Головна Сервіси для юристів ... Закони Податковий кодекс України Стаття 50. Внесення змін до податкової звітності

Стаття 50. Внесення змін до податкової звітності

Податковий кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 1813

    Переглядів

  • 1813

    Переглядів

  • Додати в обране

    50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

    {Абзац перший пункту 50.1 статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 5503-VI від 20.11.2012 }

    Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

    {Абзац другий пункту 50.1 статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012 }

    У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

    {Пункт 50.1 статті 50 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

    Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

    {Абзац пункту 50.1 статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 5503-VI від 20.11.2012 }

    а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9 - 1.3 пункту 141.9 - 1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

    {Абзац пункту 50.1 статті 50 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2245-VIII від 07.12.2017 , № 1946-IX від 14.12.2021 }

    б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

    Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

    {Абзац пункту 50.1 статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 }

    50.2. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

    Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу.

    {Пункт 50.2 статті 50 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012 ; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 }

    50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

    {Пункт 50.3 статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012 }

    50.4. Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв’язку зі змінами об’єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

    {Статтю 50 доповнено пунктом 50.4 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

    Попередня

    62/318

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Лист довільної форми до податкової з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю (ВС/КАС у справі № 520/1186/19 від 24.02.2020)

     У даній справі податковим органом на підприємстві було проведено камеральну перевірку під час якої було виявлено окремі порушення податкового законодавства у зв’язку із чим стосовно підприємства було прийнято податкові повідомлення-рішення.

    Підприємство із такими висновками податківців не погодилось та подала до суду позов, який вмотивувало тим, що останнім на адресу ДВС було направлено листа, відповідно до якого платник податків повідомив, що, зокрема уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань було надано помилково, у зв`язку з чим просив вважати його недійсним.

    Суди першої та апеляційної інстанцій із такими доводами погодились та у своїх рішеннях вказали, що вказав, що на дату складення акта перевірки у розпорядженні контролюючого органу вже знаходився лист від позивача, але останній безпідставно не був врахований ГУ ДФС. Залишення поза увагою такої інформації свідчить про необ`єктивність та перевищення наданих повноважень зі сторони суб`єкта владних повноважень.

    Контролюючим органом на вказані рішення було подано касаційну скаргу, яку було вмотивовано тим, що у ПК України не передбачено можливості для контролюючого органу визнати недійсною податкову звітність на підставі листа платника податків. Натомість, положеннями пункту 50.1 статті 50 ПК України чітко регламентовано, що виправлення помилок, що містяться у раніше поданій податковій декларації, здійснюється шляхом надсилання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації.

    Касаційний адміністративний суд погодився з аргументами податківців, рішення судів попередніх інстанцій скасував та у задоволенні позову відмовив.

    Приймаючи таке рішення КАС вказав, що відповідно до частин першої та другої підпункту 50.1 цієї статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

    Отже одання платниками податків податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою, встановленою ПК України. При цьому уточнюючий розрахунок слід вважати невід`ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених підпунктом 49.11 статті 49 ПК України. Існування вимог, зокрема, до форми подання податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї спрямоване на забезпечення правильного відображення контролюючим органом задекларованих платником податків показників податкової звітності.

    У даному випадку лист довільної форми, адресований контролюючому органу, з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю у розумінні вимог ПК України, а тому правомірно не був врахований ГУ ДФС при проведенні камеральної перевірки.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст