Постанова

Іменем України

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 445/1142/19

провадження № 61-11555св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: Золочівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_5 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив скасувати арешти з належної йому частини транспортного засобу Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладені у виконавчих провадженнях № НОМЕР_4 від 24 лютого 2016 року, № НОМЕР_5 від 23 січня 2015 року, № НОМЕР_6 від 17 березня 2015 року, № НОМЕР_7 від 29 травня 2015 року, № НОМЕР_8 від 30 липня 2015 року, № НОМЕР_9 від 17 січня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 22 січня 2015 року з метою забезпечення позову в справі про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 накладено арешт на транспортний засіб Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

08 червня 2017 року Золочівський районний суд Львівської області постановив ухвалу, якою задовольнив подання державного виконавця щодо визначення частки боржника ОСОБА_5 у спільній сумісній власності подружжя та, зокрема визначив, що його частка в транспортному засобі Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить .

У рахунок погашення боргу ОСОБА_5 належну їй частку цього транспортного засобу передано ОСОБА_2 .

Таким чином, на цей час власниками спірного транспортного засобу є він та відповідач ОСОБА_2 .

Вважав, що на його майно безпідставно накладено арешти, чим порушені його права щодо розпорядження своєю власністю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Скасовано арешти з частини транспортного засобу Mersedes-Benz, модель 350D, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , накладені постановами заступника начальника відділу державної виконавчої служби Золочівського РУЮ від 24 лютого 2016 року у ВП № НОМЕР_4, від 23 січня 2015 року у ВП № НОМЕР_5, від 17 березня 2015 року у ВП № НОМЕР_6 та від 29 травня 2015 року у ВП № НОМЕР_7. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачу та відповідачу ОСОБА_2 в частках по кожному належить на праві власності транспортний засіб Mersedes-Benz. Позивач не є божником у виконавчому провадженні, а накладені арешти на належну йому частку транспортного засобу обмежують його в здійсненні права власності, тому наявні підстави для їх скасування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року рішення Золочівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2020 року в частині скасування арешту з частини транспортного засобу Mersedes-Benz, накладеного постановою від 23 січня 2015 року у ВП № НОМЕР_5, скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Виключено з мотивувальної частини рішення абзац, який починається словами «Суд також відхиляє твердження представника відповідача …» та закінчуються словами «…такий належить йому на праві спільної сумісної власності».

У решті рішення суду залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Підставою касаційного оскарження судового рішення зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 922/1334/17, від 02 жовтня 2018 року в справі № 916/3108/17, від 05 березня 2019 року в справі № 903/206/18, від 22 квітня 2019 року в справі № 661/624/16-ц, від 30 вересня 2019 року в справі № 908/1532/18, від 16 жовтня 2019 року в справі № 520/5753/16-ц, від 08 червня 2021 року в справі № 913/567/19 (913/176/20), від 18 жовтня 2021 року в справі № 607/2394/20.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що наявність арешту на належну йому частину транспортного засобу позбавляє його можливості в повному обсязі розпоряджатися своїм майном, тому вимога про зняття арешту з цього майна ґрунтується на законі.

Постанова апеляційного суду оскаржується заявником в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про скасування арешту з майна, накладеного у ВП № НОМЕР_5. В іншій частині позовних вимог постанова не оскаржується та відповідно в касаційному порядку не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

07 лютого 2023 року справа № 445/1142/19 надійшла до Верховного Суду.

Відповідач ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_7 подав до Верховного Суду клопотання про безпосередню участь сторони у розгляді справи.

Враховуючи положення статті 7, частини першої статті 401 ЦПК України, оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 є власником транспортного засобу Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 22 січня 2015 року в справі № 445/80/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення боргу вжито заходів забезпечення позову. Зокрема, накладено арешт на транспортний засіб Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою заступника начальника ВДВС Золочівського РУЮ від 23 січня 2015 року у ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання цієї ухвали суду накладено арешт на транспортний засіб Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 08 червня 2017 року задоволено подання державного виконавця про визначення частки майна боржника. Визначено, що частка ОСОБА_5 у майні, яким вона володіє спільно з ОСОБА_1 , зокрема в транспортному засобі Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить .

На підставі постанови Золочівського районного відділу ВС ГТУЮ у Львівській області від 12 червня 2018 року та акта державного виконавця про передачу майна стягувачу від 12 червня 2018 року в рахунок погашення боргу ОСОБА_5 за виконавчим листом № 445/80/15-ц від 12 травня 2016 року ОСОБА_2 передано у власність частину транспортного засобу Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яку оцінено за ціною третіх електронних торгів у 212 287,50 грн, що належить ОСОБА_5 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Тобто, якщо втрачається цільове призначення речі, то вона є неподільною. Прикладом неподільних речей є транспортні засоби, побутова техніка тощо.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі.

Можливість для одного із співвласників в спільній сумісній власності вимагати зняття арешту з неподільної речі в цілому чи зняття арешту із частки в спільній сумісній власності не передбачена. Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації.

Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року в справі № 725/7187/19.

Установлено, що транспортний засіб Mersedes-Benz, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві спільної власності позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 (по частині кожному).

Враховуючи викладене, оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, а позивач не є його одноосібним власником, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про скасування арешту з частки в майні, оскільки така вимога не є належним способом захисту.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.

Доводикасаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про скасування арешту з частки в майні залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко