Головна Блог ... Консультації від юристів Отримання землі учасниками АТО: розвінчання міфів

Отримання землі учасниками АТО: розвінчання міфів

Відключити рекламу
 - tn1_0_44742100_1480946391_584572d76d443.jpg

Незважаючи на численну кількість існуючих пільг та гарантій для учасників АТО, найбільшою популярністю користується право на виділення земельної ділянки у власність. Це й не дивно, враховуючи те, що з усіх варіантів отримання, такої собі, «компенсації» за витрачені час та здоровя під час захисту Батьківщини, цей варіант можна розглядати як найбільш вартісний. Широке розповсюдження інформації про можливість безоплатного отримання земельних ділянок учасником АТО в ЗМІ породило чимало міфів в даній сфері, які ветерани війни приймають за істину. Тому, без розвінчання таких міфів обійтися не можна. Зупинюсь на деяких с них, з якими неодноразово зіштовхувалася в практичній діяльності.

Аналізуйте судовий акт:Захищено права учасника АТО: суд скасував відмову у наданні дозволу на відведення з/д ОСГ у власність та зобов’язав сільраду такий дозвіл надати (Великобагачанський районний суд Полтавської області від 02 липня 2016 р., суддя Хоролець В. В.)

1. Земельну ділянку в Україні можуть отримати лише учасники бойових дій.

Це переконання є найрозповсюдженішим і містить одразу декілька недоліків. Зокрема, право на безоплатне виділення земельних ділянок у власність мають всі громадяни України. Це підтверджується ст. 116 Земельного кодексу України. Ветерани війни ж, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають право на першочергове відведення таких ділянок. Ця пільга полягає в тому, що у випадку претендування на одну і ту ж земельну ділянку декількох осіб, перевага буде надана саме учаснику АТО. Окрім того, така пільга передбачена для всіх категорій ветеранів війни, що включають в себе і учасників бойових дій, і учасників війни, і інвалідів війни. Для реалізації даної пільги, учасник АТО подає разом із заявою про виділення земельної ділянки копію посвідчення, що підтверджує відповідний статус.

2. Земельну ділянку можна отримати лише за місцем реєстрації або фактичного проживання.

Насправді громадяни України можуть отримати земельну ділянку у власність у будь-якому куточку України. Жодних переваг особи, які звертаються із заявою про виділення земельної ділянки у власність за місцем проживання чи реєстрації, не мають. Тому, проживаючи у місті Києві, можна отримати земельну ділянку в мальовничих Карпатах чи десь недалеко від моря – жодним нормативним актом наразі будь-яких обмежень не встановлено.

3. Заяву про виділення земельної ділянки необхідно подати до Держгеокадастру.

Повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність передбачені ст. 122 Земельного кодексу України. Відповідно до положень зазначеної статті Держгеокадастр може передавати у власність лише земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Рішення щодо передачі земельних ділянок у власність в межах населеного пункту приймають сільські, селищні, міські ради, тому звертатися із заявою варто саме до них.

Варто зауважити, що помилковою є думка про те, що всі землі сільськогосподарського призначення перебувають в державній власності, а тому заяву необхідно подавати до Держгеокадастру. В межах населених пунктів землі сільськогосподарського призначення перебувають не в державній, а в комунальній власності, тому правильним суб’єктом звернення є сільська, селищна рада за місцем знаходження ділянки.

4. Ветерани війни можуть першочергово отримати землю будь-якого призначення.

Насправді, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає право на першочергове виділення земельних ділянок учасникам АТО лише для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. В інших випадках ветеран війни має рівні права з іншими особами. При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 36 Земельного кодексу України, земельні ділянки для городництва передаються тільки у користування, тому приватизувати таку ділянку не можливо.

5. Співробітники сільських, селищних, міських рад повинні вказати учаснику АТО на вільну ділянку, яку він зможе безоплатно приватизувати.

Сільські, селищні, міські ради не наділені повноваженнями та можливостями пошуку вільних ділянок для учасників АТО. В ідеалі, вони можуть надати інформацію про загальну кількість вільних земель на території населеного пункту. Особа, яка бажає отримати земельну ділянку у власність, повинна сама її знайти. На жаль, на сьогоднішній день пошук вільної ділянки нагадує гру «морський бій», де особа повинна в сліпу вказати на ділянку, а потім отримати відповідь - зайнята вона чи ні. На практиці, до пошуків необхідно підходити комплексно, використовуючи і Публічну кадастрову карту України, і дані містобудівної документації (за наявності), і Google карту (вид зі супутника, щоб побачити, що реально знаходиться на місці обраної ділянки), а також безпосередньо виїжджати на обране місце. Лише після цього можна сподіватися, що ділянка буде вільною і ви отримаєте бажаний дозвіл на розроблення землевпорядної документації.

6. Учасник АТО має право за життя приватизувати лише одну земельну ділянку.

Чимало учасників АТО вважають, що якщо вони, наприклад, приватизують земельну ділянку сільськогосподарського призначення, то отримати земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва вони не зможуть. Насправді це не так. Згідно з ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться один раз по кожному виду використання. Тобто, одночасно можна отримати у власність і земельну ділянку для будівництва, і для садівництва, і для сільського господарства і т.д. Розмір таких ділянок визначений в ст. 121 Земельного кодексу України. Понад встановлену норму особа може отримати землю на підставі цивільно-правових угод.

7. Виділення земельної ділянки у власність є повністю безкоштовним.

Сама по собі приватизація, як процедура виділення земельної ділянки у власність, є безкоштовною. Разом з тим, вона складається з певних етапів, за які може встановлюватись плата.

Так, в разі знаходження вільної ділянки особа подає заяву не про виділення землі, а про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації, після отримання якого вона має звернутися до сертифікованих землевпорядників для розроблення проекту землеустрою. Вартість розроблення такого проекту не є фіксованою та встановлюється кожним землевпорядником на власний розсуд. При цьому, учасники АТО від плати за розроблення землевпорядної документації не звільняються.

Після розроблення проекту землеустрою, землевпорядник погоджує його з відповідними органами та віддає учаснику АТО, який в подальшому звертається до кадастрового реєстратора для внесення відомостей до державного кадастру. Лише після цього особа звертається до того ж органу, яким було надано дозвіл на розроблення землевпорядної документації, для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Фактично, багато ветеранів війни, отримавши таке очікуване рішення про затвердження землевпорядної документації, вважають, що всі етапи приватизації пройдені і земля вже належить їм, проте це, на жаль, не зовсім так. Останній етап є найважливішим, проте про нього дуже часто всі забувають – це внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Найважливішим він є через те, що право власності на земельну ділянку виникає лише з моменту державної реєстрації. Тому особа повинна звернутися до державного реєстратора для внесення відповідних відомостей до державного реєстру. Від плати за державну реєстрацію звільняються учасники бойових дій та інваліди війни, які приймали участь в проведенні АТО.

8. Учасник АТО може отримати земельну ділянку в будь-якому місці для будь-якого призначення.

Деякі учасники АТО щиро дивуються, що не можуть отримати земельну ділянку для садівництва, наприклад, посеред Майдану Незалежності, адже вільне місце ж є. Насправді, земельні ділянки виділяються у власність відповідно до містобудівної документації (плану зонування або детального плану території). Це означає, що якщо, наприклад, певна ділянка відповідно до детального плану території віднесена до земельних ділянок із цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, отримати її для садівництва чи городництва неможливо. Тому необхідно перед поданням заяви звіритися з існуючим планом задля убезпечення від можливої відмови.

Наостанок, хочу зауважити, що отримати землю учасникам АТО можливо. Чимало ветеранів війни вже стали власниками заповітних соток. Головне, отримавши відмову органу місцевого самоврядування, не зупинятися. Оскільки, недарма вже багато десятиліть існує прислів’я: «Хто шукає, той завжди знаходить».

Автор консультації: Болюбаш Світлана

волонтер, юрист АО "Партнери"

  • 9997

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 9997

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні консультації

    Дивитись всі консультації
    Дивитись всі консультації
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст