Коли адвокату доведеться підтверджувати своє право на подання скарги в інтересах клієнта?

Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» передбачено виключне право адвокатів на представництво особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. І для судів касаційної інстанції така норма діє з 1 січня цього року. Проаналізуємо, як ці нововведення реалізуються на практиці.

Виняток зі змін

Відповідно до пп.11 п.161 «Перехідних положень» Основного Закону представництво виключно адвокатами запроваджується поетапно. Водночас ч.3 цього підпункту встановлюється певний перехідний період: якщо провадження розпочаті до 30.09.2016, то представництво здійснюється за правилами, які діяли раніше, — до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, котрі не підлягають оскарженню. Тобто виключне представництво в таких справах не вимагається.

Та чи поширюється дія цих положень на перегляд справ за нововиявленими обставинами, оскарження дій або бездіяльності державних виконавців, прийняття рішень щодо відстрочення/розстрочення виконання постановленого рішення, зміни способу його виконання, прийняття додаткових рішень тощо в тих випадках, коли відповідна заява була подана та прийнята до розгляду судом після 30.09.2016?

Користуйтесь консультацією: Оподаткування адвокатської діяльності

Попри дискусійність цього питання, можна стверджувати, що законодавець чітко визначив судові провадження, яких такі зміни не стосуються: ті, в яких провадження порушено до 30.09.2016. Беручи до уваги, що розгляд таких заяв є невід’ємною частиною порушеного провадження, можемо сказати, що питання стосовно поширення згаданих змін при розгляді будь-яких похідних заяв мають вирішуватись з огляду на дату порушення провадження за основним спором.

Винятки щодо виключного представництва адвокатами відповідно до ч.4 ст.1312 Конституції можуть установлюватися законами. Зокрема, у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Однак нині такого закону ще не прийнято, що породжує певну правову невизначеність щодо поняття «малозначні спори» та категорій спорів, виключне представництво адвокатом в яких застосовуватися не буде.

На час написання статті у Верховній Раді зареєстровано проект «Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо малозначних спорів у судах» (№5221), в якому дублюються положення ч.4 ст.1312 Конституції. При цьому до малозначних спорів пропонується віднести будь-який немайновий спір, а також майновий спір, якщо ціна позову не перевищує 1 млн грн.

Але до ухвалення цього акта питання щодо законодавчого визначення поняття «малозначні спори» та категорій спорів, у яких виключне представництво адвокатом не застосовується, залишається відкритим.

Користуйтесь консультацією: Правове регулювання надання інформації за адвокатським запитом

Документи на підтвердження повноважень

Також виникає питання щодо того, чи необхідно для підтвердження повноважень адвоката надавати суду відповідний договір.

Згідно із чинною редакцією ч.3 ст.28 Господарського процесуального кодексу представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Частиною 5 згаданої статті передбачено, що громадяни можуть вести справи через представника, повноваження якого підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Згідно із ч.7 ст.28 ГПК повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.26 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката стосовно надання правової допомоги, можуть бути:

• договір про надання правової допомоги;
• довіреність;
• ордер;
• доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Таким чином, буквальне тлумачення зазначених положень свідчить про те, що для підтвердження повноважень адвоката стосовно представництва інтересів у господарському суді достатньо належним чином оформленої довіреності (чч.3—5 ст.28 ГПК), а також документа, який підтверджує статус адвоката, — свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (стст.6, 26 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Читайте статтю: Адвокатська монополія: що про це думають юристи?

Також повноваження адвоката можуть посвідчуватися ордером та/або договором про надання правової допомоги (ч.7 ст.28 ГПК).

Питання щодо представництва в судах інших спеціалізацій врегульоване майже аналогічно (ст.58 Кодексу адміністративного судочинства, ст.42 Цивільного процесуального кодексу та ст.271 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Особливості практики

На жаль, не вбачається можливим належним чином проаналізувати справи, в яких Верховний або вищі спеціалізовані суди приймають до розгляду касаційні скарги або заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. Адже в таких випадках суд установлює відповідність поданої заяви формальним вимогам процесуального закону та порушує провадження без зазначення підстав та документів, які підтверджують повноваження представників.

Свідченням правильного розуміння зазначених положень законодавства щодо запровадження виключного права адвокатів на представництво є практика судів касаційної інстанції, коли вони, залишаючи скарги без руху, вказують на необхідність усунення недоліків шляхом, зокрема, підтвердження того, що особи, які підписали та подали касаційну скаргу в інтересах інших осіб на підставі довіреності, мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим в ухвалах Вищого адміністративного суду від 17.01.2017 (справа №551/817/16), 24.01.2017 (№814/1532/16) та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2017 (№758/8346/16), 23.01.2017 (№676/2106/16), 24.01.2017 (№489/5738/15) не зверталася увага на ту обставину, що провадження у справах, в яких подано касаційні скарги, були порушені до 30.09.2016.

Користуйтесь консультацією: Пам’ятка для адвокатів на випадок перешкоджання правомірній професійній діяльності

Цікавими є також ухвали ВАС від 18.01.2017 (справа №826/20421/15) та 6.02.2017 (№345/3414/16), в яких суд, залишаючи касаційні скарги без руху з підстав ненадання підтверджень того, що особи, які підписали та подали їх, є адвокатами, зазначив про ненадання доказів того, що саме ці особи здійснювали представництво інтересів у суді до набрання чинності законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Таке формулювання може свідчити про те, що ВАС трактує передбачений «Перехідними положеннями» Конституції виняток як такий, що поширюється тільки на осіб, які не є адвокатами та здійснювали представництво інтересів у суді до 30.09.2016.

Отже, при поданні касаційних скарг або заяв про перегляд рішень Верховним Судом України, а в подальшому й апеляційних скарг необхідно приділяти увагу питанням представництва інтересів осіб, від імені яких подається скарга, для уникнення затягування розгляду справ у зв’язку з необхідністю усунення недоліків.

Автор статті: Олександр Архіпов

Джерело: Закон і Бізнес