8 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20 січня 2007 року, вартістю 120 000 грн; легковий автомобіль

Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_23 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24 від 20 жовтня 2009 року; легковий автомобіль Тata LPT 613/49, реєстраційний номер НОМЕР_25 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26 від 14 березня 2007 року; автомобіль МАЗ 543302-220, реєстраційний номер НОМЕР_27 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 вересня 2007 року; напівпричеп

МАЗ 437041-268, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_28 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_29 від 20 липня 2007 року; напівпричеп МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_4 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 05 липня 2006 року; причеп НЕФАЗ 9334, реєстраційний номер НОМЕР_11 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 25 жовтня 2006 року; автомобіль МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_30 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_31

від 05 лютого 2009 року.

Виділено ОСОБА_2 у власність наступне майно: земельну ділянку, площею 0,10 га, яка розташована у

АДРЕСА_1 , та зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2004 року; житловий будинок, що розташований на земельній ділянці, площею 0,10 га, у АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення від 19 серпня 1994 року; 1/2 частини нежитлових приміщень магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що у цілому складається із приміщень, загальною площею 104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року; автомобіль Mittsubishi L 200, реєстраційний номер НОМЕР_17 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_32 від 11 травня 2007 року; легковий автомобіль Mercedes-Benz 350, реєстраційний номер НОМЕР_33 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС НОМЕР_43 , від 15 лютого 2008 року; автомобіль МАЗ 543302 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , від 25 жовтня 2006 року; автомобіль МАЗ 54323, реєстраційний номер НОМЕР_9 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 22 червня 1996 року; автомобіль (напівпричеп) ОДАЗ 9357, 1990 року випуску, шасі № НОМЕР_44 , реєстраційний номер НОМЕР_18 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_35

від 24 квітня 2008 року; автомобіль КАЗ 680В1 , 1983 року випуску, зеленого кольору, шасі № НОМЕР_45 , реєстраційний номер НОМЕР_37 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВЕС 126162 від 24 квітня 2008 року; напівпричеп

МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_10 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОІС 48275 від 06 грудня 1994 року; автомобіль МАЗ 64229, реєстраційний номер НОМЕР_38 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_39 від 11 березня 2010 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вищевказане майно було придбане сторонами у період шлюбу за їх спільні кошти, а тому воно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 і належить їм на праві спільної сумісної власності в рівних частках, у зв`язку з чим сторони мають рівні права відносно нього та відповідно на його розподіл між собою. Зважаючи на принцип розумності та справедливості, принцип рівності прав дружини та чоловіка та рівності часток у майні дружини та чоловіка при його розподілі, суд вирішив розділити спільне майно ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , враховуючи інтереси кожної із сторін, їх варіанти розподілу майна, виділивши кожному у власність житловий будинок із земельною ділянкою, окремі квартири, по 1/2 частині нежитлових приміщень магазину, та розподілити між сторонами, набуті за час шлюбу транспортні засоби.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2015 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2013 року скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя: квартиру

АДРЕСА_12 вартістю 1 400 000 грн; квартиру АДРЕСА_4 вартістю 1 700 000 грн; причіп НЕФАЗ 9334, реєстраційний номер НОМЕР_11 ? 49 567 грн 75 коп.; автомобіль марки МАЗ 543302220 , реєстраційний номер НОМЕР_47 ? 111 707 грн; земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 ? 700 тис. грн; житловий будинок по

АДРЕСА_20 ? 1 687 700 грн, а всього

на суму 5 648 974 грн 75 коп., з якої 1/2 частини - 2 824 487 грн 38 коп.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спільне майно подружжя, а саме: квартиру АДРЕСА_12 , що складається з трьох кімнат, загальною площею 72,77 кв. м, та житловою 40,27 кв. м, ? 1 400 000 грн; квартиру АДРЕСА_4 , що складається з двох кімнат, загальною площею 53,96 кв. м, житловою 30,36 кв. м ? 1 700 000 грн, а всього на суму 3 100 000 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спільне майно подружжя, а саме: причеп НЕФАЗ 9334, реєстраційний номер НОМЕР_11 ? 49 567 грн

75 коп.; автомобіль марки МАЗ 543302220, 2006 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_48 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ? 111 707 грн; земельну ділянку площею 0,10 га, по АДРЕСА_1 ? 700 тис. грн; житловий будинок по АДРЕСА_20 , що складається з: літ. «А1» (0 поверх): сходова клітина площею 12,4 кв. м; кладова ? 19,5 кв. м; більярдна ? 31,6 кв. м;

гараж ? 67,6 кв. м; літ «а» веранда ? 6,7 кв. м; літ «А2» (перший поверх): вітальня площею 30,8 кв. м; бібліотека ? 19 кв. м; сходова клітина -

12,2 кв. м; столова ? 31,5 кв. м; коридор ? 7,2 кв. м; кухня ? 22 кв. м;

санвузол ? 4,9 кв. м; літ «А2» (другий поверх): сходова клітина площею

12,3 кв. м; житлова ? 19,1 кв. м; житлова ? 31,1 кв. м; санвузол ? 3,4 кв. м; житлова ? 16,4 кв. м; вітальня ? 26,8 кв. м; житлова ? 14,8 кв. м; санвузол ? 3,2 кв. м; літ. «А2» (третій поверх): сходова клітина площею 6,7 кв. м; мансарда ? 19,8 кв. м; мансарда ? 14,4 кв. м; мансарда ? 20,2 кв. м;

мансарда ? 13,7 кв. м, всього по будинку 467,3 кв. м, житлової 108,2 кв. м, підсобна ? 359,1 кв. м, загальною вартістю 1 687 700 грн, а всього на

2 548 974 грн 90 коп.

Припинено право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що зареєстровано за ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 08 липня 2015 року касаційні скарги ОСОБА_1 та

ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2015 року скасовано, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2013 року залишено в силі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник

ОСОБА_9 - ОСОБА_10 подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення Малиновського районного суду

м. Одеси від 05 листопада 2013 року в частині виділення в натурі та визнання за ОСОБА_1 права власності на легковий автомобіль Lexus GX470, реєстраційний номер НОМЕР_21 , та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 серпня 2016 року, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про виділ в натурі та визнання за ним права власності на автомобіль Lexus GX470, реєстраційний номер НОМЕР_21 , скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову

ОСОБА_1 в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив його до суду апеляційної інстанції та просив змінити в частині, а саме: виключити з переліку майна, що є спільною сумісною власністю

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: нежитлові приміщення магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що в цілому складається з приміщень загальною площею

104,4 кв. м, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2008 року; земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , та зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2004 року; житловий будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га в

АДРЕСА_1 ; житловий будинок у АДРЕСА_1 , право власності на який відповідно до свідоцтва про право власності від 06 липня 2010 року серія НОМЕР_49 932839 належить

ОСОБА_2 , право власності на яке зареєстроване 06 липня 2010 року; житловий будинок у АДРЕСА_16 , право власності на який оформлено за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 1995 року; земельна ділянка у

АДРЕСА_16 , право власності на яку набуто ОСОБА_2 , 26 липня 2013 року , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_50 , право власності на яке зареєстроване 26 липня 2013 року згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Визнати зазначене майно особистою приватною власністю ОСОБА_2 .

Крім того, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси

від 05 листопада 2013 року подана апеляційна скарга ОСОБА_4 , в якій останній просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині виділення в натурі та визнання за ОСОБА_1 права власності на легковий автомобіль Lexus RX300, реєстраційний номер НОМЕР_19 , та у цій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2013 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, зважаючи на принципи розумності та справедливості, принцип рівності прав дружини та чоловіка та рівності часток у майні дружини та чоловіка при його розподілі, суд першої інстанції вірно вирішив розділити спільне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи інтереси кожної із сторін, їх варіанти розподілу майна, виділивши кожному у власність житловий будинок із земельною ділянкою, окремі квартири, по 1/2 нежитлових приміщень магазину, та розподілити між сторонами подружжя набуті за час шлюбу транспортні засоби.

З розписок, наданих ОСОБА_3 , вбачається, що між останнім та ОСОБА_2 виникли правовідносини з приводу договору позики, предметом якої є грошові кошти. Ці правовідносини не стосуються нерухомого майна, оскільки відповідно до частини першої

статті 1046 ЦК України позичальник, який отримав в борг грошові кошти, зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Як вбачається із наданих 09 жовтня 2018 року у судовому засіданні Апеляційного суду Одеської області пояснень представника ОСОБА_2 , його довірителька заперечує проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо виключення з переліку спільного сумісного майна подружжя частини нерухомого майна, та визнання цього майна особистою приватною власністю позивачки, оскільки ОСОБА_2 має намір здійснити повернення грошових коштів ОСОБА_3 , отриманих від останнього на підставі розписок від 21 листопада 2007 року та від 21 січня 2008 року. Таким чином, спір з приводу повернення позики може бути вирішений в судовому порядку шляхом звернення ОСОБА_3 до суду із відповідними вимогами.

Крім того, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині виділення в натурі та визнання за ОСОБА_1 права власності на легковий автомобіль Lexus RX300, реєстраційний номер НОМЕР_19 , оскільки станом на день постановлення оскаржуваного рішення Малиновським районним судом

м. Одеси від 05 листопада 2013 року, власником вказаного автомобіля був ОСОБА_11 , який участі у справі не приймав та рішення суду не оскаржував Таким чином, оскільки на момент постановлення рішення судом першої інстанції легковий автомобіль Lexus RX300, реєстраційний номер НОМЕР_19 , ОСОБА_4 не належав, колегія суддів дійшла висновку про відсутність факту порушення законних прав та інтересів останнього оскаржуваним рішенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без задоволення його апеляційної скарги та передати справу в цій частині на новий апеляційний розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна, набутого під час шлюбу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що 24 січня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів у розмірі 250 000 доларів США на реконструкцію житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 , а також на добудову будинку, розташованого на АДРЕСА_20 . 21 січня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів у розмірі 55 000 доларів США на реконструкцію квартир АДРЕСА_2 . Грошові кошти за вказаними договорами повернуті не були, тому відповідно до їх умов вказане майно має бути переоформлене на заявника. Зазначене нерухоме майно було оформлено після реконструкції на

ОСОБА_2 та є її особистою власністю відповідно до вимог статей 57, 60 СК України.

Відповідач була обізнана про укладення договорів позики, але не повідомила про них суд, що позбавило його законного права на отримання права власності на вказане нерухоме майно в результаті неповернення боргу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_3 , у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в шлюбі, зареєстрованому

05 квітня 1986 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану

м. Одеси, що підтверджується копією свідоцтва про одруження.

Від шлюбу у сторін є двоє повнолітніх дітей: ОСОБА_5 , 1986 року народження та ОСОБА_6 ,1992 року народження.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада

2009 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний.

18 листопада 2009 року розірвання вказаного шлюбу було зареєстроване у Першому Малиновському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що був зроблений запис в Книзі реєстрації розірвань шлюбів за № 419.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період шлюбу придбали наступне майно: земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 700 000 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2004 року, державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 082600 від 11 листопада 2004 року та дублікату державного акта на право власності на земельну ділянку серії

ЯЯ № 460183 від 23 грудня 2010 року; дачний будинок з господарчими спорудами, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га в

АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 липня 2010 року.

Протягом 2004-2009 років подружжя ОСОБА_7 на земельній ділянці площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві власності, розпочали зведення житлового будинку з господарчими спорудами, який був фактично закінчений будівництвом наприкінці 2009 року.

06 липня 2010 року Таїровською селищною радою на підставі Сертифікату відповідності будівельним нормам від 27 травня 2010 року на ім`я

ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на дачний будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1

(а. с. 31, т. 2).

У період шлюбу ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу

від 08 серпня 1995 року, придбала житловий будинок у

АДРЕСА_16 , вартістю 2 000 000 грн (а. с. 263-264, т. 7).

Рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 359 від 20 грудня 2000 року ОСОБА_2 було передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,104 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), що розташована за адресою:

АДРЕСА_25 , вартістю 1 110 000 грн.

На підставі вказаного рішення, на ім`я ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності на землю від 23 вересня 2001 року

серії ІІІ-ОД № 002932, на підставі якого було зареєстроване право власності ОСОБА_2 (а. с. 26, 27, т. 2, а. с. 112, т. 4).

На ім`я ОСОБА_2 було видано дублікат договору купівлі-продажу

від 08 серпня 1995 року (а. с. 263-264, т. 7).

30 червня 1995 року на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу нерухомого майна № Н/95-0148 від 30 червня 1995 року придбала квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 850 000 грн (а. с. 87-88, т. 4).

04 липня 1995 року ОСОБА_2 на Одеській універсальній товарній біржі «Центр», за договором купівлі-продажу нерухомого майна № Н/95-0162

від 04 липня 1995 року придбала квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 85-86, т. 4).

25 квітня 2008 року виконавчий комітет Одеської міської ради на підставі рішень виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів № 216 від 14 березня 1996 року та за № 665 від 08 червня 1996 року, замість договорів купівлі-продажу № Н/95-0162 від 04 липня 1995 року та

№ Н/95-0148 від 01 серпня 1995 року, зареєстрованих на Одеській універсальній товарній біржі «Центр», видав ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_11 , а в наступному - дублікат свідоцтва про право власності від 12 квітня 2012 року НОМЕР_51 (а. с. 217, т. 4).

Право власності ОСОБА_2 на квартири під АДРЕСА_2 було зареєстроване 01 серпня 1995 року у

КП «ОМБТІ та РОН» (а. с. 79в, т. 4).

Право власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення магазину по

АДРЕСА_11 було зареєстроване на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 12 квітня 2012 року НОМЕР_51, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав (а. с. 217, т. 4).

Крім того, в період шлюбу сторони також придбали: кооперативну квартиру АДРЕСА_12 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі реєстраційного посвідчення від 19 серпня 1994 року, вартістю 500 000 грн (а. с. 19-21, т. 2); кооперативну квартиру АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення від 19 серпня 1994 року, вартістю 340 000 грн

(а. с. 22-23, т. 2, а. с. 216, т. 3).

Квартири під АДРЕСА_4 були передані у власність сторін кооперативом «Надра» на підставі актів прийому-передачі від 15 серпня 1994 року, та видані реєстраційні посвідчення від 19 серпня 1994 року (а. с. 82-84, 96, т. 4).

Право власності ОСОБА_1 на квартиру

АДРЕСА_12 та право власності ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_4 було зареєстроване у КП «ОМБТІ та РОН» (а. с. 79в, 79г, т. 4).

За час шлюбу, згідно отриманої інформації з УДАІ ГУМВС України в Одеській області, сторони також придбали транспортні засоби, а саме: автомобіль

МАЗ 54323, реєстраційний номер НОМЕР_9 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 22 червня 1996 року, вартістю

50 000 грн, напівпричеп МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_10 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОІС 48275 від 06 грудня 1994 року, вартістю 90 000 грн, напівпричеп МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_4 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5

від 05 липня 2006 року, вартістю 184 000 грн, причеп НЕФАЗ 9334, реєстраційний номер НОМЕР_11 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 25 жовтня 2006 року, вартістю 30 000 грн, автомобіль Mittsubishi L200, реєстраційний номер НОМЕР_17 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_32 від 11 травня 2007 року, вартістю

280 000 грн, автомобіль МАЗ 543302-220, реєстраційний номер НОМЕР_27 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 вересня 2007 року, вартістю 250 000 грн, напівпричеп МАЗ 437041-268, реєстраційний номер НОМЕР_28 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_29

від 20 липня 2007 року, вартістю 250 000 грн, автомобіль (напівпричеп)

ОДАЗ 9357, реєстраційний номер НОМЕР_18 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_35 від 24 квітня 2008 року, вартістю

64 000 грн, автомобіль КАЗ 680 В1 , реєстраційний номер НОМЕР_37 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВЕС 126162 від 24 квітня 2008 року, вартістю 40 000 грн, автомобіль МАЗ 543302 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3

від 25 жовтня 2006 року, вартістю 200 000 грн, автомобіль МАЗ 64229, реєстраційний номер НОМЕР_38 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_39 від 11 березня 2010 року, вартістю 95 000 грн (знятий з обліку), автомобіль Lexus GX470, реєстраційний номер НОМЕР_8 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20 січня 2007 року вартістю 120 000 грн, автомобіль Lexus LX570, реєстраційний номер НОМЕР_23 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24 від 20 жовтня 2009 року, вартістю

950 000 грн (знятий з обліку), автомобіль ТАТА LPT613/49, реєстраційний номер НОМЕР_25 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26

від 14 березня 2007 року, вартістю 100 000 грн, автомобіль Lexus RX300 , реєстраційний номер НОМЕР_19 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 від 22 жовтня 2009 року вартістю 280 000 грн (знятий з обліку), легковий автомобіль Mercedes-Benz 350, реєстраційний номер НОМЕР_33 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_34 від 15 лютого 2008 року, вартістю 96 000 грн (знятий з обліку); автомобіль МАЗ 93866, реєстраційний номер НОМЕР_30 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_31 від 05 лютого 2009 року, вартістю 100 000 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право колишнього подружжя на частку у спільному майні зберігається незалежно від припинення шлюбу (стаття 68 СК України). У випадку порушення цього права особа має право на його захист.

Відповідно до статті 23 КпШС (чинного на час придбання подружжям майна), під час укладення угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

З огляду на викладене, зазначення в договорі купівлі-продажу покупцем одного з подружжя не може означати, що придбане за такою угодою майно належить лише цій особі та що цим договором не посвідчується право власності на зазначене майно іншого з подружжя.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно статті 60, частини першої статті 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до роз`яснень у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, частина третя статті 368 ЦК), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Пунктом 30 вказаної вище Постанови передбачено, що рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідністю взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 63, частиною першою статті 65 СК України.

У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до частини другої статті 70 ЦК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що сторони не дбали про матеріальне забезпечення сім`ї, приховували, знищували чи пошкодили спільне майно, витрачали його на шкоду інтересам сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тому дружина та чоловік, незалежно від припинення шлюбу, мають рівні права та обов`язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна.

Відповідно до статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Зважаючи на принципи розумності та справедливості, принцип рівності прав дружини та чоловіка та рівності часток у майні дружини та чоловіка при його розподілі, суди дійшли обґрунтованого висновку про поділ спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи інтереси кожної із сторін, їх варіанти розподілу майна, виділивши кожному у власність житловий будинок із земельною ділянкою, окремі квартири, по 1/2 нежитлових приміщень магазину, та розподілити між сторонами подружжя набуті за час шлюбу транспортні засоби.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що з розписок, наданих ОСОБА_3 вбачається, що між останнім та ОСОБА_2 виникли правовідносини з приводу договору позики, предметом якої є грошові кошти. Ці правовідносини не стосуються нерухомого майна, оскільки відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України позичальник, який отримав у борг грошові кошти, зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Таким чином, спір з приводу повернення позики може бути вирішений в судовому порядку шляхом звернення

ОСОБА_3 до суду із відповідними вимогами.

Доводи касаційної інстанції не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у судових рішеннях, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович