Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 01.01.2020 року у справі №19/49-10 Ухвала КГС ВП від 01.01.2020 року у справі №19/49-...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 19/49-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

ОСОБА_1: ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_6: Ломака Ю. М.,

арбітражного керуючого Чупруна Є. В.: Авраменко О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019

у складі колегії суддів: Доманської М. Л. - головуючої, Верховця А. А., Остапенка О. М.

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019

у складі судді Спиридонової Н. О.

у справі за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

до Фермерського господарства "Садко Р. І."

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

1. У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа № 19/49-10 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6) до Фермерського господарства "Садко Р. І." (далі - ФГ "Садко Р. І.", боржник) про банкрутство.

2. Постановою Господарського суду Сумської області від 28.04.2011 у справі № 19/49-10 ФГ "Садко Р. І." визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Чупруна Є. В.; вирішено інші процедурні питання.

3. 27.10.2014 ліквідатор ФГ "Садко Р. І." арбітражний керуючий Чупрун Є. В. звернувся до Господарського суду Сумської області у межах справи про банкрутство № 19/49-10 з заявою від 16.10.2014 № 02-01/19/49-10/1303 про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування до нього від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, укладених між ФГ " Садко Р. І. " та ОСОБА_1

4. В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор ФГ "Садко Р. І." арбітражний керуючий Чупрун Є. В. зазначає, що боржник передав ОСОБА_1 майно в рахунок виконання грошових вимог у період, коли сума вимог кредиторів до ФГ "Садко Р. І." перевищувала вартість майна боржника, і через виконання зобов`язання перед ОСОБА_1 до порушення справи про банкрутство ФГ "Садко Р. І." стало неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало повністю неможливим. Крім того, на думку ліквідатора, договір купівлі-продажу від 26.12.2009 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що є підставою для визнання його недійсним.

5. 20.11.2014 до Господарського суду Сумської області надійшла заява ліквідатора боржника арбітражного керуючого Чупруна Є. В. від 16.10.2014 № 02-01/19/49-10/356 про зміну підстав визнання договорів недійсними за заявою від 16.10.2014р. № 02-01/19/49-10/1303 в якій ліквідатор, посилаючись на положення частини одинадцятої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство), зазначає, що угоди, укладені ФГ " Садко Р. І. " з ОСОБА_1 надали перевагу одному кредитору перед іншими.

6. Згодом, 09.12.2014, ліквідатором боржника арбітражним керуючим Чупруном Є. В. до Господарського суду Сумської області було подано додаткові обґрунтування до заяви про визнання недійсними угод від 08.12.2014 № 02-01/19/49-10/1396, в яких, окрім доводів наведених в заяві про зміну підстав, в обґрунтування заявлених вимог, посилаючись на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ліквідатор зазначає, що оспорюваний договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування до нього від 26.12.2009 та угода про залік зустрічних грошових не вимог від 22.01.2010 не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

7. 15.07.2008 між ОСОБА_1 (сторона-1, далі - ОСОБА_1 ) та ФГ "Садко Р. І. " (сторона-2) укладено договір про сумісну діяльність від 15.07.2008, за умовами якого сторони домовилися про організацію сумісної діяльності у сфері сільського господарства з метою досягнення наступних господарських та комерційних цілей: придбання зернозбирального комбайну CASE IH 2388 вартістю 1 170 000,00 грн; придбання жатки CASE 7,6 м. вартістю 25 005,00 грн, після придбання техніки вказаної у п. п. 1.1.1 та п. 1.1.2 надавати послуги по збиранню зернових культур.

8. 15.07.2008 на підставі укладеного між цими ж сторонами договору зворотної фінансової допомоги від 15.07.2008 № 15/07/08 ОСОБА_1 надано ФГ " Садко Р. І ." позику у розмірі 960 350,00 грн строком на 360 днів для купівлі зернозбирального комбайну CASE IH 2388.

9. 25.12.2009 ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовною заявою про стягнення з ФГ " Садко Р. І. " грошових коштів у сумі 1 221 767 грн зазначивши, що між ним і ФГ " Садко Р. І. ", 15.07.2008, були укладені договори зворотної фінансової допомоги та сумісної діяльності у сфері сільського господарства, в тому числі придбання комбайна CАSE 2388 на виконання яких ОСОБА_1 перерахував ФГ " Садко Р. І. " 960 350 грн фінансової допомоги та здійснив платежі в рахунок погашення кредитних коштів, взятих відповідачем в КБ "Приватбанк" у розмірі 261 417 грн.

10. Ухвалою суду від 28.12.2009 за вказаним позовом відкрито провадження у справі та винесено ухвалу про забезпечення позову на підставі заяви ОСОБА_1 про накладення арешту на зернозбиральний комбайн CАSE АF 2388, зобов`язано СФ ДП "Держінформюст" внести відомості про комбайн в реєстр обтяжень, зобов`язано відповідний відділ державної виконавчої служби за місцем знаходження комбайну накласти арешт на вищезазначений комбайн та забезпечити його зберігання, заборонено відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню комбайну до вирішення справи по суті в суді.

11. На підставі вказаної ухвали суду від 28.12.2009 реєстратором 05.01.2010 внесено відомості про заборону відчуження комбайну зернозбирального CАSE.

12. Крім того, судами встановлено, що 26.12.2009 між ФГ " Садко Р. І. " в особі голови Фермерського господарства ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну та устаткування до нього, відповідно до пункту 1 якого продавець передає оплатно, на умовах даного договору, у власність покупця належний йому зернозбиральний комбайн Case 2388, рік випуску 2008, заводський номер НОМЕР_1 ; устаткування до зернозбирального комбайну; жатку зернову Case серія НОМЕР_14, теліжку для жатки Case (далі - комбайн з устаткуванням).

13. Відповідно до пункту 1.4 Договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну вартість комбайну з устаткуванням становить 1 221 765,00 грн.

14. На підставі акту приймання-передачі від 27.12.2009 ФГ " Садко Р. І ." передало ОСОБА_1 зернозбиральний комбайн САSЕ 2388 , а також устаткування до нього.

15. Також судами встановлено, що постановою відділу ВДВС Сумського районного управління юстиції від 29.12.2009 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Сумської області від 20.10.2019 у справі № 3/130-09 про стягнення з ФГ "Садко Р. І." на користь ТОВ "Ойлтрейд-Союз" 112 094,04 грн накладено арешт на все майно боржника, про що того ж дня внесено відповідний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Чинність цього арешту припинена постановою про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2012.

16. Відповідно до акту опису й арешту майна вказаного відділу ДВС від 11.03.2010 при примусовому виконанні вищезгаданого наказу суду від 20.10.2019 у справі № 3/130-09 та наказу Господарського суду Сумської області від 18.01.2010 у справі № 10/274-09 про стягнення з ФГ "Садко Р. І. " на користь ПП ОСОБА_6 284 665,53 грн у АДРЕСА_1 було описано та накладено арешт на комбайн зернозбиральний CАSE 2388, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6.

17. 22.01.2010 між ФГ " Садко Р. І. " та ОСОБА_1 укладено угоду про залік зустрічних грошових вимог, відповідно до положень якої зобов`язання ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 26.12.2009 були припинені повністю у рахунок погашення заборгованості ФГ " Садко Р. І ." за кредитним договором та договором про сумісну діяльність.

18. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.01.2010 у справі № 2-2227/10 визнано мирову угоду між ОСОБА_1 та ФГ " Садко Р. І. " про стягнення заборгованості в сумі 1 221 767 грн за якою: ФГ " Садко Р. І. " визнає позовні вимоги ОСОБА_1 до нього про стягнення заборгованості в сумі 1 221 767 грн. В рахунок погашення вищезазначеної заборгованості ФГ "Садко Р. І . в особі ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 не пізніше 2-х днів з дня набрання чинності рішення суду про затвердження мирової угоди в рахунок погашення вищевказаної заборгованості комбайн САSЕ АF 2388 серія НОМЕР_4 , жатку зернову САSЕ серія НОМЕР_5 , теліжку до жатки САSЕ (майно) та відповідні реєстраційні та технічні документи на вищезазначене майно, яке належить ОСОБА_2 на праві власності.

19. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10.04.2014 у справі № 2-2227/10 ухвалу Ковпаківського райсуду м. Сум про закриття справи у зв`язку з визнанням мирової угоди у справі №2-2227/10 від 22.01.2010 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Ковпаківського райсуду м. Сум.

20. У подальшому вказана цивільна справа була передана за підсудністю до Сумського районного суду Сумської області, під час розгляду яким 29.05.2014 ОСОБА_1 змінив предмет позову на визнання права власності на комбайн, яке зареєстровано за ним на підставі ухвали від 22.01.2010.

21. Рішенням Сумського районного суду від 19.06.2015 у справі № 587/1172/14-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФГ " Садко Р. І ." про визнання права власності на майно з огляду на його безпідставність, оскільки не встановлено порушень прав позивача.

22. Також судами з`ясовано, що комбайн CАSE АF 2388 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , заводський номер двигуна НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_8 , дата видачі 31.07.2008, видане ІДТН Сумського району, був предметом договору застави автотранспорту від 04.08.2008, укладеним між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ФГ " Садко Р. І. " в забезпечення кредитного договору на суму 387 тис. грн. Однак 21.12.2009 банк повідомив Сумській ІДТН, що ФГ " Садко Р. І ." за кредитним договором розрахувалось повністю, в заставі перебував комбайн CАSE 2388 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_9 .

23. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що виникнення у ФГ " Садко Р. І. " перед ОСОБА_1 зобов`язання на підставі договору про зворотну фінансову допомогу № 15/07/08 від 15.07.2008 та з підстав погашення ОСОБА_1 боргу ФГ "Садко Р. І." перед ПАТ КБ "Приват Банк". Зокрема, 960 350,00 грн за договором про фінансову допомогу та 261 417,00 грн - суми сплачені ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу ФГ "Садко Р. І." перед ПАТ КБ "Приват Банк" за кредитним договором, який укладено між ФГ "Садко Р. І. " та ПАТ КБ "Приват Банк".

24. Факт отримання ФГ "Садко Р. І." коштів від ОСОБА_1 за договором про зворотну фінансову допомогу у розмірі 960 350,00 грн підтверджується банківською квитанцією на внесення готівкових коштів від 15.07.2008 на суму 630 000,00 грн та прибутковим касовим ордером ФГ " Садко Р. І. " № 20 від 01.08.2008 на суму 330 350,00 грн. Факт виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань ФГ " Садко Р. І. " по поверненню кредиту та оплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором підтверджується: на суму 39 831,16 грн - квитанцією на внесення коштів від 17.08.2009; на суму 51 529,40 грн - квитанцією на внесення коштів від 20.10.2009; на суму 51 289,00 грн - платіжним дорученням № 1463745888 від 15.12.2009; на суму 118 767,44 грн - квитанцією на внесення коштів від 21.12.2009.

25. Як зазначено судами попередніх інстанцій з матеріалів справи вбачається, що зернозбиральний комбайн CАSE 2388 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_10 був зареєстрований 31.07.2008 за ФГ "Садко Р. І. ".

26. 16.03.2010 інспекція державного технічного нагляду Сумської обласної державної адміністрації, розглянувши клопотання ФГ "Садко Р. І." ОСОБА_2 щодо зняття з обліку зареєстрованого за фермерським господарством зернозбирального комбайну, зазначила, що провести вказані дії не має можливості, оскільки в зв`язку з розслідуванням кримінальної справи № 09800073 інспекції заборонено проводити будь-які дії з комбайном, а також постановами ВДВС Сумського районного управління юстиції від 29.12.20009 та 26.01.2010 накладено арешт на все майно, що належить ФГ "Садко Р. І.". Тому інспекція повідомила, що не може виконати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.01.2010, яка була надана 16.03.2010.

27. Відповідно до відповідей інспекції державного технічного нагляду Сумської обласної державної адміністрації на запити арбітражного керуючого Чупруна Є. В. від 19.08.2010 та 20.02.2012 за ФГ "Садко Р. І. " зареєстровано комбайн зернозбиральний CАSE 2388 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_11 , дата видачі 11.08.2009, номерний знак НОМЕР_9 .

28. 04.09.2013 Державна інспекція сільського господарства в Сумській області на запит арбітражного керуючого Чупруна Є.В. повідомила, що зернозбиральний комбайн CАSE 2388 ФГ " Садко Р. І. " знятий з обліку згідно рішення суду 23.10.2012. Надати копії документів, що стали підставою для виконання вищезгаданих дій, не має можливості у зв`язку з ліквідацією інспекції Держтехнагляду облдержадміністрації. Станом на той час машина зареєстрована за мешканцем м. Суми ОСОБА_1 : реєстраційний документ НОМЕР_12 від 29.10.2012, номерний знак НОМЕР_13 .

29. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_12 , що видане 29.10.2012 ІДТН Сумської ОДА, власником комбайну зернозбирального з реєстраційним номером НОМЕР_13 CАSE 2388 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_7 , з об`ємом двигуна 8300 см. куб., масою 9800 кг є ОСОБА_1

30. Також судами попередніх інстанцій з`ясовано, що 08.09.2009 прокуратурою Сумської області було порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. 29.09.2009 вказана постанова була скасована в частині порушення справи стосовно ОСОБА_6 та порушено кримінальну справу за фактом злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.

31. 23.08.2011 постановою слідчого СВ Сумського РВ ГУМВС України в Сумській області закрито матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по факту вчинення ним розтрати майна ФГ " Садко Р. І. ", а саме: зернозбирального комбайну CАSE АF 2388 шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, передбаченої частиною п`ятою статті 191 КК України.

32. Як вказано судами попередніх інстанцій зі змісту цієї постанови слідчого вбачається, між ФГ " Садко Р. І. " та ОСОБА_1 з 2008 року виникли відносини щодо спільної діяльності, надання фермерському господарству зворотної фінансової допомоги, в т.ч. щодо погашення кредитних зобов`язань останнього. За кошти, отримані від ОСОБА_1 та частково як кредит від ЗАТ КБ "Приватбанк", ФГ " Садко Р. І. " придбало згаданий зернозбиральний комбайн та зернозбиральну жатку з візком, який було зареєстровано за господарством. Однак попри ці відносини з ОСОБА_1 голова ФГ " Садко Р. І. " ОСОБА_2 передав комбайн ОСОБА_6 з метою погашення боргу, який мав перед ним. І тому, як зазначено вище, ОСОБА_6 транспортував цей комбайн до с. Лебедин Шполянського району Черкаської області.

33. Також судами вказано, що із постанови вбачається, що власником зернозбирального комбайну CАSE АF 2388 та зернозбиральної жатки CАSE 1020 з візком є ФГ "Садко Р. І.", а факт надання частини коштів на придбання комбайну ОСОБА_1 не змінює власника майна і не створює правових підстав для визнання права власності на це майно за іншими особами, в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст.191 КК України, а виниклі правовідносини носять характер цивільно-правових, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства. Крім того, потерпілий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої відносини врегулювали саме в порядку цивільного судочинства, звернувшись до Ковпаківського районного суду м. Суми і уклавши в ході розгляду справи мирову угоду, тобто вирішили спір в порядку цивільного судочинства.

34. Окрім наведено, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2010 за заявою ФОП ОСОБА_6 порушено провадження у справі № 19/49-10 про банкрутство ФГ "Садко Р. І.".

35. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.03.2011 у справі № 19/49-10 затверджено реєстр вимог кредиторів до якого включені вимоги кредиторів: Сумська міжрайонна державна податкова інспекція в сумі 2 201,72 грн; ТОВ "Олтрейд-Союз" в сумі 112 219,04 грн; ФОП ОСОБА_6 в сумі 1 281 110,03 грн.

36. Постановою Господарського суду Сумської області від 28.04.2011 у справі № 19/49-10 ФГ "Садко Р. І." визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Чупруна Є. В., який у жовтні 2014 року звернувся до Господарського суду Сумської області в межах справи про банкрутство з заявою з вимогами, які є предметом цього судового розгляду.

37. 19.11.2014 до Господарського суду Сумської області від ОСОБА_1 надійшов відзив б/н від 19.11.2014, в якому останній заявив про застосування позовної давності до вимог ліквідатора про визнання недійними угод.

38. Ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 19/49-10 витребувано у Сумського районного суду Сумської області, для огляду у судовому засіданні, цивільну справу № 587/1172/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Садко" про визнання права власності на майно.

39. На виконання вимог ухвали суду від 09.10.2018 до Господарського суду Сумської області Сумським районним судом Сумської області надіслано матеріали цивільної справи № 587/1172/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Садко" про визнання права власності на майно.

40. У судовому засіданні суду першої інстанції, 06.12.2018, здійснювалось прослуховування фонограми судового засідання за 18.07.2014 у цивільній справі № 587/1172/14-ц за результатом якого зі звукозапису судового засідання 18.07.2014 місцевим господарським судом встановлено про огляд головуючим суддею у справі № 587/1172/14-ц оригіналів спірних договорів у судовому засіданні.

41. Як зазначено апеляційним господарським судом вказане сторонами у судовому засіданні апеляційної інстанції 25.09.2019 не заперечувалось. Разом з тим, судовою колегією також встановлено зі слів присутніх у судовому засіданні апеляційної інстанції представників сторін, що ліквідатором у судовому засіданні 18.07.2014 Сумського районного суду Сумської області також були оглянуті оригінали вказаних спірних договорів, що останній не заперечив.

Короткий зміст рішень суду, ухвалених під час попереднього розгляду справи

42. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.01.2015, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 у справі № 19/49-10, у задоволенні заяви від 16.10.2014 № 02-01/19/49-10/1303 ліквідатора ФГ "Садко Р. І." арбітражного керуючого Чупруна Є. В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну та устаткування, який укладений 26.12.2009 між ФГ " Садко Р. І." та ОСОБА_1 , та угоди про залік зустрічним грошових вимог, укладеної 22.01.2010 між ФГ " Садко Р. І ." та ОСОБА_1 відмовлено.

43. Постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2015 ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.01.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 у справі №19/49-10 скасовано, справу №19/49-10 передано на новий розгляд до Господарського суду Сумської області із вказівкою про не надання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки змісту заяви ліквідатора Чупруна Є. В. про визнання недійсними договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну та устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010 з урахуванням заяви про зміну підстав визнання договорів недійсними, а саме: не з`ясування та не надання правового аналізу підстав згідно з частиною одинадцятою статті 17 Закону про банкрутство та мотивам звернення ліквідатора із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу та угоди про залік зустрічних вимог, з врахуванням заяви про зміну підстав визнання договорів недійсними.

44. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.10.2015 у справі № 19/49-10, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2015, у задоволенні заяви ліквідатора ФГ "Садко Р. І." від 16.10.2014 № 02-01/19/49-10/1303 про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну та устаткування від 26.12.2009 року і угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010 відмовлено.

45. Постановою Вищого господарського суду від 12.04.2016 ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 у справі № 19/49-10 скасовано, справу № 19/49-10 передано на новий розгляд до Господарського суду Сумської області в іншому складі суду із вказівкою про передчасність висновків судів стосовно наявності між сторонами правовідносин з купівлі-продажу, які виникли внаслідок укладення оспорюваного договору купівлі продажу від 26.12.2009, факту укладання та існування оригіналу якого заперечується ліквідатором ФГ " Садко Р. І. ".

46. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.05.2017 у справі № 19/49-10, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, у задоволенні заяви ліквідатора ФГ "Садко Р. І." № 02-01/19/49-10/1303 від 16.10.2014 про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010 відмовлено.

47. Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.05.2017 у справі № 19/49-10 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Сумської області із вказівкою про те, що суди без дослідження оригіналів угод, які є предметом заяви ліквідатора банкрута та які потребують дослідження під час вирішення спору про визнання їх недійсними, дійшли висновку про те, що договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну та устаткування до нього від 26.12.2009 є укладеним та є належною підставою виникнення господарських зобов`язань.

48. Крім того судом касаційної інстанції звернуто увагу на те, що апеляційним судом не було надано належного правового аналізу наявності підстав, передбачених частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство для визнання недійсними оспорюваних ліквідатором договору купівлі продажу та угоди про залік зустрічних вимог.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій за результатами нового розгляду справи

49. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 задоволено заяву ліквідатора ФГ "Садко Р. І." № 02-01/19/49-10/1303 від 16.10.2014 про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, що укладені між ФГ "Садко Р . І." та ОСОБА_1 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоду про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, що укладені між ФГ " Садко Р. І. " та ОСОБА_1

50. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що впродовж 2009 року боржник перебував в стані поточної неплатоспроможності та мав виражені ознаки банкрутства, однак маючи непогашену заборгованість за неналежне виконання умов договорів, 26.12.2009 ним здійснено відчуження транспортного засобу. Крім того, в матеріалах справи не містяться доказів підставності та обґрунтованості визначення вартості зернозбирального комбайну та устаткування до нього на момент їх відчуження у відповідному розмірі. Щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності за заявою ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що заяву про визнання договору недійсним подано в межах трьохрічного строку з дня, коли ліквідатор довідався про порушення права, а тому підстави для відмови в задоволенні заяви про визнання договору недійсним у зв`язку зі спливом позовної давності відсутні.

51. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 залишено без змін з аналогічних підстав.

52. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що голова ФГ " Садко Р. І. " при укладенні спірних договорів діяв всупереч цілям, спрямованим на досягнення розумної ділової мети, та прийняв на себе зобов`язання щодо відчуження єдиного майна боржника взамін на залік грошових вимог одного з кредиторів, за наявності інших кредиторів, без отримання реальних коштів, які можливо б було направити на погашення вимог інших кредиторів, і таким чином неправомірно зменшив розмір активів боржника. Крім того, апеляційним господарським судом вказано, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо подання ліквідатором заяви про визнання договорів недійсними подано в межах трьохрічного строку позовної давності.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

53. Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора відмовити.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

54. 21.10.2019 ОСОБА_1 звернувся поштовим відправленням через Господарський суд Сумської області до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10.

55. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 19/49-10 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019.

56. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 19/49-10 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та призначено розгляд касаційної скарги на 23.01.2020.

57. 21.01.2020 на адресу Верховного Суду надійшов відзив арбітражного керуючого Чупруна Є. В., в якому він просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 залишити без змін.

58. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 зупинено касаційне провадження у справі № 19/49-10 до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 10/5026/995/2012.

59. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 поновлено провадження у цій справі та призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 . у відкритому судовому засіданні на 09.04.2020.

60. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10651/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.04.2020.

61. Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2020 справу новим складом суду прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 у судовому засіданні 09.04.2020

62. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2020 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10; датою проведення судового засідання визначено 30.04.2020.

63. 22.04.2020 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 22.04.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

64. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2020 клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 19/49-10 задоволено; доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції.

65. 27.04.2020 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява представника ліквідатора ФГ "Садко Р. І." Чупруна Є. В. адвоката Авраменка Олександра Вікторовича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

66. Крім того, 27.04.2020 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява від представника ФОП ОСОБА_6 адвоката Ломаки Ю. М. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

67. Ухвалю Верховного Суду від 28.04.2020 задоволено вказанні заяви представника ліквідатора ФГ "Садко Р. І." Чупруна Є. В. адвоката Авраменка Олександра Вікторовича та представника ФОП ОСОБА_6 адвоката Ломаки Ю. М.; постановлено проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

68. 30.04.2020 на електронну адресу суду від представника ФОП ОСОБА_6 адвоката Ломаки Ю. М. надійшли пояснення у справі щодо передумов та підстав для вимог про визнання недійсним правочину; позовної давності за заявленими вимогами, поважності причин пропущення позовної давності.

69. У судове засідання 30.04.2020 з`явилися представники ОСОБА_1, ОСОБА_6 та арбітражного керуючого Чупруна Є. В, які надали пояснення у справі.

70. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності їх повноважних представників.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

71. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

72. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

73. За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

74. Окрім того, відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

75. Отже, учасник справи, який не є заявником касаційної скарги, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

76. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

77. Як зазначалось вище, ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 19/49-10 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги до 17.01.2020.

78. Вказана ухвали суду касаційної інстанції направлялась на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

79. Окрім того, ухвалу Верховного Суду від 27.12.2019, як і решту процесуальних судових документів у цій справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

80. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

81. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

82. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

83. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, в тому рахунку, права на подання відзиву на касаційні скарги.

84. Поряд з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

85. Як уже зазначалось раніше в судових рішеннях у цій справі, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який згодом, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 продовжено до 24.04.2020.

86. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) щодо строків обмежувальних заходів на території України, а саме продовжено строк карантину до 11.05.2020.

87. Водночас враховуючи, що об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвала Господарського суду Сумської області від 05.06.2019, якою задоволено заяву ліквідатора боржника та визнано недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоду про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, що укладені між ФГ "Садко Р.І." та ОСОБА_1 , дана справа відповідно до приписів статей 247 301 ГПК України має розглядатися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

88. З огляду на вказане, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 суд касаційної інстанції дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 з урахуванням раніше визначеної дати (09.04.2020) та постановив ухвалу від 02.04.2020, якою роз`яснив та довів до відома учасників справи положення норм статей 196, 202 ГПК України.

89. Суд констатує, що на момент проведення судового засідання 30.04.2020 від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

Доводи ОСОБА_1

90. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- судом апеляційної інстанції неправильно застосовано абзац 12 частини першої статті 25 Закону про банкрутство;

- суд апеляційної інстанції помилково вважає, що у справі про банкрутство, провадження в якій здійснюється в редакції Закон про банкрутство до 19.01.2013 періодом в межах якого угоди можуть бути визнані недійсними на підставі норм Закону про банкрутство є період, що передує порушенню провадженню у справі про банкрутство і цей період не обмежений часовими рамками;

- посилання суду на практику Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17 є безпідставним, оскільки провадження у справі № 19/49-10 здійснюється на підставі норм Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013. Також є безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 19/49-10, оскільки цією постановою не встановлено підстави визначення часових меж підозрілого періоду;

- частина одинадцята статті 17 Закону про банкрутство застосовується з поправкою на процедуру ліквідації. Предметом розгляду в процедурі банкрутства можуть бути угоди, укладені боржником з окремими кредиторами або іншою особою протягом шести місяців, що передували прийняттю постанови про визнання боржника банкрутом;

- Закон не надає право суду самостійно визначати межі підозрілого періоду;

- твердження апеляційного господарського суду щодо перебування боржника упродовж 2009 року у стані неплатоспроможності не відповідає дійсності;

- висновок суду про зменшення активів боржника у зв`язку з укладенням оспорюваного договору та угоди про залік зустрічних грошових вимог є помилковим;

- рішення суду у справі № 587/1172/14-ц має преюдиційний характер стосовно фактів укладення договору купівлі-продажу від 26.12.2009 та його виконання сторонами;

- повний текст ухвали місцевого суду не підписаний належним чином суддею електронним цифровим підписом.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ліквідатора боржника арбітражного керуючого Чупруна Є. В.

91. У письмових поясненнях на касаційну скаргу ліквідатор боржника арбітражний керуючий Чупрун Є. В. заперечує щодо доводів касаційної скарги та вважає її необґрунтованою, зазначаючи таке:

- частиною десятою статті 17 Закону про банкрутство не передбачено підстав для визнання недійсними угод, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство. Такі підставі наведено у частині одинадцятій статті 11 Закону про банкрутство;

- підозрілим є період у шість місяців, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство;

- порушення справи про банкрутство ФГ "Садко Р. І." є саме по собі підтвердження вірності висновків суду першої інстанції щодо перебування боржника у стані неплатоспроможності;

- у справі № 587/1172/14-ц суд не перевіряв угоди на відповідність нормам цивільного законодавства та нормам Закону про банкрутство.

Доводи ФОП ОСОБА_6

92. У поясненнях по справі ФОП ОСОБА_6 погоджується із висновками судів попередніх інстанції, зазначаючи про вірність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм глави 19 ЦК України, оскільки ліквідатор дізнався про наявність оспорюваного договору у судовому засіданні Сумського районного суду Сумської області 18.07.2014. Іншого ОСОБА_1 недоведено.

Доводи інших учасників справи

93. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

94. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень ГПК України внесені зміни.

95. Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

96. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

97. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

98. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

99. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

100. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора ФГ " Садко Р. І. " про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування до нього від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010.

101. В якості підстав заявлених вимог у поданій заяві ліквідатор боржника, з урахуванням заяви про зміну підстав та додаткових обґрунтувань, посилається на приписи частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, зазначаючи, що укладення боржником з ОСОБА_1 угод здійснено з наданням переваги одному кредитору перед іншими та приписи статей 203, 215 ЦК України, вказуючи, що оспорюваний договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування до нього від 26.12.2009 та угода про залік зустрічних грошових не вимог від 22.01.2010 не були спрямовані на реальне наставання правових наслідків, що обумовлені ними.

102. Тобто підставою заявлених вимог фактично визначено дві підстави: 1) порушення оспорюваними угодами норм Закону про банкрутство; 2) цивільно-правова підстава: укладення оспорюваних угод без наміру створення правових наслідків, обумовлених ними.

103. Отже, враховуючи предмет заявлених вимог, зміст обґрунтувань заявника, висновки судів попередніх інстанцій, доводи касаційної скарги, а також передбачені статтею 300 ГПК України межі перегляду у касаційному порядку судових рішень, необхідним є з`ясування питань поширення на спірні правовідносини норм частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 й наявності підстав для задоволення заяви згідно зазначеної норми, наявності підстав для визнання оспорюваних угод недійсними з урахуванням доводів щодо їх укладення без наміру створення правових наслідків, обумовлених ними, а також застосування позовної давності до цих вимог.

Щодо поширення на спірні правовідносини норм частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013

104. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

105. Частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

106. Із встановлених обставин справи вбачається, що провадження у справі № 19/49-10 про банкрутство ФГ "Садко Р. І." порушено 12.05.2010, постановою Господарського суду Сумської області від 28.04.2011 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру згідно із положенням Закону про банкрутство № 2343-XII в редакції, яка діяла до 19.01.2013.

107. 19.01.2013 набрав чинності Закон України від 22.12.2011 № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за винятком окремих його положень) (далі - Закон № 4212-VI), яким Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.

108. Відповідно до пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

109. Враховуючи зазначене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013.

110. Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

111. Повноваження ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури боржника встановлені статтею 25 Закону про банкрутство.

112. Відповідно до статті 25 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону.

113. Частиною десятою статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 визначено, що керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; - виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

114. Разом з тим частиною десятою статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 не передбачено підстав для визнання ліквідатором недійсними угод боржника, оскільки предметом регулювання цієї норми є підстави для відмови від виконання договорів боржника.

115. Водночас суд враховує, що у постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 у справі № 14/5026/1311/2012 сформовано правову позицію відповідно до якої підстави для визнання угод боржника недійсними наведено у частині одинадцятій статті 17 Закону про банкрутство.

116. У заяві, яка є предметом цього судового розгляду, підставою для визнання оспорюваних угод недійсними визначено норму частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013.

117. З урахуванням наведеного, норми частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 підлягають поширенню та застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.

Щодо наявності підстав для задоволення заяви ліквідатора згідно норм частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013

118. Відповідно до частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо, зокрема, угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов`язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв`язку з його виходом зі складу учасників боржника.

119. Тлумачення змісту частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство свідчить, що цією нормою передбачено спеціальні підстави за наявності яких угода боржника може бути визнана недійсною, зокрема, укладення боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов`язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв`язку з його виходом зі складу учасників боржника.

120. Тобто наявність підстав для визнання судом недійсної угоди боржника укладеної окремим кредитором чи іншою особою обмежено за темпоральним критерієм періодом укладення таких угод протягом шести місяців, що передують дню винесення ухвали про перехід до процедури санації.

121. У цій справі, таким моментом з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 у справі № 14/5026/1311/2012 та перебування боржника на стадії процедури ліквідації таким проміжком часу із застосуванням аналогії закону є укладення боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

122. На підтвердження вказаного свідчить аналіз змісту Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, нормами якого передбачено виникнення у арбітражного керуючого права на звернення до суду з заявою про визнання недійсними угод боржника з моментом призначення його ліквідатором у справі.

123. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що оспорювані угоди боржником було укладено 26.12.2009 та 22.01.2010, тоді як боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 19/49-10 про банкрутство ФГ " Садко Р. І." постановою Господарського суду Сумської області від 28.04.2011.

124. За наведеного висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заяви ліквідатора боржника згідно норм частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 є помилковим, оскільки оспорюванні угоди були укладені боржником поза межами строку визначеного цією статтею.

Щодо укладення оспорюваних угод без наміру створення правових наслідків

125. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

126. За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

127. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 ЦК України).

128. Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

129. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

130. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

131. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

132. Отже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

133. Разом з тим, як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, факт укладення оспорюваних угод, їх виконання, відчуження боржником обумовленого цими договорами майна на користь ОСОБА_1 , а відтак і спрямованість цих угод на реальне настання правових наслідків підтверджується рішенням Сумського районного суду від 19.06.2015 у справі № 587/1172/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ФГ " Садко Р. І. " про визнання права власності на майно, яким відмовлено у задоволенні позову з огляду на його безпідставність, оскільки не встановлено порушень прав позивача з урахуванням перебування майна в його володінні на підставі дійсного правочину.

134. Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, відтак є таким, що набрало законної сили на момент перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

135. Крім того судом враховується, що у судовому засіданні 06.12.2018, судом першої інстанції здійснювалось прослуховування фонограми судового засідання за 18.07.2014 у цивільній справі № 587/1172/14-ц за результатом якого зі звукозапису судового засідання 18.07.2014 місцевим господарським судом встановлено про огляд головуючим суддею у справі № 587/1172/14-ц оригіналів спірних договорів у судовому засіданні.

136. Як зазначено апеляційним господарським судом вказане сторонами у судовому засіданні апеляційної інстанції 25.09.2019 не заперечувалось. Разом з тим, судовою колегією також встановлено зі слів присутніх у судовому засіданні апеляційної інстанції представників сторін, що ліквідатором у судовому засіданні 18.07.2014 Сумського районного суду Сумської області також були оглянуті оригінали вказаних спірних договорів, що останній не заперечив.

137. У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

138. Встановлені судом у справі № 587/1172/14-ц обставини щодо укладення оспорюваних договорів, їх виконання, відчуження боржником майна на користь ОСОБА_1 є преюдиціальними в силу частини четвертої статті 75 ГПК України при вирішенні цього спору.

139. З урахуванням встановленого факту укладення оспорюваних договорів, їх виконання, відчуження боржником майна на користь ОСОБА_1 підстави для задоволення заяви ліквідатора із вказаних вище обґрунтувань в цій частині відсутні.

140. Отже враховуючи наведене у свої сукупності, висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення заяви ліквідатора боржника про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування до нього від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, укладених між ФГ " Садко Р. І. " та ОСОБА_1 є помилковими, такими, що не відповідають встановленим обставинам справи та наведеним вище висновкам суду касаційної інстанції.

Щодо застосування позовної давності

141. Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності суд зазначає, що в силу приписів частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи (аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 09.11.2016 у справі № 6-1457цс16 та від 09.11.2016 № 6-2170цс16). У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова Касаційного господарського суду Верховним Судом від 26.03.2018 у справі № 922/273/17).

142. Враховуючи те, що судом відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора боржника з підстав її необґрунтованості, у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Щодо суті касаційної скарги

143. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про повне задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

144. Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення суддів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

145. Частинами першою та другою статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

146. З урахуванням викладеного постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні заяви ліквідатора ФГ "Садко Р.І. " про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, укладених між ФГ " Садко Р.І. " та ОСОБА_1 .

Висновки щодо застосування норм права

147. Частиною десятою статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 не передбачено підстав для визнання ліквідатором недійсними угод боржника, оскільки предметом регулювання цієї норми є підстави для відмови від виконання договорів боржника. Підстави для визнання угод боржника недійсними наведено у частині одинадцятій статті 17 Закону про банкрутство.

148. Положення частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 не застосовуються до спірних правовідносин у разі оспорювання укладеного боржником договору поза межами шестимісячного строку визначеного цією статтею, що передував даті визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

149. Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

150. Відповідно до приписів частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні заяви ліквідатора Фермерського господарства "Садко Р.І." від 16.10.2014 № 02-01/19/49-10/1303 про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, укладених між Фермерським господарством "Садко Р.І. " та ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст