Стаття 117. Поновлення процесуального строку

Кримінальний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 7616

    Переглядів

  • 7616

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

    Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

    {Частина перша статті 117 в редакції Закону № 2201-IX від 14.04.2022 }

    2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.

    3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.

    4. Дія положень цієї статті не поширюється на поновлення строку досудового розслідування, визначеного абзацом другим частини п’ятої статті 294 цього Кодексу.

    {Статтю 117 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2201-IX від 14.04.2022 }

    Попередня

    191/723

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Перебування адвоката на амбулаторному лікуванні є підставою для поновлення пропущеного строку (ВС/ККС у справі № 466/3942/20 від 16.03.2021)
    Адвокати теж люди, але деякі судді чомусь вважають, що захисники є машинами, які здатні працювати 24 години на тиждень, без сну та відпочинку, і жодна обставина навіть хвороба не може завадити адвокату виконувати свої професійні обов’язки.

    Дякувати богу, що у даній справі судді Касаційного кримінального суду все ж таки проявили людяність та визначили, що хвороба адвоката є завадою для дотримання ним процесуального строку, а тому вказана обставина є поважною та такою, що є підставою для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

    Згідно рішення, що аналізується, захисником обвинуваченого було подано апеляційну скаргу на незаконний, на його думку, вирок суду із пропуском строку на подання такої скарги на 6 днів.

    Своє клопотання адвокат мотивував тим, що він перебував на амбулаторному лікуванні, а тому був позбавлений можливості оскаржити вирок суду вчасно. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Момент розміщення ухвали суду першої інстанції в ЄДРСР не є поважною причиною для поновлення строку на її апеляційне оскарження передбаченого ч. 2 ст. 395 КК України (ВС/ККС: у справі № 222/466/17 від 25 вересня 2018р.)

     Особливості організації внутрішнього документообігу в системі органів прокуратури не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, визначений у ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України. Не впливає на обчислення строку на апеляційне оскарження в цьому випадку й така обставина, як час розміщення в Єдиному державному реєстрі судових рішень тексту відповідної ухвали суду першої інстанції.

    Такий висновок зробила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора на ухвалу апеляційного суду, який відмовив у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали місцевого суду.

    У касаційній скарзі заступник прокурора зазначив: прокурор вищого рівня, який подав  апеляційну скаргу, участі в судовому розгляді не брав, про ухвалу місцевого суду йому стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження. Скаржник також зауважив, що згадана ухвала місцевого суду була оприлюднена в ЄДРСР за день до закінчення строку апеляційного оскарження.

    Як ідеться в постанові ВС, у п. 20 ч. 2 ст. 36 КПК України закріплено, що прокурор має право на оскарження судових рішень в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з ч. 4 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної скарги мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня. Проте в цьому Кодексі не встановлено особливого порядку та строків оскарження прокурорами вищого рівня судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку.

    Так, у статтях 393 та 425 КПК України як суб'єкт оскарження вказується тільки прокурор. Відповідно ж до п. 15 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень. З огляду на системний аналіз законодавчих норм поняття «прокурор», яке вживається у статтях  393 та 425 КПК України як суб'єкт апеляційного та касаційного оскарження, охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку ст. 37 зазначеного Кодексу, а й прокурорів вищого рівня.

    Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, був присутній під час оголошення ухвали місцевого суду, йому було роз'яснено порядок і строки апеляційного оскарження, копію ухвали він отримав 23 листопада 2017 року, а останнім днем подання апеляційного скарги було 28 листопада. Тобто прокурори за умови належної організації внутрішнього документообігу мали достатньо часу для апеляційного оскарження згаданої ухвали в межах встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України строку.

    Викладені у касаційній скарзі причини пропуску строку апеляційного оскарження не є об'єктивно непереборними, а тому колегія суддів не вважає їх поважними.

    ВС залишив ухвалу апеляційного суду без змін.

     

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст