Оформлення спадщини: деякі нюанси

Рано чи пізно всі люди стикаються з таким поняттям, як спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Доволі актуально це питання постає сьогодні, коли багато громадян України мають місце проживання за кордоном або дехто має там родичів. Все найчастіше у відносинах спадкування зустрічаються ситуації, коли спадкодавець і спадкоємець перебувають у різних країнах чи, наприклад, майно, яке передається у спадок, знаходиться в іншій країні, ніж особа, яка набуває право на це майно. Відповідно виникають питання – як бути і право якої держави слід застосовувати?

Слід зазначити, що визначає й регулює процедуру спадкування Цивільний кодекс України, але необхідно звернути увагу, що за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується Закон України «Про міжнародне приватне право».

Читайте статтю: Питання спадкування з іноземним елементом

Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак:

1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

2) спадщина знаходиться на території іноземної держави;

3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).

Слід зазначити, що визначає й регулює процедуру спадкування Цивільний кодекс України, але необхідно звернути увагу, що за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується Закон України «Про міжнародне приватне право».

За наявності хоча б однієї із перелічених вище ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».

Таким чином, спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був.

Читайте статтю: СПАДЩИНА – проблеми оформлення у переселенців окупованих територій України

При цьому місцем відкриття спадщини буде останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Необхідність з’ясування місця переважного проживання спадкодавця виникає тоді, коли він проживав у двох чи декількох державах і жодна з них не може із впевненістю бути місцем його постійного проживання. У цьому випадку потрібно насамперед виключити з числа місць переважного проживання ті держави, де спадкодавець тимчасово перебував, а з тих місць, що залишилися, віддати перевагу тій державі, з якою у нього склалися найбільш тісні зв’язки – насамперед з точки зору тривалості проживання спадкодавця та наявності в ній «осілого» характеру проживання (наприклад, наявність роботи, житла тощо). При цьому процедура спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

Варто зазначити – законодавством України встановлені певні вимоги, яким має відповідати особа, що складає чи скасовує заповіт, а також вимоги до форми заповіту чи акту про скасування заповіту. Отже, за умови наявності іноземного елемента в спадкових відносинах будуть застосовуватися вимоги, передбачені правом тієї держави, в якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акту або в момент смерті.

Окрім Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватися низкою міжнародних документів, присвячених питанням іноземного спадкування.

Фактично, рішення справ щодо спадкування разом з участю іноземного елемента зазвичай залежить від того, в якому саме порядку відбувається спадкування, а саме – за законом або заповітом. При наявності відповідного заповіту оформлення в Україні спадщини іноземними громадянами істотно спрощується.

Користуйтесь консультацією: Що таке відумерла спадщина, або доля "нічийних " земель

Окрім Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватися низкою міжнародних документів, присвячених питанням іноземного спадкування.

До недавнього часу право відкрити спадкову справу і видати Свідоцтво про право на спадщину в Україні належало нотаріусам. Але з 1 січня 2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадкування)» встановлено, що в сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування (можливо, це буде секретар сільської ради) мають право видавати свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Принциповим є той факт, що секретар сільської ради може вчиняти такі дії лише за умови, якщо він: має вищу юридичну освіту, досвід роботи в галузі права не менше трьох років, пройшов протягом року стажування в державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершив навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, та склав іспит зі спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Варто нагадати, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього терміну не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У ситуації, коли спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, він може подати заяву про її прийняття до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Автор: Алла МАЄВСЬКА

Джерело: Наш вибір