ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/699/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - Козаченка О.О., Іващенка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2,

на рішення Господарського суду Чернігівської області

(суддя - Оленич Т.Г.)

від 14.08.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Жук Г.А., судді - Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)

від 11.10.2017

за позовом ОСОБА_2

до - товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ "Мена-Авангард" про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Мена-Авангард" від 26.06.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті рішення загальними зборами учасників ТОВ "Мена-Авангард", оформлені протоколом від 26.06.2017 не відповідають чинному законодавству, оскільки, вирішивши питання про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "Мена-Авангард", учасники товариства не визначили вартість частини майна товариства та частини прибутку, які має право отримати ОСОБА_2 як учасник товариства при виході з нього.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2017 в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем не доведено існування порушень чинного законодавства, які б стали підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Мена-Авангард" від 26.06.2017. Суд врахував відсутність порушень закону щодо процедури скликання та проведення загальних зборів, відсутність порушень порядку визначення частки, яка підлягає виплаті учаснику товариства, який вийшов з товариства, відсутність порушень прав та інтересів позивача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2017 залишено без змін.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства". ОСОБА_2 стверджує, що, оскільки, на загальних зборах учасників ТОВ "Мена-Авангард" 26.06.2017 не було вирішено питання про проведення оцінки майна товариства з метою подальшої виплати йому вартості частини майна ТОВ "Мена-Авангард", то зазначені рішення загальних зборів є такими, що суперечать приписам цивільного законодавства та підлягають визнанню недійсними. На думку скаржника рішення загальних зборів акціонерів ТОВ "Мена-Авангард" про зняття питань 7 - 12 порядку денного з розгляду порушує його право дізнатися розмір належної йому до виплати частини майна товариства у зв'язку із виходом з товариства.

Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2017 прийняті із дотриманням вимог матеріального і процесуального права та просить залишити без змін вказані судові акти. Вважає, що між сторонами у цій справі відсутній предмет спору. Стверджує, що ОСОБА_2, який вибув зі складу юридичної особи може бути стороною корпоративного спору у разі, якщо предметом спору є його майнові права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (частина 1 статті 140 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Однією з особливостей корпоративних прав є те, що їх виникнення або здійснення залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі господарського товариства. Іншими словами право на участь в управлінні господарським товариством, право на отримання дивідендів та активів у разі його ліквідації здійснюється його учасниками пропорційно до розміру їх часток у статутному капіталі.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 ЦК України, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі (абзац 2 частини 1 статті 143 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Ця норма кореспондується з приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави зробити висновок про те, що права учасника господарського товариства, які визначені у законі як корпоративні, здійснюються на пропорційних засадах, тобто з урахуванням розміру частки учасника у статутному капіталі товариства. Від розміру частки учасника господарського товариства залежить те, якою кількістю голосів він володіє на загальних зборах товариства, який розмір активів у разі ліквідації будуть йому виплачувати.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами).

Зважаючи на положення статті 167 Господарського кодексу України та статей 58, 60 Закону України "Про господарські товариства" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства"). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до ст. 143 ЦК України, ст. 4, 51 Закону України "Про господарські товариства" є статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

Ч. 2 ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього закону, згідно яких при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

З моменту виходу учасника з товариства з виплатою належної йому частини вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити суму в строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства". Вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Господарськими судами встановлено, що відповідно до пунктів 2.1 та 6.5 статуту ТОВ "Мена-Авангард" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників цього товариства від 25.05.2017 та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.06.2017, ОСОБА_2 входив до складу учасників ТОВ "Мена-Авангард" з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 35,24 %, що становить 1 502 210,00 грн.

06 червня 2017 року ТОВ "Мена-Авангард" отримало нотаріально посвідчену заяву позивача від 02.06.2017 про виведення його зі складу учасників ТОВ "Мена-Авангард". У вказаній заяві позивач також просив у порядку та строки, передбачені законодавством України та статутом товариства, виплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі ТОВ "Мена-Авангард". Моментом виходу ОСОБА_2 із учасників товариства є 06.06.2017.

26 червня 2017 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Мена-Авангард", про що складено протокол №5, з порядком денним, на якому, серед інших, розглядалося питання про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників товариства та настання наслідків, передбачених чинним законодавством України за його заявою про вихід зі складу учасників товариства.

На зборах були присутні учасники товариства, які в сукупності володіють 100% статутного капіталу товариства. Збори були правомочними приймати рішення з усіх питань порядку денного.

З питання №1 порядку денного вирішили: "У зв'язку з виходом ОСОБА_2 із складу учасників товариства виплатити йому вартість частини майна товариства та частку прибутку, одержаного товариством у 2017 році до моменту його виходу, пропорційну частці у статутному капіталі (35,24 відсотків) згідно з даними балансу товариства за станом на 6 червня 2017 року. Виплату провести після затвердження звіту товариства за 2017 рік, і в строк до 12 місяців з дня виходу - до 06 червня 2018 року".

Прийняття загальними зборами учасників товариства рішення з першого питання порядку денного зборів, які відбулись 26.06.2017, є констатацією факту виходу позивача зі складу учасників товариства та наявності в силу закону у товариства обов'язку виплатити йому вартість частини майна товариства та частини прибутку, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства у строк до 12 місяців з дня виходу.

Право учасника на вихід з товариства, порядок та строк його реалізації, закріплено в пунктах 5.1 та 10.13 статуту ТОВ "Мена-Авангард". Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

Відповідно до п. 10.7 статуту ТОВ "Мена-Авангард", при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майнових прав товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Як правильно вказали господарські суди, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства пропорційну його частці у статутному фонді товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.

Розрахунок належної виплати учаснику проводиться з урахуванням майна товариства станом на момент виходу учасника з товариства. Закон не визначає, що розмір належної до виплати частки повинен бути встановлений загальними зборами учасників на момент такого виходу, а передбачає, що такий розрахунок здійснюється з урахуванням вартості активів товариства станом на момент виходу.

Статутом ТОВ "Мена-Авангард" та чинним законодавством не передбачено обов'язку товариства вчинити дії, про які зазначає позивач в касаційній скарзі. А саме - обов'язок товариства протягом 90 днів з моменту подання позивачем заяви про вихід з товариства провести аудит всіх активів товариства; обов'язок товариства вирішити питання про вихід учасника з товариства одночасно з вирішенням питання про чітку суму виплати учаснику у зв'язку з виходом зі складу учасників.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ "Мена-Авангард" з питань порядку денного загальних зборів учасників від 26.06.2017 відповідають нормам чинного законодавства та не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивач належним чином не обгрунтував, яким чином визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства призведе до відновлення його прав, враховуючи, що він вже не є учасником товариства, а строк виплати товариством його частки ще не настав.

Позивачем не оспорюється факт виходу його зі складу учасників ТОВ "Мена-Авангард" та не оспорюється процедура проведення зборів учасників (порядок скликання зборів, наявність кворуму, правомочність). Вказаних порушень не було виявлено і судом.

Посилань на інші порушення, які могли б бути підставою для визнання рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом №5 від 26.06.2017, позивач не навів. Господарськими судами обґрунтовано встановлено та матеріалами справи підтверджується відповідність порядку скликання та проведення зборів учасників ТОВ "Мена-Авангард" 26.06.2017 загальним вимогам законодавства та положенням статуту відповідача.

Таким чином, до суду не було надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), наявності достатніх і беззаперечних обставини, з якими положення чинного законодавства України пов'язують можливість визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд відповідно до вимог ст. 310 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі за № 927/699/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

І. Ткач