Модернізація заради експорту. Як Євросоюз стає головним торговим партнером України - Любов Акуленко

Після запуску вільної зони торгівлі з Євросоюзом в 2014 році український експорт в цьому напрямі неухильно зростає – за підсумками перших чотирьох місяців 2014 року на ЄС припадає 38% всього експорту України.

Європейський союз став головним ринком збуту не тільки для дрібних фермерів. Закриття російського ринку для українських товарів призвело до того, що вже і великий вітчизняний бізнес переорієнтував продаж на Захід. І зараз в грошовому відношенні він набагато більше залежить від ЄС, ніж від РФ.

Читайте статтю: Фінансовий ринок та інвестиційні процеси в Україні: чи є можливість зростання?

Що продає Україна

Показовий приклад – металургія. "Для нас сьогодні домашнім ринком є Європа, куди ми продаємо 40% своєї продукції, - розповідає Юрій Риженков, гендиректор Метінвест Холдингу, найбільшої металургійної компанії країни. - Це основний ринок постачання наших товарів, де ми посилено шукаємо клієнтів і боремося за них". До Росії Метінвест постачає лише 10% своєї продукції, хоча раніше ця частка була вдвічі більшою.

Агропоставками, а також продажем в ЄС деревини і так званої нової продукції машинобудування Україна змогла відшкодувати навіть втрати металургійного та "старого" машинобудівного експорту, каже Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Центру економічних досліджень. Вона пояснює: нова продукція машинобудування – це автомобільні деталі та комплектуючі для аудіо- та відеотехніки. Їх виробляють на заводах Західної України, відкритих міжнародними компаніями. Кількість таких підприємств з 2014 року зростає. "Для європейців вигідно переносити виробництва окремих деталей в Україну, де дешева і кваліфікована робоча сила, - пояснює Мовчан. - І нам на руку вбудовування в ланцюжок європейського виробництва".

Вспомните новость: Главные экономические показатели Украины до 2020 года

Причини успіху

Одна з причин успіху – автономні торгові преференції, які Євросоюз надав Україні. "Завдяки їм ми почали торгувати товарами [з ЄС], які раніше не реалізовували на ці ринки, - каже Любов Акуленко, виконавчий директор Українського центру європейської політики. - Почали завозити в країни Євросоюзу мед, молочні продукти, томатну пасту, яблучний сік".

Угода про асоціацію стала поштовхом для нарощування експортних поставок сільськогосподарської продукції не тільки в ЄС, але і в Індію, Туреччину, Іран, Єгипет, Туніс і Марокко. Виходить, що вихід на ринки Європи допоміг ще більше диверсифікувати торговельні потоки і розширити географію експорту, відзначає заступник міністра економрозвитку Наталія Микольська.

Однак щоб закріпитися на європейських ринках, українським експортерам доводиться серйозно працювати.

Високі стандарти змушують українців – і не тільки невеликих фермерів, а й великі компанії – модернізувати свої виробництва. І це також дає позитивний ефект.

Так, компанія Укравто заради поставок своїх автобусів в ЄС модернізувала їх до екологічних стандартів Євро-5 і Євро-6. Для цього українці спеціально готували виробництво і пройшли сертифікацію, на яку витратили $110 тис. У таку ж суму Укравто обійшлися європейські сертифікати для легкових автомобілів, що випускаються корпорацією. Завдяки цьому вони вже продали в Польщу 14 автобусів.

Вспомните новость: Кабмин в роли Нострадамуса: как будет развиваться экономика до 2019

Квоти і антидемпінгові заходи

Незважаючи на загальну позитивну тенденцію в торгових відносинах Європи та України, в цій сфері ще багато проблем.

Так, лобісти європейських виробників вже домоглися того, що Єврокомісія продовжила безмитні квоти на поставки продукції з України. І хоча обсяг деяких все ж збільшили, до червня українська сторона вже вичерпала істотну їх частину.

Крім того, ЄС ввів антидемпінгові заходи щодо вітчизняних безшовних труб і почав розслідування щодо металопрокату. Якщо санкції до останнього продукту все ж підуть, це вдарить не тільки по конкретних виробниках, але і по всій національній економіці. Адже металопрокат займає істотну частку в експортному кошику.

Крім того, українським товарам складно потрапити на європейський ринок: у них немає хорошої історії, їх не "підсвічує" хороша репутація держави. "Для більшості країн, крім Польщі, ми просто невідома держава з невідомим товаром, - розводить руками Акуленко. - Тому багато вітчизняних компаній бояться заходити [в ЄС] під брендом України". Вона вважає, що це завдання має вирішувати Мінекономрозвитку.

Джерело: НВ Бизнес