Головна Блог ... Аналітична стаття Статті ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА – ПРАКТИКА ЮРИСТА

ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА – ПРАКТИКА ЮРИСТА

Відключити рекламу
 - tn1_0_06345000_1507626870_59dc8f760f860.jpg

Існування правових норм було б неможливим без їх письмової фіксації.

Мова – це той матеріал, з якого «виготовлені» норми права. Від якості матеріалу, опрацьованого кодифікатором норми, великою мірою залежить правильне або хибне розуміння правової норми громадянами, зокрема юристами, що зрештою визначає якість правозастосування. Слово або речення, сказане за певних обставин, стає дією, яка має юридичні наслідки: оголошення пари подружжям, присяга, визнання або невизнання вини, оголошення вироку тощо. Конфліктні ситуації також зазвичай «одягнені» в мовний матеріал.
У ході слідства й судового розгляду, часто постають питання, відповідь на які потребує спеціальних лінгвістичних знань.

Яке значення має певний елемент висловлення?
Однозначний він чи неоднозначний?
Чи еквівалентний переклад оригіналові?
Чи містить текстовий матеріал погрозу?
Чи є в тексті заклик до протиправних дій і т. ін.?

Аргументований коментар змістових і формальних параметрів висловлення, може справити істотний вплив на прийняття судового рішення, але при постановці питань, що виносяться на експертизу, важливо стежити за тим, щоб вони не виходили за межі лінгвістичної кваліфікації.

Специфічне коло завдань постає перед експертом при аналізі тексту в справах про захист честі, гідності й ділової репутації. Тут важливо розрізняти форму подання негативної інформації про особу: твердження, чи оцінне судження, тобто фактологічна інформація чи суб’єктивна думка. Оскільки, оцінки можуть вільно поширюватися в суспільстві, за умови, якщо вони коректно висловлені, діагноз лінгвіста стає вагомим аргументом у руках захисту або обвинувачення.

Практика лінгвістичних експертиз показує, що в конфліктних текстах оцінна й фактологічна інформація в багатьох випадках тісно переплітаються. Негативна інформація про особу може подаватися в тексті непрямим чином: описово, завуальовано, дистантно. Ім’я особи може згадуватися не в тому сегменті тексту, де міститься негативна інформація, а контекстуальні зв’язки між відповідними частинами тексту не завжди прозорі та однозначні.

У таких випадках доводиться встановлювати, чи стосується певна інформація особи N, а якщо стосується, то чи є вона твердженням, чи оцінним судженням.
У деяких випадках предметом аналізу стає сам характер інформації про особу – одна сторона може кваліфікувати її як негативну, друга – як нейтральну.
Якщо оцінне судження виражено в брутальній, принизливій або непристойній формі, його автор відповідальний перед законом.

При вчиненні нотаріальних дій, наприклад, та в інших випадках трапляються документи, за допомогою яких неможливо встановити факт родинних відносин, факт належності права власності конкретній особі…з-за наявності в документах особи чи її родичів орфографічних чи граматичних помилок у прізвищі, імені та інших власних назвах

Наприклад: Анна – Ганна, Євген – Євгеній, Якубович – Якобович, вул. Октября – вул. Жовтня, тощо)...

Висновком лінгвістичної експертизи є:
• встановлюється ідентичність прізвищ, імен та інших власних назв, що відрізняються орфографічними, граматичними або структурними особливостями;
• встановлюється ідентичність прізвищ, імен та інших власних назв, записаних різними мовами тощо.

Юридичні факти встановлюється виключно судом, але, якщо мова йде про ст.273 ЦПК, то судом встановлюється факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім 'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігається з ім 'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження, зазначеними в її свідоцтві про народження або в паспорті (п. 6). У цих справах суд встановлює саме належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.Та, якщо належність документа особі не викликає сумнівів, а є місце різного написання імен, прізвищ тощо (наприклад за різними правилами транслітерації, які свого часу змінювались), тоді в нагоді буде висновок лінгвістичної експертизи, або в ситуації, коли суд неможливий по різноманітним обставинам. У багатьох випадках експерт має не лише встановити ідентичність записів імені, але й визначити його нормативну форму українською, англійською або іншою мовою.

Порівняно з більшістю європейських країн, у яких використання лінгвістичної експертизи в судочинстві на початку нового тисячоліття помітно зросло, українські адвокати, судді, працівники правоохоронних органів рідше вдаються до послуг мовознавців. В Україні найбільший стаж серед експертиз, які проводяться з використанням лінгвістичних знань, має авторознавча експертиза, завданням якої є встановити особу автора тексту і
з’ясувати, за яких обставин створено цей текст. Подібні завдання вирішує фоноскопічна експертиза – дослідження усного мовлення у межах якого вирішуються питання, що стосуються ототожнення особи за лінгвістичними
ознаками усного мовлення, визначення типу висловлювання (спонтанне, неспонтанне мовлення, читання тексту тощо), визначення в мовленні ознак
імітації, рідної мови і т. ін.

Перелік посилань
1. Бельчиков Ю. А.. Горбаневский В. М., Жарков И. В. Методические рекомендации
по вопросам лингвистической экспертизы спорных текстов СМИ: сб. материа-
лов. Москва, 2010. 207 c.
2. Заіка Ю. О. Висновок лінгвістичної експертизи як доказ у цивільному судочин-
стві // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи. Київ,
2011. С. 18-19.
3. Иваненко Г. С. Структура лингвистической экспертизы по процессам о защите
чести, достоинства и деловой репутации // Юрислингвистика VIII. Русский язык
и современное российское право. Кемерово; Барнаул, 2007. С. 323-335.
4. Бельчиков Ю. А.. Горбаневский В. М., Жарков И. В. Методические рекомендации
по вопросам лингвистической экспертизы спорных текстов СМИ: сб. материа-
лов. Москва, 2010. 207 c.
5. Ажнюк Л. В. Типологія об’єктів лінгвістичної експертизи і методика їх дослі-
дження // Мовознавство. 2016. № 3. С. 3-18
6. Ажнюк Л. В. Лінгвістичне підґрунтя юридичної визначеності // Мовознавство.
2013. № 5. С. 69 – 83.
7. Міжвідомчий науково-методичний збірник «Криміналістика і судова експертиза».
8. Ажнюк Б. М. Переклад і міжмовна ідентифікації власних імен // Академік Олек-
сандр Савич Мельничук і сучасне мовознавство. Київ, 2012. С. 228-236.

Автор статті: ТОВ "Судово-експертна компанія "АЛІНГЕЗ"

  • 6635

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 6635

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст