Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року

м. Київ

справа № 5011-66/7999-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

відповідач -1 - приватне акціонерне товариство "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн",

відповідач - 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Проект-А",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Фінексбанк",

розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-А"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016

у справі № 5011-66/7999-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк")

до приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" (далі - ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн") та товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-А" (далі - ТОВ "Проект-А"),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Фінексбанк" (далі - ПАТ "Фінексбанк"),

про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 24.01.2008 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 458 796 000,00 грн., визнання права власності на нерухоме майно.

За результатами розгляду заяви Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2012 (суддя Гончаров С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 (головуючий суддя - Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Мальченко А.О.) та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 (головуючий суддя - Малетич М.М., судді: Мамонтова О.М., Палій В.В.) у справі № 5011-66/7999-2012: позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено повністю; в рахунок часткового погашення заборгованості ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" перед ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 458 796 000,00 грн. за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії від 13.06.2007 №18/062-КН звернуто стягнення на предмети іпотеки згідно з іпотечним договором від 24.01.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №17 та іпотечним договором від 13.06.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №1423, а саме на:

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи 12 (Літера А);

нежитловий будинок загальною площею 18 405,0 кв.м, розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С);

нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м, розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12;

нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м, розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Укрсоцбанк";

визнано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на:

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера А);

нежитловий будинок загальною площею 18 405,0 кв.м, розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С);

нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м, розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12;

нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м, розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12;

стягнуто з ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 64 380,00 грн.

27.08.2015 до господарського суду міста Києва надійшли дві заяви ТОВ "Проект-А" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-66/7999-2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2015 у справі № 5011-66/7999-2012 (суддя Мандриченко О.В.): першу заяву ТОВ "Проект-А" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у даній справі за нововиявленими обставинами задоволено; рішення суду першої інстанції від 10.09.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2015 у справі № 5011-66/7999-2012 (суддя Турчин С.О.) відмовлено у задоволенні другої заяви ТОВ "Проект-А" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у даній справі за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2016 у справі № 5011-66/7999-2012 ухвалу господарського суду міста Києва від 05.11.2015 скасовано; заяву ТОВ "Проект-А" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-66/7999-2012 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

За результатами розгляду касаційних скарг ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Проект-А" постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 у справі № 5011-66/7999-2012 постанову суду апеляційної інстанції від 05.01.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

У новому розгляді заяви ТОВ "Проект-А" постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 5011-66/7999-2012: у задоволенні клопотання ТОВ "Проект-А" про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи відмовлено; рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2015 у справі № 5011-66/7999-2012 скасовано, провадження у справі припинено; ухвалу господарського суду міста Києва від 05.11.2015 у справі № 5011-66/7999-2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Проект-А" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012 відмовлено, рішення суду першої інстанції від 10.09.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011 66/7999-2012 постанову суду апеляційної інстанції від 18.05.2016 залишено без змін.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011-66/7999-2012, поданій з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017), ТОВ "Проект-А", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 21 і 46 ГПК України, статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16.08.2016, постанову Вищого господарського суду України від 26.02.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-66/7999-2012, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Проект-А" надано копії постанов Вищого господарського суду України від 05.10.2016 у справі № 920/946/14, від 29.11.2016 у справі № 920/1559/15, від 10.05.2017 у справі № 905/122/15, від 19.07.2017 у справі № 914/1854/16.

Ухвалою Верховного Суду України від 21.08.2017 № 3-1057г17/33-3 справу № 5011-66/7999-2012 допущено до провадження.

30.08.2017 від ТОВ "Проект-А" до Верховного Суду України надійшли додаткові письмові пояснення до заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011-66/7999-2012, в яких зазначається про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи із наведенням заявником власного обґрунтування про те, що висновок експерта від 08.07.2015 № 1-08/07 є нововиявленою обставиною. На думку заявника, неоднаковість застосування норм процесуального права щодо визначення нововиявлених обставин підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2017 у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Спільне клопотання ТОВ "Проект-А" та ПАТ "Укрсоцбанк", яке надійшло до Касаційного господарського суду 22.02.2018 про розгляд заяви ТОВ "Проект-А" з повідомлення та викликом учасників справи Судом не задоволено, оскільки Суд, у даному випадку, не вбачає необхідності в участі учасників справи при розгляді Касаційним господарським судом заяви ТОВ "Проект-А".

Перевіривши наведені у заяві обставини, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Проект-А" не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції зі справи № 5011-66/7999-2012 ТОВ "Проект-А" зазначає про незаконність оскаржуваної постанови, яка полягає, на його думку, в допущенні порушення автоматизованого розподілу справ між суддями Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 5011-66/7999-2012. Таким порушенням, на думку заявника, є визначення колегії суддів для розгляду справи № 5011-66/7999-2012 без дотримання принципу вірогідності та з втручанням в роботу автоматизованої системи "Документообіг спеціалізованого суду". Аргументуючи свої доводи, заявник посилається на висновок Українського центру судових експертиз від 25.07.2017 № 1-25/07 комп'ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017100010004817 від 10.06.2017, в якому експертом зроблено висновок про встановлення ознак втручання у базу даних АС "Документообіг спеціалізованого суду" Вищого господарського суду України в частині даних стосовно розподілу справи № 5011-66/7999-2012 у період з 01.01.2016 по 16.08.2016.

Окрім того, заявник вказує на аналогічні порушення процесуального законодавства, які були допущені, на його думку, у визначенні складу суду для розгляду справи № 5011-66/7999-2012 у господарському суді міста Києва (рішення від 10.09.2012), у Київському апеляційному господарському суді (постанова від 14.11.2012) та Вищому господарському суді України (постанова від 26.02.2013). При цьому заявник посилається на висновок експерта Українського центру судових експертиз за результатами проведення комп'ютерно-технічної експертизи від 06.04.2017 № 3-06/04.

За змістом положень частин третьої та четвертої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції, у судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу суду. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень судді, а також в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Частиною першою статті 21 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує, зокрема, об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (частини третя та шоста статті 21 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до статті 46 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Отже, аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у касаційному суді, так само як і заміну судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду лише через автоматизовану систему документообігу за принципом вірогідності.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення), затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 та погодженим згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 02.04.2015 № 45.

У відповідності до підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.08.2016, на підставі пункту 2.3.44 Положення справу № 5011-66/7999-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Акулова Н.В. (головуючий), Дунаєвська Н.Г., Саранюк В.І., яка (колегія суддів) раніше приймала судові акти у цій справі (ухвала Вищого господарського суду України від 04.07.2016 про відмову у роз'ясненні пункту 4 резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2016 та ухвала Вищого господарського суду України від 07.07.2016 про повернення касаційної скарги на підставі пункту 4 статті 1113 ГПК України).

У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи), як це визначено частиною третьою підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення.

У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Акулової Н.В., згідно з розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 04.08.2016 № 08.03-04/3148 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатом якого для розгляду касаційної скарги ТОВ "Проект-А" у справі № 5011-66/7999-2012 визначено колегію суддів у складі: Шевчук С.Р. (головуючий), Демидова А.М., Волік І.М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2016).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у складі вказаної колегії суддів касаційну скаргу ТОВ "Проект-А" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 5011-66/7999-2012 прийнято до провадження з відновленням пропущеного процесуального строку. Цією ж колегією суддів розглянуто згадану касаційну скаргу, за наслідком чого прийнято постанову від 16.08.2016.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з рішенням у справі "Занд проти Австрії" термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на склад колегії у кожній справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України").

Тобто формування складу суду повинно відбуватись із застосуванням автоматизованої системи документообігу за принципом вірогідності, що і було здійснено при формуванні колегії суддів Вищого господарського суду України для перегляду постанови суду апеляційної інстанції від 18.05.2016 у справі № 5011-66/7999-2012.

За таких обставин постанову Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011-66/7999-2012 прийнято з дотриманням вимог частини першої статті 21, статті 46 ГПК України та частин третьої і четвертої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакціях, чинних на час розгляду справи судом касаційної інстанції), без порушення вимог щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

При цьому Касаційним господарським судом відхиляються доводи заявника про порушення автоматизованого розподілу справи № 5011-66/7999-2012 між суддями в період з 01.01.2016 по 16.08.2016 з посиланням на висновок Українського центру судових експертиз від 25.07.2017 № 1-25/07 комп'ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017100010004817 від 10.06.2017, оскільки одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи, що складає невід'ємну частину судової процедури, є експертиза, призначена судом (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00).

Проте комп'ютерно-технічну експертизу, на висновок якої посилається заявник, призначено не судом, а постановою старшого слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції Грабчака О.А. в межах кримінального провадження.

За приписами статей 33, 34 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною четвертою статті 35 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналіз зазначеної норми права вказує, що преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні. Тому обставини, вказані в інших процесуальних документах органів досудового розслідування, не мають преюдиціального значення при розгляді господарських справ. Не має доказового значення і висновок спеціаліста, хоча й підготовлений особою, яка є атестованим судовим експертом.

Відповідно не можна визнати обґрунтованими й доводи заявника про порушення процесуального законодавства при визначенні складу суду для розгляду справи № 5011-66/7999-2012 у господарському суді міста Києва (рішення від 10.09.2012), у Київському апеляційному господарському суді (постанова від 14.11.2012) та Вищому господарському суді України (постанова від 26.02.2013).

Крім того, за результатами перегляду судових рішень господарських судів з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ, відповідні обставини мають знайти своє підтвердження, що в іншому випадку матиме наслідком відмову в задоволенні заяви відповідно до статті 11126 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Однак копії постанов Вищого господарського суду України, долучені ТОВ "Проект-А" в обґрунтування поданої заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011-66/7999-2012, таких обставин не підтверджують.

Так, з постанов Вищого господарського суду України від 10.05.2017 у справі № 905/122/15 та від 19.07.2017 у справі № 914/1854/16, копії яких додано до заяви в обґрунтування підстав для перегляду рішення суду касаційної інстанції, вбачається, що формування складу колегії суддів Вищого господарського суду України у цих справах відбувалося із застосуванням автоматизованої системи документообігу за принципом вірогідності, аналогічно як і колегії суддів, яка прийняла постанову, що переглядається.

Постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2016 у справі № 920/946/14 та від 29.11.2016 у справі № 920/1559/15, копії яких також долучено до заяви в обґрунтування підстав для перегляду рішення суду касаційної інстанції, не містять відомостей щодо порядку формування колегій суддів Вищого господарського суду України у цих справах. Разом з тим у даних постановах суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо скасування оскаржуваних судових рішень з підстав порушення порядку формування складу суду, який прийняв оскаржувані рішення, а саме, - за відсутності здійснення автоматизованого розподілу справи.

Крім того, не є належним доказом неоднакового застосування норм процесуального права і постанова Вищого господарського суду України від 19.01.2017 у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011), на яку посилається заявник у додаткових поясненнях від 30.08.2017, з огляду на таке.

У додаткових поясненнях від 30.08.2017 ТОВ "Проект-А" посилається на інші підстави для перегляду Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції в порівнянні з тими підставами, які заявлялися та у зв'язку з якими справу допущено до перегляду, зокрема зазначає про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права щодо визначення нововиявлених обставин.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011-66/7999-2012, щодо якої подано заяву про перегляд, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що поданий заявником висновок експерта від 08.07.2015 № 1-08/07 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, складений ТОВ "Український центр судових експертиз", по своїй суті є новим доказом, а не нововиявленою обставиною, що виключає можливість зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України. При цьому, залишаючи в силі постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив з такого:

- як на підставу для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012 за нововиявленими обставинами ТОВ "Проект-А" посилається на те, що висновком експерта від 08.07.2015 № 1-08/07 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, складеного ТОВ "Український центр судових експертиз", встановлено, що нежитлова будівля загальною площею 18 405,0 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи. 12 (Літера С), не відноситься до предмета іпотеки за договором іпотеки № 17;

- під час розгляду справи № 5011-66/7999-2012 по суті судами встановлено, що будівля загальною площею 18 405,0 кв.м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, є предметом іпотеки за іпотечним договором від 24.01.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим у реєстрі за № 17;

- отже, при розгляді справи № 5011-66/7999-2012 судами досліджувався факт того, чи належить будівля загальною площею 18 405,0 кв.м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, до предмета іпотеки за іпотечним договором від 24.01.2008 № 17;

- судом апеляційної інстанції встановлено, що ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній інстанції ТОВ "Проект-А" не ставило під сумнів даний факт та не заперечувало того, що будівля загальною площею 18 405,0 кв.м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, є предметом іпотеки за іпотечним договором від 24.01.2008 № 17;

- не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Натомість у справі 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011), на копію постанови Вищого господарського суду України в якій від 19.01.2017 посилається заявник у додаткових поясненнях від 30.08.2017, предметом спору є звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону. У даній постанові Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що факти, встановлені висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 21.04.2015 №1058/1059/14-22 та доповненням до цього висновку від 28.04.2015, складені за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Шумського районного суду від 12.09.2014 у справі № 1917/1104/2012, за своєю правовою природою є нововиявленими обставинами. При цьому суди виходили з того, що за результатами судової експертизи було встановлено факт знаходження самочинно збудованого торгового павільйону, що підлягав знесенню (демонтуванню), за іншою адресою.

Таким чином, постанова Вищого господарського суду України від 19.01.2017 у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011) не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, оскільки наведені постанови прийнято за різної фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями у кожній з наведених справ, і за інших поданих сторонами та оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийняті відповідні судові рішення.

Згідно з частиною першою статті 11126 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на викладене заява ТОВ "Проект-А" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011-66/7999-2012 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-А" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016 у справі № 5011-66/7999-2012.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко