Постанова

Іменем України

18 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 1-14/11

Провадження № 51-9307 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

Головуючого Могильного О.П.,

суддів Марчука О.П., Матієк Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Слободян О.М.,

прокурора Кравченко Є.С.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Огорілка Ю.В. (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 05 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2018 року.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 22 червня 2011 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати керівні посади в громадських організаціях строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та відповідно до ст.76 КК України його зобов`язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої системи.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 березня 2012 року вирок суду змінено, зазначено, що покладені на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, контролює кримінально-виконавча інспекція та вважати ОСОБА_1 позбавленим права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в громадських організаціях строком на 2 роки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2013 року вищезазначені судові рішення щодо ОСОБА_1 змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.364-1 КК України (в ред. від 07.04.2011 року) і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 6800 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в громадських організаціях строком на 2 роки. Зазначено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.3 ст.190 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в громадських організаціях строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов`язки, передбачені п.п.3, 4 ст.76 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 05 грудня 2017 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 22 червня 2011 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2018 року зазначену ухвалу місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень і просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що судові рішення є незаконними, прийняті з порушенням вимог матеріального та кримінального процесуального закону. Зазначає, що місцевий суд за його клопотанням, яке було задоволено, не допитав важливого свідка ОСОБА_2 , який з`явився у судове засідання. Також вказує на те, що судові дебати проведено за його відсутності, в зв`язку з відмовою судді допитати зазначеного свідка, і тому в зв`язку з погіршенням стану здоров`я він покинув зал судового засідання, чим було порушено його права. Вважає, що ці порушення є істотними та є підставою для скасування судових рішень. Апеляційний суд на ці доводи не дав належної відповіді.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 і його захисник Огорілко Ю.В. касаційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.

Прокурор Кравченко Є.С. вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з ухвалою місцевого суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями у якій наводячи відповідні доводи щодо незаконності ухвали про залишення його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, просив її скасувати та задовольнити його заяву в повному обсязі. При цьому зазначав, що суд позбавив його довіри на чесне справедливе правосуддя в оспорюванні фактів за нововиявленими обставинами, та на те, що слідчим Червоноградської поліції під час проведення досудового слідства незаконно збирались і фальсифікувались докази. Крім того, ОСОБА_1 вказував на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки не було допитано свідка ОСОБА_3 , який з`явився у судове засідання, чим було порушено його право на повний судовий розгляд. Крім цього, зазначав про те, що у зв`язку з не допитом свідка, він не мав можливості виступити у судових дебатах, чим порушено його права.

Розглядаючи апеляційну скаргу та залишаючи її без задоволення, апеляційний суд усупереч вимогам статей 370, 419 КПК України належним чином не зазначив мотивовані підстави прийнятого рішення та не перевірив і не спростував доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Так, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки належним чином не перевірено твердження ОСОБА_1 щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, а саме, що судом першої інстанції не допитано важливого свідка ОСОБА_3 , який з`явивсяу судове засідання та, що ОСОБА_1 у зв`язку з цим покинув зал судового засідання і не мав можливості виступити у судових дебатах.

Апеляційний суд наведені вище доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині належним чином не перевірив і не спростував, внаслідок чого істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, є постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді суду належить перевірити доводи апеляційної скарги, дати їй та рішенню суду першої інстанції належну оцінку, а також з урахуванням усіх обставин постановити законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2018 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Могильний О.П. Марчук Т.В. Матієк