Постанова

Іменем України

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 953/11632/21

провадження № 61-9313св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду міста Харкова від 31 березня 2023 року в складі судді Лисиченко С. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення правовідносин та обтяження речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Київського апеляційного суду міста Харкова від 31 березня 2023 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, закрито провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наявності рішення суду в справі № 640/20117/17, що набрало законної сили, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду міста Харкова від 31 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що підстави позову в цій справі не тотожні до підстав позову в справі № 640/20117/17, оскільки обставина щодо наявності в нього оригіналу розписки від 23 листопада 2017 року не була зазначена підставою позову в справі № 640/20117/17.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

23 серпня 2023 року справа № 953/11632/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив припинити правовідносини за укладеними між ними 23 листопада 2007 року договором позики та договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а також припинити обтяження речових прав - заборону відчуження належного йому будинку АДРЕСА_1 , накладену на підставі договору іпотеки від 23 листопада 2017 року, з підстави, передбаченої статтею 599 ЦК України.

Свої вимоги мотивував тим, що він належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики від 23 листопада 2007 року та своєчасно повернув відповідачу взяті в борг кошти, на підтвердження чого 01 жовтня 2010 року відповідач надіслав йому цінним листом оригінал розписки, який він зберігає до цього часу.

Водночас установлено, що ОСОБА_1 уже звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення правовідносин за спірними договорами та звільнення майна з-під заборони відчуження на підставі статті 559 ЦК України, у задоволенні якого рішенням Київського районного суду міста Харкова від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року, у справі № 640/20117/17 відмовлено за недоведеністю.

Як убачається з судових рішень, свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що зобов`язання за договором позики від 23 листопада 2007 року він виконав ще в 2009 році.

Отже, сторони, предмет і підстави двох позовів є тотожними, оскільки позовні вимоги стосуються припинення правовідносин за одними й тими ж договорами та з тієї ж самої підстави - повернення позивачем ще в 2009-2010 роках суми позики.

При цьому долучення ОСОБА_1 до цього позову додаткового доказу на підтвердження наведеної ним обставини виконання своїх зобов`язань за договором позики, який існував на час розгляду справи № 640/20117/17, не свідчить про пред`явлення ним позову з іншої підстави.

З огляду на викладене, оскільки рішення суду в справі № 640/20117/17, що набрало законної сили, ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду міста Харкова від 31 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко