Момент завершення досудового розслідування висуванням обвинувачення та його практичне значення

Законодавство, яке регулює порядок здійснення кримінального судочинства, має забезпечувати не лише невідворотність кримінального покарання, а й гарантувати рівність сторін кримінального провадження.

При наймі, вищевказане формулювання зазначене у пояснювальній записці до проекту Кримінального процесуального кодексу України від 12.01.2012 року Комітетом ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Одним з важливих питань, яке мав би розкрити новий КПК, є проблема визначеності моменту, з якого беззаперечно можна вважати, що досудове розслідування завершено висуванням обвинувачення.

Користуйтесь консультацією: Початок досудового розслідування та підстави закриття кримінального провадження.

Який практичний сенс міститься в цьому юридичному термін і яке його значення в діях захисту?

По-перше, це необхідне для безумовного розуміння моменту, з якого «підозрюваний» статусно перетворюється на «обвинуваченого».

По-друге, немаловажним значенням в даному контексті є можливість звернення захисника до слідчого або прокурора із певними клопотаннями, що, як відомо зі змісту ст. 220 КПК дозволено виключно під час досудового розслідування.

По-третє, теж саме стосується право оскарження дій слідчого (прокурора) до слідчого судді, оскільки ст. 303 КПК передбачає можливість оскарження бездіяльності лише в режимі «досудового розслідування».

Так коли саме завершується досудове розслідування? В даній статті акцент робиться на певній формі закінчення слідства, а саме на тієї, яка передбачає складання обвинувального акту. Питання завершення слідства шляхом закриття кримінального провадження або звільнення особи від відповідальності - в даному контексті не розглядаються.

Отже, на перший погляд все дуже просто. Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК: Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

На практиці це виглядає врученням підозрюваному та захисникові повідомлення про завершення досудового розслідування, яке насправді має на меті офіційне затвердження права підозрюваного та його захисника на практичний допуск до матеріалів кримінального провадження.

Але чи можна достеменно вважати, що досудове розслідування завершено в момент, коли захист під розписку отримав вказане повідомлення?

З логічної точки зору, та з урахуванням положення ч. 1 ст. 290 КПК України, напрошується висновок, що у разі, якщо ніякі слідчі дії в подальшому не плануються та усі матеріали провадження відкриваються іншій стороні, то, нібито розслідування остаточно завершено.

Проте, як вбачається з ч.3 ст. 283 КПК: відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За таких обставин виникає два важливих питання.

1. Чи співпадає час та дата завершення досудового розслідування, зазначені у повідомленні захисту про його завершення, із часом та датою внесення відповідних відомостей прокурором про закінчення досудового розслідування до ЄРДР?
2. Чи мають такі поняття як «завершення досудового розслілування» (ч. 1 ст. 290 КПК) та «закінчення досудового розслідування» (ст. 283 КПК) тотожність трактування або це різні терміни?

Якщо по-першому питанню відповісти складніше, оскільки стороні захисту не надаються докази внесення відомостей до ЄРДР про закінчення досудового розслідування, то по-другому питанню тлумачний словар вказує що обидва слова є синонімами по відношенню один до одного. Отже, завершення досудового розслідування = закінченість судового розслідування.

Слідчі та прокурори, як правило, дотримуються думки, згідно якої: досудове розслідування повністю завершено, коли стороні захисту про це письмово повідомили, тому непотрібно сперечатися з позицією слідства.

Однак, ч. 4 ст. 110 КПК України містить вичерпне поняття такого документу як «обвинувальний акт».

Згідно цієї норми: «Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу».

Інакше кажучи, досудове розслідування завершується, коли підозрюваний та його захисник отримують обвинувальний акт (висування обвинувачення можливо лише у разі вручення цього процесуального рішення під розписку стороні захисту).

Отже, незважаючи на наявність отриманого захистом повідомлення про завершення досудового розслідування, до фактичного отримання стороною захисту обвинувального акту, слідчий та прокурор мають відповідати на клопотання сторони захисту в порядку статті 220 КПК України, а слідчий суддя розглядати скарги на підставі статті 303 КПК України.

На практиці склалася така ситуація: слідчий в кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК України повідомив підозрюваного та його захисника про закінчення досудового розслідування та відкрив матеріали кримінального провадження.

Читайте статтю: Способи повернення прокурору обвинувального акту

Слідчим суддею було визначено певний строк для ознайомлення підозрюваним та його захисником з матеріалами провадження.

Однак в цей період, за день до закінчення строку для ознайомлення з матеріалами провадження, підозрюваний укладає договір із ще одним адвокатом, який письмово клопоче про ознайомлення із матеріалами справи. Слідчий та прокурор, в свою чергу наполягають, що ухвалою слідчого судді зазначено термін для ознайомлення (незважаючи, що в тексті ухвали мова йде про кінцевий строк ознайомлення, який розповсюджується на першого захисника та підозрюваного) та мусять другого адвоката отримати обвинувальний акт із реєстром матеріалів провадження.

Другий захисник звернувся одразу до слідчого судді із скаргою на такі дії слідства. І, хоча, слідчий суддя відмовив адвокатові в його скарзі щодо незаконних дій слідчого: замість надання документів – намагання вручити обвинувальний акт, з тих підстав, що скарга подана передчасно,оскільки у слідчого є три дні для відповіді на клопотання, однак в мотивувальній частині зазначив, про помилковість думки вважати, що досудове розслідування завершено в момент видання прокурором повідомлення про завершення.

Нажаль, законодавча невизначеність щодо кінцівки досудового розслідування, породжує багато проблем, з якими стикається захист перед тим, як обвинувальний акт з’явиться в суді.

Автор консультации: Каланжов Владислав Иванович