ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 902/1/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - не з'явися,

відповідача - не з'явися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з'явися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Ямпільська дирекція кіномережі"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 і рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 у справі

за позовом Комунального підприємства "Ямпільська дирекція кіномережі"

до Ямпільської міської ради Вінницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ямпільської районної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування рішення і свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2017 року Комунальне підприємство "Ямпільська дирекція кіномережі" (далі - КП "Ямпільська дирекція кіномережі") звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області № 465 від 19.08.2010 "Про присвоєння адреси та оформлення права приватної власності на магазин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1" та свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 21.09.2010, виданого Ямпільською міською радою на ім'я ОСОБА_1, на магазин площею 27,1 кв. м., який розташований по АДРЕСА_1.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП "Ямпільська дирекція кіномережі" посилається на неправомірність і незаконність рішення виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області № 465 від 19.08.2010 "Про присвоєння адреси та оформлення права приватної власності на магазин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1" та виданого на підставі вказаного рішення свідоцтва на право власності на нерухоме майно (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2") від 22.12.2010, оскільки зазначене майно знаходиться на сходах приміщення кінотеатру "Ювілейний", що є комунальною власністю та належить КП "Ямпільська дирекція кіномережі".

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.01.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
03.07.2019 у справі № 902/1/18, відмовлено КП "Ямпільська дирекція кіномережі" у задоволенні позовних вимог.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій, виходячи з установлених обставин справи, дійшли висновку, що позивач не довів, яким чином прийняте Виконавчими комітетом Ямпільської міської ради рішення від 19.08.2010 № 465 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.09.2010, реєстрацію якого проведено 23.09.2010, порушує права та законні інтереси КП "Ямпільська дирекція кіномережі" на кінотеатр "Ювілейний".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 і рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 у справі № 902/1/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося КП "Ямпільська дирекція кіномережі" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 і рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 у справі № 902/1/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги КП "Ямпільська дирекція кіномережі" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник також зазначає, що оскаржувані рішення господарських судів не відповідають вимогам статей 2, 5, 13, 236 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, на думку КП "Ямпільська дирекція кіномережі", господарські суди не застосували до спірних правовідносин статтю 120 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на час прийняття рішення Ямпільською міською радою Вінницької області та на час незаконного і самочинного будівництва магазину.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Ямпільська міська рада Вінницької області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, Ямпільська міська рада Вінницької області зазначає, що рішення останньої не може порушувати права позивача, оскільки прийняте до моменту виникнення у КП "Ямпільська дирекція кіномережі" права власності на приміщення кінотеатру "Ювілейний", що підтверджується доданим до матеріалів справи витягом з реєстру прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав на приміщення зазначеного кінотеатру.

4. Розгляд касаційної скарги та установлені судами обставини справи

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.08.2010 Виконавчим комітетом Ямпільської міської ради прийнято рішення № 465 "Про присвоєння адреси та оформлення права приватної власності на магазин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1".

4.2. На підставі вказаного рішення 21.09.2010 ОСОБА_1 Виконавчим комітетом Ямпільської міської ради видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю - магазин площею 27,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4.3. Згідно з витягом КП "Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 27412625 від 23.09.2010, реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно (нежитлову будівлю - магазин) проведено за ОСОБА_1 23.09.2010.

4.4.22.12.2010 Виконавчим комітетом Ямпільської міської ради на підставі рішення № 719 від 16.12.2010 КП "Ямпільська дирекція кіномережі" видано свідоцтво серії САЕ № 023737 про право власності на нерухоме майно: кінотеатр "Ювілейний" загальною площею 1 190,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

4.5. Згідно з витягом КП "Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 28547265 від 29.12.2018, реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно (кінотеатр "Ювілейний") проведено за КП "Ямпільська дирекція кіномережі" 29.12.2010.

4.6.29.08.2014 рішенням Ямпільської міської ради № 1694 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки для комерційної діяльності (обслуговування магазину) ОСОБА_1, площею 0,0042 га по АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 0525610100:01:002:0228, в оренду терміном на 5 років для комерційної діяльності (обслуговування магазину).

4.7. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 30.10.2014 між Ямпільською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 10, відповідно до якого орендодавцем надано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку із земель, не наданих у власність та постійне користування в межах населеного пункту АДРЕСА_1 для комерційних потреб (обслуговування магазину) загальною площею 0,0042 га, в тому числі під капітальною одноповерховою спорудою 0,042 га, з них: капітальна - 0,030, під проїздами, проходами, площадками - 0,0012 га, кадастровий номер 0525610100:01:002:0.

4.8. Відповідно до пункту 3 Договору оренди на земельній ділянці є об'єкт нерухомого майна. Договір укладено на строк 5 років. Після закінчення строку договору ОСОБА_1 має переважне право викупу чи оформлення права користування земельної ділянки на новий строк з урахуванням вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду" (пункт 7 Договору).

4.9. На підставі акта прийому-передачі, земельну ділянку в межах населеного пункту АДРЕСА_1 для комерційних потреб (обслуговування магазину) передано у користування ОСОБА_1.

4.10. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 153262800 від 21.01.2019 власником земельної ділянки кадастровий номер 0525610100:01:002:0228, є Ямпільська міська рада. При цьому інше речове право (право оренди) на вказану земельну ділянку зареєстровано 08.12.2014 за ОСОБА_1 (орендар).

4.11. В ході розгляду справи з метою встановлення правового режиму спірного майна (чи відноситься майно до об'єктів рухомого чи нерухомого майна), його місця розташування, а також входження до складу об'єкта права власності кінотеатру "Ювілейний" сходів, на яких розташовано магазин, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.03.2018 призначено судову будівельно-технічну експертизу у цій справі.

4.12. Господарські суди установили, що відповідно до висновку судового експерта № 2074/2075/18-21 від 19.10.2018, складеного за результатами проведення експертизи і згідно з свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 21.09.2010, приміщення магазину, який розташований на АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, за сукупністю всіх ознак є об'єктом нерухомого майна. Спірний магазин розміщено на фундаменті, який було закладено при будівництві магазину на рівні нульової відмітки поверхні сходів, для зведення стін будівлі та частково розміщений на поверхні сходів, прилеглих до кінотеатру "Ювілейний" (АДРЕСА_1) глибиною залягання 0,40 м, відповідно до матеріалів наданого на дослідження проекту 2 С-06-14 на широкоекранний кінотеатр на 400 місць, площа яких не входить до складу загальної площі приміщень 1190,1 кв. м., тобто майна, що зареєстровано відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2010 за КП "Ямпільська дирекція кіномережі".

4.13. При цьому, господарськими судами зазначено, що у матеріалах цієї справи наявне рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 20.08.2010 у справі №2-642/2010. Відповідно до вказаного рішення за ОСОБА_1 визнано право власності на самовільно збудоване приміщення магазину площею 27,1 кв. м. по АДРЕСА_1. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12.06.2017, скасовано рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 20.08.2010 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване приміщення магазину, відмовлено.

4.14. Причиною виникнення спору у цій справі є питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконними та скасування рішення Виконавчого комітету Ямпільської міської ради №465 від 19.08.2010 та виданого на підставі вказаного рішення свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 21.09.2010.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Предметом позову у справі є вимога позивача про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області № 465 від 19.08.2010 "Про присвоєння адреси та оформлення права приватної власності на магазин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1" та свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 21.09.2010, виданого Ямпільською міською радою на ім'я ОСОБА_1, на магазин площею 27,1 кв. м., який розташований на АДРЕСА_1.

5.3. Ухвалюючи судові рішення у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову КП "Ямпільська дирекція кіномережі", оскільки позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів у зв'язку з прийняттям Виконавчим комітетом Ямпільської міської ради оскаржуваного рішення та видачею на підставі нього свідоцтва про право власності на нерухоме майно приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2".

5.4. Верховний Суд погоджується із цим висновком господарських судів попередніх інстанцій, вважає його правильним та обґрунтованим, з огляду на таке.

5.5. Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

5.6. За змістом статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.7. Положеннями статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" також передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

5.8. Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

5.9. Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

5.10. Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічне положення закріплено у частині 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

5.10. За приписами статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

5.11. Із змісту зазначених норм права убачається, що підставами для визнання акта незаконним (недійсним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта незаконним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

5.12. Способи захисту порушених прав визначено статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України. До них належать, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним і скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, суду необхідно встановити їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти.

5.13. За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

5.14. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", щодо якого Виконавчим комітетом Ямпільської міської ради прийнято рішення № 465 від 19.08.2010 про оформлення права власності та видано ОСОБА_1 свідоцтво серії НОМЕР_1 від 21.09.2010 про право власності, є об'єктом нерухомого майна. Вказане підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи у цій справі.

5.15. Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з витягом КП "Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 27412625 від 23.09.2010, реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю - магазин) проведено за ОСОБА_1
23.09.2010.

5.16. Натомість, згідно з витягом КП "Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав № 28547265 від 29.12.2018, реєстрацію права власності на нерухоме майно (кінотеатр "Ювілейний") проведено за КП "Ямпільська дирекція кіномережі" 29.12.2010.

5.17. Тобто судами попередніх інстанцій установлено, що на момент здійснення реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - приміщення магазину (23.09.2010), позивач не був власником кінотеатру "Ювілейний", до якого прилеглий магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2".

5.18. Ураховуючи установлені обставини, Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" проведено раніше, ніж реєстрацію права власності КП "Ямпільська дирекція кіномережі" на кінотеатр "Ювілейний".

5.19. При цьому, при ухваленні судових рішень, судами враховано, що 30.10.2014 між Ямпільською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі №10, відповідно до якого орендодавцем надано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку, на якій згідно із пунктом 3 Договору знаходиться нерухоме майно, яке знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_1 для комерційних потреб (обслуговування магазину), загальною площею 0,0042га кадастровий номер undefined строком на 5 років. Судами зазначено, що вказаний договір оренди землі у встановленому законом порядку не розірваний та не визнаний судом недійсним, крім того, його недійсність прямо не передбачена законом. Дія цього договору на момент розгляду справи не закінчилася. У справі відсутні докази стосовно скасування реєстрації права власності відповідача на зазначену земельну ділянку, а також іншого речового права (права оренди) ОСОБА_1 згідно із вказаним Договором оренди землі.

5.20. З огляду на установлені обставини, Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено, яким чином прийняте Виконавчими комітетом Ямпільської міської ради рішення від
19.08.2010 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.09.2010, реєстрацію якого проведено 23.09.2010, порушує права та законні інтереси КП "Ямпільська дирекція кіномережі" на кінотеатр "Ювілейний", стосовно якого рішення про оформлення права власності прийнято 16.12.2010, свідоцтво про право власності на нерухоме майно видано 22.12.2010, а реєстрацію права власності проведено 29.12.2010.

5.21. Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника про порушення його майнових прав та законних інтересів спростовуються викладеним.

5.22. Також Верховний Суд зазначає, що інші доводи скаржника стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.23. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій у вказаній справі.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова і рішення господарських судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 902/1/18.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Ямпільська дирекція кіномережі" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 і рішення Господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 у справі № 902/1/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв