ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2021 року

Київ

справа №823/2039/16

адміністративне провадження №К/9901/36483/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 (суддя - Тимошенко В. П. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 (колегія суддів: Василенко Я. М., Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі № 823/2039/16 за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Торговий дім Поляков" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2016 № 0000071403 повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, щодо наявності у позивача обов'язку подавати звіт про контрольовані операції за 2015 рік, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки операції позивача не є контрольованими, адже ставка податку на прибуток в Грузії не була нижчою на 5 і більше пунктів.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
26.04.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 16.09.2016 №0000071403.

Рішення судів обґрунтовано тим, що господарські операції між позивачем та ООО "Братья Асканели" (Грузія) не підпадають під встановлені підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу (далі - ПК України) критерії визначення контрольованих операцій, а тому відсутній факт порушення позивачем наведених норм податкового законодавства. Такий висновок був сформований судами так як відповідно до отриманого позивачем листа посольства Грузії в України від 18.01.2017 №60/1837 ставка податку на прибуток відповідно до статті 98 Податкового кодексу Грузії становить 15%. Крім того, згідно з даними листа Служби доходів Грузії від 16.01.2017 №21-11/4405 ТОВ "Брати Асканелі" відповідно до Податкового кодексу Грузії оподатковується ставкою податку на прибуток в розмірі 15%.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується на те, що Закон згідно із рішенням Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі, а тому позивач здійснюючи в 2015 році господарську операцію з нерезидентом, - юридичною особою зареєстрованою в Грузії, обсяг якої складав більше ніж 7 млн. грн. був зобов'язаний подати звіт про контрольовану операцію, з огляду на те, що така країна входила до переліку Країн по яким Кабінет Міністрів України визначився здійснювати контроль.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.08.2016 відповідачем здійснено документальну позапланову перевірку позивача з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, про що складено акт від 02.09.2016 №1344/28-10-14-03/32268131.

В акті зафіксоване виявлене порушення позивачем підп.39.4.2. п.39.4. ст.39 ПК України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

На підставі вказаного акту відповідач прийняв оскаржуване ППР від 16.09.2016 №0000071403 про застосування штрафу на загальну суму 365400,00грн.

Такі висновки були зумовлені встановленими обставинами здійснення позивачем на підставі митних декларацій від 12.02.2015,10.04.2015,07.05.2015,11.06.2015,24.07.2015,07.09.2015,14.09.2015 імпорту товару на митну територію України на загальну суму 7029877,00 грн. від ООО "Братья Асканели" (Грузія).

Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом, що був задоволений, з чим не погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (в редакції, яка діяла з 01 січня до 12 серпня 2015 року) для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватися такі умови:

- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 мільйон гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених Законом України від 15 липня 2015 року № 609-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення" (далі - ~law28~; набрав чинності з 13 серпня 2015 року), підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Разом із цим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень ~law29~ визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм ~law30~.

Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених підпунктами 39.2.1.1-39.2.1.3 і підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, та здійснених платниками податків з 01 січня до 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм підпункту 39.2.1.7 підпункту
39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України в редакції ~law31~.

Як вбачається з акту податкової перевірки, загальний річний дохід позивача за 2015 рік становив 734591000,00 грн, що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) період, а обсяг господарських операцій, здійснених позивачем із компанією ООО "Братья Асканели" (резидент Грузії) у період із 01 січня до 15 вересня 2015 року склав 7029877,00грн. грн та, відповідно, перевищує 5 мільйонів гривень.

Згідно з підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме:

- Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042 (діяв до 14 травня 2015 року);

- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 449-р (термін дії з 14 травня до 16 вересня 2015 року);

- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р (діє з 16 вересня 2015 року).

З урахуванням положень підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (більше 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховується тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених у період, коли відповідна країна була включена до вищезазначених переліків держав (територій). При цьому, обсяг річного доходу платника податків відповідно вказаної норми розраховується за весь податковий (звітний) рік.

На момент укладання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 13 травня 2014 року № 349 між позивачем та компанією ООО "Братья Асканели", а також здійснення поставок за ним (у період до 15 вересня 2015 року) при дотриманні вартісного критерію, Грузія була включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту
39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Виключення 16 вересня 2015 року Грузії з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту
39.2 статті 39 Кодексу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р, після здійснення позивачем протягом періоду з 01 січня до 16 вересня 2015 року контрольованих операцій, не є підставою для звільнення платника податку від обов'язку подати звіт про контрольовані операції за 2015 рік, оскільки такий обов'язок виник у платника податку у зв'язку з вчиненням у 2015 році зазначених контрольованих операцій, які не перестають такими вважатися з настанням вказаної обставини, і мав бути виконаний за закінченням звітного 2015 року.

Таким чином, для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України будуть визнаватися господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія), в якій такий нерезидент зареєстрований, була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 820/6318/16, від 04 травня 2018 року у справі № 810/2375/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 810/868/17, а також у постановах від 20 лютого 2018 року, справа №820/6318/16 та від 07 травня 2020 року, справа №810/1023/17, та у постанові від 22.02.2021 у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/12668/17.

При цьому пунктом 120.3 статті 120 ПК України (в редакції, яка діяла до
31.12.2016) встановлена відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пунктом 120.3 статті 120 ПК України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

- 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

- 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пунктом 120.3 статті 120 ПК України, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин пункт 120.3 статті 120 ПК України передбачав відповідальність у вигляді штрафу за три види порушень, пов'язаних із недотриманням платниками податків вимог ПК України в частині здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням (контрольованими операціями), а саме: за неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції; за недекларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції; за неподання документації, визначеної ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції, здійснені позивачем з компанією ООО "Братья Асканели'у період з 01 січня до 15 вересня 2015 року, відповідно до вимог підпунктів 39.2.1.2 та
39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України є контрольованими, а відтак позивач зобов'язаний був подати звіт про такі контрольовані операції, що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання судів попередніх інстанцій на те, що ставка податку на прибуток у 2015 році в Грузії нижче, ніж в Україні на 3 %, тому операції позивача з ООО "Братья Асканели" не підпадають під дію підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України є невірним, оскільки обставини відповідності Грузії критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, якими керувався Кабінет Міністрів України при визначенні переліку держав, не є предметом доказування у даній справі. Разом із тим розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042 та від 14 травня 2015 року № 449-р у частині включення до відповідних переліків Грузії не були скасовані чи визнані нечинними в судовому порядку, а тому підлягали обов'язковому врахуванню контролюючими органами у період їх дії.

Вказане Судом касаційної інстанції свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, чиї рішення підлягають скасуванню, із прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" відмовити.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

Судді Верховного Суду