Квест для науковців: Куди рушить айсберг вагою у шість Еверестів?

Своєю площею айсберг А68 лише трохи не дотягує до половини Закарпатської області

Минулого тижня від узбережжя Антарктиди відколовся величезний айсберг, який тепер перебуває у вільному плаванні в Атлантичному океані. Події такого масштабу трапляються досить не часто, тож науковці почали передбачати маршруту його руху.

АЙСБЕРГ - ПЛАВУЧА ФОРТЕЦЯ

Із наукової точки зору, айсберг - це всього лиш плавуча льодова гора великих розмірів. Щодня в океан від північних берегів відколюється їх чимала кількість. Однак, айсберг А68, який з’явився на мапі минулої середи, важко назвати звичайним. 5800 кв. км площі поверхні та маса у 1 трлн тонн робить його третім за розміром айсбергом за весь час спостереження. Для розуміння масштабу події варто вказати, що своєю площею айсберг лише трохи не дотягує до половини Закарпатської області, вагою перевищує шість Еверестів, а обсягом – два озера Ері.

Вспомните новость: Ученые зафиксировали рост растительности в Антарктиде

Весь цей масив відколовся від льодовика Ларсена, розташованого на заходів Антарктиди і тепер має шанси попрямувати у відкрите море. Небезпеки цього очевидні: всі пам’ятають катастрофу «Титаніка» в Атлантиці, але той сумнозвісний айсберг здіймався над поверхнею води «усього» на 20 метрів, натомість А68 щонайменше удвічі вищий!

Однак, зупиняти морську навігацію між Європою та Америками не потрібно, адже нині льодова брила перебуває далеко від основних транспортних шляхів, хоч і поруч із маршрутами туристичних суден, що доставляють нечисленних відвідувачів із Південної Америки. Наукові дані із цього приводу дуже обмежені з огляду на рідкісність появи подібних гігантів, але математичні розрахунки свідчать, що айсберг найвірогідніше огинатиме Антарктиду. При цьому шанси того, що він залишиться цілісним досить малі. Складний рельєф льодовика Ларсена швидше за все зумовить кілька зіткнень айсберга із берегом та дном і його розпад на менші частини. Утім, цей процес потребуватиме десятків років, оскільки швидкість руху таких величезних айсбергів дуже мала.

ВСЬОМУ ПРИЧИНА — ЗМІНІ КЛІМАТУ?

Задумуючись над причинами появи А68, більшості людей одразу приходить думка про глобальне потепління. Дійсно, за останні 130 років середня температура повітря на Землі зросла приблизно на 0.8 градусів за шкалою Цельсія, а в Антарктиді цей показник досяг узагалі 3 градусів. Утім, доктор Мартін Олірі з університету Суонсі у Великій Британії, який займається проблемами Антарктиди, не бачить прямого зв’язку між утворення айсберга й парниковим ефектом. За його словами, відколювання прибережних ділянок вічної мерзлоти є нормальним процесом життєдіяльності Антарктиди. «Це є природньою подією, яку ми не пов’язуємо із зумовленими людською життєдіяльністю змінами клімату», - зазначив науковець. Його колега Адріан Лакман додає, що протягом наступних років льодовик, від якого відколовся айсберг, може або поступово відновитися, або продовжувати розпадатися на уламки. «Наші розрахунки вказують, що він стане менш стабільним, однак будь-які подальші розколи стануть можливими через роки, якщо не десятиліття», - запевнив він.

Вспомните новость: 7 исторических загадок, над которыми все до сих пор ломают голову

Взагалі головною причиною утворення айсбергів є сила тяжіння, яка стягує шматки льоду, утворені на поверхні, униз схилом. Цей процес триває постійно із часу утворення вічної мерзлоти. У чому полягає роль глобального потепління, так це у збільшенні швидкості цього процесу, особливо через підвищення температури води і, відповідно, танення підводного шару льоду.

Таким чином, стверджувати, що А68 утворився винятково через людську діяльність – не слід, однак і повністю нівелювати вплив змін клімату теж не варто.

ПРОБЛЕМИ ДЛЯ МОРСЬКОЇ НАВІГАЦІЇ

Однак, природні причини появи велетенської льодової брили в океані не скасовують небезпек, які вона може створити морській навігації, нехай навіть ідеться про часові проміжки у десятки років. Сучасна техніка практично виключає можливість зіткнення човна із 200-кілометровою перешкодою (саме такою є довжина А68) у відкритому морі, та й цілий айсберг, як уже зазначалося раніше, навряд допливе до морських шляхів, утім на це здатні його уламки. Аби убезпечити атлантичне мореплавство від подібного ще у 1914 році було створено так званий «Міжнародний льодовий патруль», до завдань якого входить моніторинг Атлантичного та Північного льодовитого океанів на наявність айсбергів та інформування про це комерційного флоту. Цей обов’язок вже більше ста років виконує берегова охорона США, однак фінансовий вклад роблять 13 держав, зацікавлених у трансатлантичній навігації. До їх числа входять Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Японія, Голландія, Норвегія, Панама, Польща, Іспанія, Швеція, Велика Британія і США. Необхідність у подібній організації виникла після трагедії «Титаніка», адже до того небезпека айсбергів вважалася незначною. Спершу розвідку у відкритому океані вело всього два човни, нині ж її забезпечують літаками й супутниками.

До речі, саме космічні супутники у сучасних умовах збирають і більшість емпіричних даних про стан Антарктиди та її вічної мерзлоти. Через екстремальні погодні умови й значну віддаленість від постійних населених пунктів, дослідження цього уразливого регіону Землі є дуже складним. На щастя, протягом останніх десятиліть прогрес у космічній галузі досяг такого рівня, що штучні супутники тепер дозволяють робити фотографії земної поверхні високої роздільної здатності, при чому навіть за умов хмарності й полярної ночі. Місія Європейського космічного агентства Sentinel-1 що шість днів викладає у відкритий доступ численні дані зі своїх супутників, направлених на Антарктиду. Це дає науковцям у всьому світі матеріал для аналізу.

Вспомните новость: Личная история: как уехать в кругосветку с $2 000 в кармане

АНТАРКТИДА ЯК НОВЕ ЕЛЬДОРАДО

Значення Антарктики для світової науки важко переоцінити. Тут знаходяться бази 30 держав світу і весь рік проводяться численні експерименти. Однак, новина про велетенський айсберг звернула на материк увагу також пересічного населення та підприємців, повернувши у дискурс тему економічного освоєння крижаного материка.

Нині Антарктичний договір, укладений у 1959 році, забороняє тут будь-яку діяльність щодо мінеральних ресурсів, окрім наукової. Ця норма досі діє, незважаючи на те, що з того часу у Східній Антарктиді були відкриті райони, перспективні для пошуку родовищ залізної руди й кам’яного вугілля, виявлені такі корисні копалини, як: вольфрам, марганець, мідь, поліметали, титан, апатит, лазурит, слюда, бор, золото, срібло, алмази та навіть платина. Окрім цього, на континентальному шельфі Антарктиди і суміжних районах були знайдені великі запаси нафти та газу, обсяг яких може досягати 70 млрд тонн. Не слід забувати і про біологічне багатство антарктичних вод, де водиться велика кількість цінних видів риб.

Велику цінність мають також запаси прісної води, збережені у вічній мерзлоті, адже льодовиковий покров містить майже 80% усіх прісних вод планети. Якщо він повністю розтане, рівень Світового океану підніметься на 60 метрів! З огляду на це подекуди лунають шалені ідеї «відбуксовувати» айсберги з Антарктиди до бідних на воду регіонів планети, наприклад Африки чи Арабського півострова. Об’єднані Арабські Емірати навіть нещодавно оголосили, що уважно вивчають такий план. За задумом королівства, айсберги дозволять зрошувати пустелю і залучати туристів. У теорії ідея виглядає непоганою, адже середній айсберг містить близько 75 млрд літрів прісної води, але втілити її на практиці дуже важко, адже транспортування такого велетенського вантажу на довгу відстань становитиме проблему.

Хоча це не зупинило канадських виробників горілки, які виготовляють свій продукт із води, отриманої з льодовиків. Щоправда, виловлених не біля Антарктиди, а поблизу берегів канадської провінції Ньюфаундленд та Лабрадор, куди вони потрапляють із Гренландії.

КРИГА — УСЬОМУ ГОЛОВА

Підсумовуючи зазначимо, що поява айсберга А68 навряд матиме значні наслідки для людства на глобальному рівні. Незважаючи на велетенські розміри, побоювання стосовно підняття ним рівня Світового океану не справдилися: до відділення від материка льодова брила вже й так перебувала на поверхні води, тож різких змін у цьому не трапилося.

Досить міфічними видаються також і небезпеки мореплавству, адже сучасні методи моніторингу руху льоду у океанах ефективно нівелюють шанси на зіткнення.

Вспомните новость: В Китае установили 300-метровую трассу для паркура. На нее даже смотреть страшно

Наразі також немає підтверджених даних про прямий зв'язок між появою цього айсберга й глобальним потеплінням. Хоча підвищення температури має великий вплив на Антарктиду загалом, у цьому випадку воно хіба що пришвидшило природний процес, який відбувся б і без негативного впливу людства.

Що ж до майбутнього Антарктиди, яка з точки зору Південної півкулі є «шапкою» світу, то материк продовжуватиме жити своїм, досить відособленим життям ще багато років. Якщо, звичайно, людська жадоба не призведе до зняття заборон на хижацьку розробку його корисних копалин, як це вже, на жаль, відбувається на іншому кінці світу – в Арктиці.

Автор: Максим Наливайко

Джерело: Укрінформ