Можливість затвердження мирової угоди в господарському процесі на стадії апеляційного розгляду судової справи

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2007 № 22/321

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Верховця А.А.

Тищенко А.І.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Кривенко О.І. - юр.

від відповідача - Роздобуцький В.В. - юр.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "Провідна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.01.2007

у справі № 22/321 (Шкурат А.М.)

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Київгаз"

до ЗАТ "Страхова компанія "Провідна"

про стягнення 24990,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2007р. у справі №22/321 позовні вимоги було задоволено. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 990 грн. страхового відшкодування, а також 249 грн. судових витрат та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

Між позивачем (страхувальник) та ЗАТ «Паливно-енергетична страхова компанія» як агентом ЗАТ «Міжрегіональна страхова компанія «Надра», правонаступником якого є СК «ІФД Капіталъ Страхування», правонаступником якого є відповідач (страховик) 18.04.2003 року укладено поліс № Б/1037647 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

На підставі даного полісу позивач застрахував свою цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну потерпілим - третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини позивача. За цим полісом забезпеченим є транспортний засіб ГАЗ 32212, д.н.з. 197-60 КА, страхова сума встановлена в сумі 25 500 грн., франшиза в сумі 510 грн.

Строк дії полісу з 18.04.2003 року по 17.04.2004 року.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25.05.2005 року по справі № 2-221/2005 (залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27.09.2005 року) встановлено, що 23.03.2004 року внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди з вини водія ВАТ «Київгаз» заподіяно матеріальної шкоди потерпілому Білику Є.В. в розмірі 97 946,53 грн.

На підставі зазначеного рішення суду платіжним дорученням № 11/628 від 30.05.2006 року, ВАТ «Київгаз» було сплачено через ДВС у Печерському районі міста Києва на користь Білик Є.В. суму відшкодування матеріального збитку, про що також свідчить виписка з банківського рахунку ВАТ «Київгаз».

Позивач вчасно, в межах строків, встановлених пунктом 18 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28.09.1996 року N 1175, чинного на момент скоєння ДТП, повідомив відповідача про настання страхового випадку, про що свідчить повідомлення про настання страхового випадку від 24 березня 2004 року.

09.08.2006 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 1653/15 про виплату страхового відшкодування.

Відповідач у листі, одержаному позивачем 21.08.2006 року, відмовив у виплаті страхового відшкодування, зазначаючи, що виплата страхового відшкодування можлива лише третій особі, яка постраждала внаслідок ДТП, що сталося з вини страхувальника, посилаючись при цьому на Положення Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175 «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів».

Враховуючи викладене, позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2007р. позовні вимоги позивача було задоволено повністю.

Відповідно до п.37.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Відповідно до п.3 Положення Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175 «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» (чинне на час скоєння ДТП) об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме життю або здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб.

Відшкодуванню страховиком (страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв’язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, чинним законодавством України передбачено декілька способів захисту майнових прав потерпілої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порядку відшкодування шкоди, заподіяної третій особі під час руху транспортного засобу.

Отже, потерпіла особа має право самостійно обрати спосіб захисту своїх майнових прав або шляхом отримання страхового відшкодування від страховика особи, відповідальність якої застрахована, або шляхом отримання відшкодування безпосередньо від особи, винними діями якої було завдано шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, на підставі ст..1188 ЦК України, а також відповідне право самостійно звернутися з таким позовом до суду.

Враховуючи викладене колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції про обов’язок відповідача сплатити 24 990 грн. компенсації витрат позивача на відшкодування шкоди потерпілому, в той час як виплата страхового відшкодування має здійснюватися страховиком безпосередньо потерпілим особам, і саме потерпіли особи обираючи спосіб захисту своїх майнових прав, мають право на звернення з відповідним позовом до суду, що не було враховано судом першої інстанції.

Однак, до прийняття постанови у справі, від представників сторін надійшло клопотання про затвердження мирової угоди, укладеної та підписаної повноважними представниками сторін на підставі ст..78 ГПК України.

Враховуючи викладене та з урахуванням того, що сторони у справі дійшли згоди щодо вирішення спору щодо виплати страхового відшкодування, колегія вважає за доцільне клопотання сторін задовольнити та затвердити подану ними до суду мирову угоду в наступній редакції:

1. Відповідач згоден вирішити спір мировою угодою та виплатити страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.) грн. та судові витрати: державне мито в розмірі 249,90 (двісті сорок дев'ять грн. 90 коп.) грн.., витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)
грн.

2. Відповідач гарантує, що протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту отримання ухвали господарського суду м. Києва про затвердження цієї Мирової Угоди, страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев'яносто грн. 00 коп.) грн. та судові витрати: державне мито в розмірі 249,90 (двісті сорок дев’ять грн. 90 коп.) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. будуть перераховані на банківський рахунок Позивача.

3. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Відповідача з приводу виплати страхового відшкодування, яке є предметом цієї Мирової Угоди.

Колегія вважає, що вказана мирова угода відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує права сторін та відповідно до вимог ст..78 , ч.1 п.7 ст..80 ГПК України підлягає затвердженню, а провадження по справі необхідно припинити.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Затвердити мирову угоду, укладену між ВАТ «Київгаз» та ЗАТ «Страхова компанія «Провідна», в наступній редакції:

«1. Відповідач згоден вирішити спір мировою угодою та виплатити страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.) грн. та судові витрати: державне мито в розмірі 249,90 (двісті сорок дев'ять грн. 90 коп.) грн.., витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн.

2. Відповідач гарантує, що протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту отримання ухвали господарського суду м. Києва про затвердження цієї Мирової Угоди, страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев'яносто грн. 00 коп.) грн. та судові витрати: державне мито в розмірі 249,90 (двісті сорок дев’ять грн. 90 коп.) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. будуть перераховані на банківський рахунок Позивача.

3. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Відповідача з приводу виплати страхового відшкодування, яке є предметом цієї Мирової Угоди.»

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2007р. у справі №22/321 скасувати.

3. Провадження у справі №22/321 припинити.

4. Матеріали справи №22/321 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Верховець А.А.

Тищенко А.І.