Хочеш достойну пенсію? Накопичуй її сам - на власний страх і ризик

Українців заставлять повірити у достойне життя на пенсії – країна нарешті робить крок у напрямку другого рівня пенсійної системи

Віднедавна, у всіх працюючих українців, учасників клубу “кому до 35”, з’явилась надія на гідне пенсійне життя. На минулому тижні Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення одностайно підтримав законопроект №6677 «Про запровадження обов‘язкової накопичувальної пенсійної системи (2-й рівень)», який планувалось запускати спочатку з 2006 року. Потім з 2009-го, 2011-го, 2017-го... Тепер з 2019-го. Сподіваємось цього разу зорі зійдуться у сприятливому знаку, оскільки українцям пропонується йти “пенсійним” шляхом з урахуванням кращого європейського досвіду.

Згадайте новину: Пенсія в Україні: народжені у 1980-90-х її не отримають (ІНФОГРАФІКА)

Крок у щасливе пенсійне майбутнє

Солідарну пенсійну систему, яка поки що залишиться основним джерелом пенсійних виплат, передбачається доповнити другим рівнем – накопичувальним. Авторам законопроекту нарешті стало рішучості, попри загальний скепсис та величезну недовіру, запропонувати громадянам схему самостійного пенсійного накопичення. В середовищі прогресивних економістів рішення було сприйнято на “ура” – бо всі вже давно зачекалися цього історичного моменту.

Розробникам вистачило глузду відмовитися від ідеї монополізації майбутніх накопичень громадян під “крилом” державного розпорядника – Пенсійного фонду. Це, як мінімум, унеможливлює ризик використання в майбутньому зібраних державою коштів “не за цільовим призначенням”. Як це, наприклад, сталося в Росії, яка заморозила до 2020 року (а, по суті, експропріювала на фінансування власних геополітичних авантюр) пенсійні накопичення росіян, котрі з 2003 року відкладали собі на достойну старість.

Отже, як виглядатиме другий – обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи в Україні.

1. Хто накопичуватиме

Кожному працівникові, якому на рік запровадження другого рівня – з 1 січня 2019 року, ще не виповниться 35 років, у системі персоніфікованого обліку в Пенсійному фонді України (система діє з 2000 року), в обов’язковому порядку буде відкрито індивідуальний пенсійний рахунок (ІПР) для обліку його пенсійних накопичень, що складатимуться зі сплачених пенсійних внесків (як внесених роботодавцем, так і працівником), а також доходу від подальшого інвестування цих коштів. Ті, кому на момент запровадження системи складає від 35 до 55 років, матимуть право добровільно брати участь в накопичувальній системі.

Вспомните новость: Какие пенсии получают украинцы и как будут расти выплаты в этом году

2. Джерела накопичення

Планується, що у перший рік ставка щомісячного внеску становитиме 2% зарплати застрахованої особи та надалі зростатиме на 1% щороку - до 7%. Тягар внесків у перші кілька років “компенсуватиметься” для працівника зменшенням розміру податку на доходи фізичних осіб з 18% до 15% (у період 2020-2022 рр.), а також скасуванням та спрямуванням на пенсійні накопичення 1,5% військового збору (у період 2020-2023 рр.). Надалі, при стабілізації економічної ситуації – можливе застосування інших джерел накопичення. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який сьогодні сплачується роботодавцем за найманого працівника, залишатиметься джерелом наповнення виключно першого солідарного рівня.

3. Розпорядники коштів

Передбачена децентралізація накопичувальної системи через недержавні пенсійні фонди. Особа сама обиратиме недержавний пенсійний фонд з переліку ліцензованих, в якому вона бажає формувати свої пенсійні заощадження. При цьому в будь-який момент вона може перейти до іншого. За Пенсійним фондом України зберігається лише повноваження адміністратора накопичувальної системи - прийняття та опрацювання заяв застрахованих, відкриття персональних накопичувальних рахунків, адміністрування - збір, облік та розподіл страхових накопичувальних внесків між обраними громадянином недержавними пенсійними фондами.

Згадайте новину: Роботодавцям заборонили скорочувати працівників, яким залишилося менше 3-х років до пенсії

4. Управління коштами

У перехідний період на три роки пенсійні кошти інвестуватимуться в найменш ризикові активи - права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (до 30% активів, себто, відміна “земельного” мораторію вже не за горами). В облігації внутрішньої державної позики дозволять вкладати обмежено, щоб у розпорядників не виникало спокуси “заганяти” ресурси лише у фінансування держбюджету. Не виключено, що у перші роки дозволять розміщувати пенсійні накопичення українців в цінних паперах іноземних емітентів, що торгуються на основних світових фінансових біржах. Принаймні, така ідея обговорюється.

В подальшому ж планується залучення пенсійних заощаджень до “роботи” у вітчизняному реальному секторі – у вигляді довгострокових інвестицій. Власне, це і є головним завданням пенсійних ресурсів – бути міцною “внутрішньою” інвестиційною підпорою для сталого економічного росту, який забезпечить збереження та примноження пенсійних коштів.

5. Виплати

Суттєвий нюанс - пенсійні накопичення, на відміну від внесків до солідарної системи, є приватною власністю застрахованого та успадковуються ним або його родичами. При досягненні пенсійного віку така особа має право або довічно отримувати пенсійні виплати у визначеному договором розмірі, або отримати їх всі одразу. Також передбачено, що людина може достроково одержати всі накопичені кошти - у випадку захворювання, інвалідності, необхідності сплати іпотеки тощо.

Вспомните новость: Где живут самые богатые пенсионеры в Украине

Не лебідь, не рак і не щука, або Хто має тягнути пенсійного воза?

У коментарі Укрінформу експерт з питань пенсійного забезпечення Реанімаційного пакету реформ (РПР) Олександр Ткач зазначив принциповий момент - при запровадженні другого накопичувального рівня пенсійної системи в Україні єдиний соціальний внесок (ЄСВ) жодним чином не буде використаний. Польща, наприклад, свого часу будувала накопичувальну систему на “розщепленні” ЄСВ, і з роками виявилося, що на солідарному рівні утворився дефіцит коштів.

“Хоча у нас у 2015 році теж був сприятливий момент для можливого використання частини ЄСВ у пенсійних накопиченнях – коли ставку зменшували з 37% до 22%. Саме в той час можна було умовити роботодавців “поступитися” кількома відсотками на користь найманих працівників - під гаслом зменшення податкового навантаження на бізнес. На жаль, податкові лобісти просто вирішили зробити роботодавцям поступку, нічого не вимагаючи від них натомість. Тепер переконати бізнесменів у необхідності будь-яких додаткових відрахувань до пенсійних рахунків працівників майже неможливо”, - пояснює Олександр Ткач.

За його словами, передова європейська практика передбачає, що платниками накопичувальних пенсійних систем виступають одночасно три сторони – працівник, роботодавець та держава за схемами так званого спільного фінансування пенсійних накопичень. Вважається, що перекладати відповідальність за накопичення лише на одну сторону є неефективним.

На переконання експерта, в нашій економічній ситуації, коли другий рівень пенсійної системи лише починають запроваджувати, потрібно, щоб накопичувальні програми не стали обтяжливими в першу чергу для працівника. Українці сьогодні чимало відраховують зі своєї зарплатні – 19,5% (18% податку на доходи фізичних осіб ПДФО та 1,5% військовий збір – Ред.). Тому потрібно якось заохочувати їх на додаткові відрахування. Паралельно стимулювати і роботодавців, щоб їм теж цікаво було робити частину відрахувань на накопичувальні рахунки, окрім того, що сплачують ЄСВ. “Позиція, коли роботодавець платить за працівника на перший рівень, а сам працівник на другий – фінансово не стійка, і рано чи пізно це закінчується дефолтом системи. Тому надалі держава має запропонувати прийнятні для усіх сторін стимули та джерела накопичення. Наприклад, є варіант “перерозподілити” податок на додану вартість – на 19%+1%, з тим, щоб 1% з кожної безготівкової покупки в торгових мережах автоматично перераховувалися на пенсійний рахунок покупця. Чому б ні? Була б тільки політична воля і бажання”, - каже пан Олександр.

*

Як бачимо, стратегія накопичувальної системи більш-менш узгоджена. Але боротьба за неї тільки починається. Адже багато болючих питань (стосовно джерел фінансування, зберігання та управління активами, державного регулювання та нагляду тощо), залишаються відкритими, а недовіра населення – значною. Окремі популісти у Верховній Раді, на жаль, можуть цим легко скористатися...

Пользуйтесь коснультацией: Пенсионная реформа: что мы получили в итоге

Автор новини:и Марина Нечипоренко

Джерело: ukrinform.ua