Порядок звільнення з під варти

Порядок та процедура звільнення особи з під варти детально прописаний в діючому кримінальному процесуальному Кодексу (стаття 202). Але на практиці відбувається дещо по іншому. Наприклад п ісля внесення застави за арештованого адміністрація місця тримання вимагає написання клопотань до слідчого судді до адміністрації місця тримання до слідчого судді про звільнення особи, що на наш погляд є грубим порушенням закону тому хочемо викласти для широкого кола вищевказаний порядок та наш коментар до цього.

1. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно.

2. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання.

3. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:

1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово;

2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

4. Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

5. У разі постановлений слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

1. У частині 1 коментованої статті законодавець встановлює процедуру звільнення з-під варти підозрюваного, обвинуваченого в межах здійснення законного затримання за ухвалою слідчого судді, суду (чи без неї) під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Так, у рішенні про застосування даного заходу повинно бути зазначено, що підозрюваний, обвинувачений після того, як йому роз'яснено і доведено під розпис суть і наслідки покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, підлягає негайному звільненню з-під варти.

2. Аналогічний порядок встановлений для звільнення з-під варти за умови обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Єдиною відмінністю є те, що окрім підозрюваного, обвинуваченого з обов'язками про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи до суду на першу про те вимогу, слід ознайомити і довести під розпис поручителя (поручителів), про що складається відповідний протокол.

3. Обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передбачає можливість звільнення з-під варти як у залі суду, так і за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. За умови покладання на останнього обов'язку не залишати своє житло у залі суду на тілі підозрюваного, обвинуваченого закріплюється електронний засіб контролю і працівники органів внутрішніх справ доставляють його до місця безпосереднього здійснення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В ухвалі про зміну запобіжного заходу зазначається про обов'язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого, у тому числі про заборону залишати конкретне житло цілодобово або у певний період доби.

За умови покладання на підозрюваного, обвинуваченого обов'язку заборони залишення житла лише у певний період доби звільнення з-під варти здійснюється після закріплення на тілі електронного засобу контролю. Порядок його застосування та наслідки втручання у його роботу роз'яснюються підозрюваному, обвинуваченому, про що складається протокол.

4. Під час виконання ухвали і безпосереднього здійснення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений може бути звільнений за умови внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Для цього сторона захисту повинна надати адміністрації місця попереднього ув'язнення документи, які підтверджують факт внесення застави. Протягом одногоробочого дня подані документи перевіряються і встановлюється їх законність. Перелік перевіроЯкірчних дій законодавцем не визначається, однак у будь-якому випадку для цього слід одержати за запитом (усним чи письмовим) підтвердження від фінансової установи, на рахунок якої внесено грошові кошти, а не тільки перевірити документи, які подані стороною захисту.

Після проведення перевірочних дій щодо внесення коштів у вигляді застави адміністрація установи попереднього ув'язнення за відсутності будь-яких судових рішень стосовно підозрюваного, обвинуваченого, які набрали законної сили і прямо передбачають тримання під вартою (наприклад, ухвал слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по інших кримінальних провадженнях), зобов'язана звільнити особу з-під варти. Перед звільненням про факт внесення застави та результати перевірки повідомляється слідчий (під час досудового розслідування) та прокурор, слідчий суддя, суд усно і письмово - шляхом направлення повідомлення в порядку, встановленому КПК для здійснення відповідної процедури.

Після звільнення особи з-під варти відповідно до ч. 4 коментованої статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою автоматично змінюється на заставу і додаткового процесуального розгляду даного питання чи документального оформлення не потребує.

5. V частині 5 цієї статті законодавець зазначає випадки, коли підозрюваний, обвинувачений підлягає негайному звільненню з-під варти. В одних із них звільнення відбувається після прийняття рішення слідчого судді, суду, наприклад, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший або про відмову у продовженні строків його застосування. Інші випадки пов'язуються із закінченням дії строку тримання під вартою і відсутністю будь-яких інших судових рішень, які дають підстави для законного залишення підозрюваного, обвинувачення у місцях попереднього ув'язнення.

Автор статті: Юридичний Центр «Алекс», адвокат О.І.Травянко