ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2688/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Циганенко О.П.,

відповідача - Кобзар О.М.,

третьої особи - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Россолов В.В., Гетьман Р.А., Ільїн О.В.

від 17.01.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордхавен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фамкор"

про визнання недійсним рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 01 серпня 2017 року позивач подав позовну заяву про визнання недійсною передачу відповідачем прав та обов'язків за договором позики №3 від 03.03.2011, укладеним між позивачем та відповідачем, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фамкор".

2. Позовна заява мотивована тим, що передача прав та обов'язків за договором позики №3 від 03.03.2011 може бути вчинена відповідачем виключно зі згоди позивача, яка відсутня. Вищевикладені обставини, на думку позивача, у відповідності до статей 3, 13, 14, 203, 215 Цивільного кодексу України, є підставою визнання недійсною передачі прав та обов'язків за зазначеним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при передачі відповідачем третій особі прав та обов'язків за договором позики №3 від 03.03.2011 не було порушено прав та інтересів позивача.

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що передача відповідачем третій особі прав та обов'язків за договором позики №3 від 03.03.2011 підлягає визнанню недійсною, оскільки позивач не надавав відповідачу згоду на таку передачу, як визначено пунктом 7.1 договору позики №3 від 03.03.2011, тому відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на проведення таких дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 09 лютого 2018 року відповідач подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 у даній справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. 03 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нордхавен" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентекс" (Позичальник) був укладений договір позики №3 (далі - Договір).

10. Відповідно до пункту 4.2.1 Договору Позичальник прийняв на себе зобов'язання письмово повідомляти Позикодавця про зміни у складі керівництва Позичальника, про будь-які реорганізації компанії та/або зміну юридичної адреси та банківських реквізитів позичальника протягом 5-ти робочих днів з дати виникнення таких змін.

11. Згідно з пунктом 7.1 Договору Позикодавець та Позичальник не мають права передавати свої права та обов'язки по цьому договору або будь-які інтереси, що виникають з нього, третім особам без попередньої письмової згоди сторін.

12. Протягом 2012-2013 років позивачем було перераховано відповідачеві грошові кошти у розмірі 520 000,00 Євро.

13. 11 березня 2015 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс", якими прийнято рішення про виділ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс" нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фамкор"; формування статутного капіталу та встановлення розподілу часток; встановлення строку для заявлення кредиторами вимог ( протягом 2 місяців з дня публікації повідомлення про виділ); здійснення всіх інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних з прийняттям рішення про виділ; повідомлення відповідного державного реєстратора про прийняте рішення щодо створення юридичної особи шляхом виділу.

14. У спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 312 (7) від 17.03.2015 було опубліковано повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс" № 2861 про виділ.

15. Державною реєстраційною службою України визначено кінцевий термін для заявлення вимог кредиторами - 17.05.2015, про що зазначено в повідомленні.

16. 25 травня 2015 року, за наслідками закінчення встановленого строку для пред'явлення вимог кредиторами, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс" прийняли рішення про затвердження розподільчого балансу.

17. 28 травня 2015 року до Єдиного державного реєстру внесено запис №14561360000022125 про державну реєстрацію створення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фамкор", що є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс".

18. Виділ нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фамкор" було здійснено відповідачем з дотриманням вимог та в порядку, визначеному законодавством.

19. За розподільчим балансом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фамкор" перейшли, крім іншого, права та обов'язки за договором позики №3 від 03.03.2011.

20. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фамкор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс" неодноразово звертались до обслуговуючого банку та Національного банку України з метою здійснення реєстрації змін до договору позики №3 від 03.03.2011. Однак, у зв'язку з діючими обмеженнями необхідної реєстрації проведено не було.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статі 202, 203, 215, 520 Цивільного кодексу України.

22. Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції: порушив права учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фамкор"; не встановив які права чи інтереси позивача було порушено; не дослідив який спосіб захисту є ефективним та належним у даному випадку.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

23. У відзиві на касаційну скаргу, поданому у визначений в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2018 строк, позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм чинного законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

24. Цивільний кодекс України

Стаття 98 частина 1

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Стаття 109 частини 1-3

Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу...

Стаття 145 частина 1

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Стаття 202 частина 1

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 частина 1

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 частина 1

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 520

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

25. Господарський кодекс України

Стаття 167 частина 1

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

26. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43 частина 1

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

27. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 308 частина 1 пункт 4

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Стаття 312

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

28. Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що передача прав та обов'язків за договором позики №3 від 03.03.2011 договору є незаконною та підлягає визнанню недійсною в порядку ст. 215 ЦК України, оскільки відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на проведення дії з фактичного переведення боргу. При цьому, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду щодо нетотожності понять "виділ" та "передача прав та обов'язків, як заміна боржника у зобов'язанні".

29. Також судом апеляційної інстанції зазначено про те, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить закону та здатний захистити його права та інтереси.

30. Однак Суд вважає, що такі висновки судом апеляційної інстанції здійснено без належної оцінки норм законодавства, які підлягають застосуванню до даних правовідносин та без належного спростування обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

31. Як вірно зазначено судом першої інстанції, рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників, які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є рішення загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників товариства, а більшістю їх голосів.

32. При цьому, перехід частини майна, у тому числі прав та обов'язків, відповідача до правонаступника, в порядку виділу відбувся в результаті прийнятого власниками корпоративних прав рішення. Тобто, є лише виконанням рішення, раніше прийнятого загальними зборами учасників відповідача.

33. Суд апеляційної інстанції вищезазначеного не врахував, як і того, що по своїй суті позовні вимоги направленні на заперечення щодо прийнятого рішення загальними зборами учасників відповідача, які не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодекс України, і такі дії спрямовані на втручання у діяльність загальних зборів акціонерів товариства.

34. Крім того, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що із приписів статті 109 та статті 520 Цивільного кодексу України убачається, що поняття "виділ" та "заміна боржника у зобов'язанні" є самостійними та різними за змістом поняттями, що регулюються різними правовими нормами. Поняття виділу є більш широким за змістом, ніж поняття заміна боржника у зобов'язанні, оскільки при виділі може відбуватися перехід від юридичної особи частини майна, прав та обов'язків до виділеного товариства, а при заміні боржника відбувається лише переведення боргу виключно в існуючих зобов'язальних відносинах. Тому виділ не може розглядатися як одна з форм заміни боржника у зобов'язанні

35. Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог відповідає закону.

36. Тому, Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

38. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Судові витрати

39. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №922/2688/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 у справі №922/2688/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордхавен" (місцезнаходження: 10126, Естонія, м. Таллін, вул. Вільмсі, 22-43) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентекс" (місцезнаходження: 62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Мала Данилівка, Кільцевий шлях, буд. 3, ідентифікаційний код 14064073) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець