Особливості заходів забезпечення позову у справах про порушення авторського права і (або) суміжних прав

При застосуванні різних видів заходів забезпечення позову у справах про порушення авторського права або суміжних прав необхідно враховувати як умови застосування заходу, так і суб’єктів, які мають право ініціативи застосування того чи іншого заходу. Згідно ст. 53 Закону України “Про авторське право та суміжні права” (далі — Закон) способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права або суміжних прав поділено на кілька груп.

Перша група заходів (ч.1 ст. 52) забезпечення позову полягає у забороні виготовлення, відтворення, продажу, здавання в майновий найм, прокату, ввезення на митну територію України та інше передбачене Законом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів, у тому числі комп’ютерних програм і баз даних, а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, і засобів обходу технічних засобів захисту.

Застосування зазначених заходів здійснюється за ініціативою суду та реалізується шляхом винесення ухвали одноособово суддею, який розглядає справу про спір щодо порушення авторського права або суміжних прав.

Друга група заходів (ч. 2 ст. 52 Закону) полягає забезпеченні розшуку і накладення арешту на:
а) примірники творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходження технічних засобів захисту;
б) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення;
в) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення протиправних дій.

Застосування другої групи заходів здійснюється за умови наявності достатніх даних про вчинення порушення авторського права і (або) суміжних прав, за яке відповідно до закону передбачена кримінальна відповідальність. При наявності зазначених вище умов у органа досудового розслідування або суду виникає обов’язок по забезпеченню розшуку або накладенню арешту.

Третя група заходів (ч.3 ст. 53 Закону) складається з так званих тимчасових заходів і полягає у:
а) винесенні судом або суддею одноособово ухвали про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов’язані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
б) накладенні суддею або судом одноособово арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх виготовлення і відтворення;
в) накладенні судом або суддею одноособово арешту і вилученні рахунків та інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення порушення) авторського права і (або) суміжних прав.

Їх тимчасовий характер обумовлюється тим, що зазначені заходи забезпечення позову застосовуються до пред’явлення позову або до початку розгляду справи і скасовуються, якщо при розгляді справи з’ясується відсутність факту порушення чи загрози порушення авторського права і (або) суміжних прав або ж коли по зазначеній справі винесено рішення.
Підставою застосування третьої групи заходів є заява позивача.

Умовою застосування таких заходів є:
- відмова відповідача по справі про порушення авторського права і (або) суміжних прав у доступі до необхідної інформації чи не забезпечення її надання у прийнятний строк;
- здійснення відповідачем перешкоди у здійсненні судових процедур або з метою збереження відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено.

При поданні заяви про застосування тимчасових заходів забезпечення позову про порушення авторських або суміжних прав варто пам’ятати, що суд вправі вимагати від заявника внесення застави або еквівалентної гарантії, достатньої для того, щоб запобігти зловживанню тимчасовим заходом. Застава полягає у внесенні на депозит суду заявником чи іншими особами грошей чи передачі інших матеріальних цінностей. Розмір застави (гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути меншим від 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більшим від розміру заявленої шкоди.

ВАЖЛИВО!
При цьому необхідно звернути увагу на те, що статтею 53 Закону встановлено інший строк подання позовної заяви у разі вжиття заходів забезпечення позову до його пред’явлення (15 днів, а не 10 днів згідно зі статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України). Проте в даному разі при колізії двох норм з одного й того ж питання діє спеціальна процесуальна норма, тобто частина п’ята статті 151 ЦПК, яку прийнято пізніше.

Автор консультації: Волощенко Ольга Михайлівна