Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Норми Конституції України є нормами прямої дії, тому, виходячи з ч.3 ст. 46 Конституції України, розмір пенсії не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом (Справа № К/9991/5000/11, 20.08.15)
Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти (абз. 2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України N9 4-рп/2001 від 19 квітня 2001 року (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання), абзац другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2008 від 25 червня 2008 року (справа про перебування народного депутата України у депутатській фракції). Між тим, слід визначити, що цей важливий принцип іноді ігнорується судами.
Прикладом можу бути судова справа за поданим ще у 2004 р. позовом громадянина про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України перерахувати отриману ним пенсію і призначити її в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, як це передбачено статтею 46 Конституції України, а також стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду.
Незважаючи на очевидність питання, справа розглядалася судами неодноразово.
І лише у 2010 році постановою апеляційного адміністративного суду було скасовано рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії пенсійного фонду щодо виплати позивачеві пенсії без врахування розміру прожиткового мінімуму і зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, за період з 1 січня 1997 року по 11 січня 2005 року з урахуванням виплачених коштів. В решті позовних вимог відмовлено.
З цим рішенням погодився ВАСУ. В своїй ухвалі суд касаційної інстанції, зокрема зазначив таке. Згідно вимог частин 1, 2, 3 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Задовольняючи частково позовні вимоги апеляційний суд вірно встановив, що до 12 січня 2005 року відповідачем нараховувалася та виплачувалася позивачеві пенсія, розмір якої, всупереч вимогам частини 3 статті 46 Конституції України, був меншим, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Залишаючи без змін оскаржуване судове рішення ВАСУ також врахував рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України».
Довідка: У Рішенні по справі "Проніна проти України" (Заява N 63566/00, Страсбург, 18 липня 2006 року) ЄСПЛ зазначив: «…заявниця зверталась до національних судів з вимогою вирішити її спір щодо пенсії з органами соціального забезпечення. Заявниця посилалася, зокрема, на положення статті 46 Конституції, заявляючи, що її пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум. Однак національні суди не вчинили жодної спроби проаналізувати позов заявниці з цієї точки зору, попри пряме посилання у кожній судовій інстанції. Не у компетенції Суду вирішувати, який шлях міг би бути найадекватнішим для національних судів при розгляді цього аргументу. Однак, на думку Суду, національні суди, цілком ігноруючи цей момент, хоча він був специфічним, доречним та важливим, не виконали свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції. Відповідно було порушення цього положення».