1. Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
2. У разі якщо зобов'язана сторона належним чином виконала одне з двох або кількох зобов'язань, щодо яких вона мала право вибору (альтернативне зобов'язання), господарське зобов'язання припиняється виконанням.
3. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
4. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.
5. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за односторонньою заявою іншої сторони, навіть за наявності спору в суді щодо такої заборгованості. (ВС КГС справа № 911/618/20 від 08.07.2021 р.)
У цьому рішенні, ВС КГС нагадав про правила зарахування зустрічних однорідних вимог, а також, визначив, яким чином повинна перевірятися така обов’язкова ознака дійсності зарахування як безспірність вимог. Враховуючи складність та пов’язаність справи із іншою, а також передачу права вимоги, яке потім новим кредитором було зараховане в рахунок непогашених зобов’язань перед боржником - ВС КГС поетапно виклав основні акценти, на які мав би звернути увагу суд при розгляді питання дійсності зарахування зустрічних однорідних вимог.
Поклажодавець зерна (тобто власник зерна), уклав із зберігачем договір, за яким зберігач зобов’язувався надавати послуги зберігання та супутні - обробки, сушіння тощо - такого зерна. Договором було встановлено, що за послуги поклажодавець перераховує передоплату, а потім сплачує на підставі виставлених зберігачем рахунків. До того ж, в договорі містився додаток із встановленими тарифами зберігача. Договором було передбачено право зернового складу не відпускати поклажодавцеві зерно до проведення розрахунків за цим договором в повному обсязі.
Після здійснення часткової передоплати, прийняття зерна на зберігання, здійснення його обробки зберігач частково відвантажував (повертав) зерно на вимогу поклажодавця.
Згодом, цьому поклажодавцю - інша компанія, що також зберігала зерно у того ж зберігача (поклажодавець 2) передала право вимоги на повернення передоплати у цього зберігача. Поклажодавець, приймаючи це право вимоги, подав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог до зберігача та - заодно - вимогу про повернення зерна, що залишилося у зберігача. Таким чином, поклажодавець вважав послуги зберігача повністю оплаченими, а свою заборгованість погашеною - тому правомірно очікував на повернення свого зерна. Читати повністю